Ухвала суду № 80379537, 12.03.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/247/19

Провадження № 2/362/1288/19

У Х В А Л А

12.03.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Василькові Київської області розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.08.2008 року у розмірі 64971,32 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правилами спрощеного позовного провадження.

18 лютого 2019 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому вона просила витребувати у АТ КБ «Приватбанк» такі документи: «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які були чинні на момент укладення договору, а саме 07.08.2008 року, первинні документи, якими обгрунтовуються розрахунок заборгованості (виписки з рахунків, які міститимуть тіло кредиту, розмір відсотків і відсоткову ставку, яку Приватбанк нараховував у той період, період нарахування та загальну суму нарахованих відсотків, тощо), докази надсилання письмового повідомлення про зміну процентної ставки і докази одержання адресатом цих письмових повідомлень.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за доцільне для забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин у справі, розглядати даний позов в порядку загального позовного провадження, та замінити розгляд справи по суті підготовчим судовим засіданням та витребувати у відповідача зазначені у клопотанні докази.

На підставі викладеного та керуючись статтями 274, 277 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.

Розгляд цивільної справи №362/7433/19 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Призначити підготовче судове засідання о 10 год. 00 хв. 17 квітня 2019 року у залі судового засідання в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області за адресою: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 8, каб. 305.

В підготовче судове засідання викликати сторони.

Витребувати у АТ КБ «Приватбанк» докази, а саме:

1. «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які були чинні на момент укладення договору, а саме 07.08.2008 року.

2. Первинні документи, якими обґрунтовуються розрахунок заборгованості (виписки з рахунків, які міститимуть тіло кредиту, розмір відсотків і відсоткову ставку, яку Приватбанк нараховував у той період, період нарахування та загальну суму нарахованих відсотків, тощо).

3. Докази надсилання письмового повідомлення про зміну процентної ставки і докази одержання адресатом цих письмових повідомлень.

Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко