Ухвала суду № 80373633, 12.03.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10939/16-ц

У Х В А Л А

судового засідання

12 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючої судді Невойта П.С.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Лицар» до ОСОБА_2, третьої особи - підприємства об’єднання громадян «Розквіт» про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 11.06.2008, визнання недійсним третейської угоди від 03.12.2008 між ОСОБА_2 і підприємством об’єднання громадян «Розквіт», скасування права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення, -

встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Лицар» до ОСОБА_2, третьої особи - підприємства об’єднання громадян «Розквіт» про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 11.06.2008, визнання недійсним третейської угоди від 03.12.2008 між ОСОБА_2 і підприємством об’єднання громадян «Розквіт», скасування права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 р. судді Шевченківського районного суду м. Львова Невойту П.С. передано матеріали вищезазначеної справи.

12 березня 2019 року суддею у вище зазначеній справі заявлено самовідвід у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України з тих підстав, що на посаду директора підприємства «Розквіт» призначено ОСОБА_3 по сумісництву з 01.04.2018 року /т.1 а.с.159/, донька ОСОБА_4 є присяжним у Шевченківському районному суді м. Львова.

У відповідності до ст.63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Згідно ст. 40 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися. У відповідності до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.9 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та .ступінь, що свідчать про безсторонність суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Таким чином, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд

постановив:

заяву судді Шевченківського районного суду м. Львова Невойта П.С. про самовідвід від 12 березня 2019 року у розгляді цивільної справи №466/10939/16-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Лицар» до ОСОБА_2, третьої особи - підприємства об’єднання громадян «Розквіт» про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 11.06.2008, визнання недійсним третейської угоди від 03.12.2008 між ОСОБА_2 і підприємством об’єднання громадян «Розквіт», скасування права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення – задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_5