Рішення № 80371859, 12.02.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

12.02.2019

Справа № 331/4041/2018

Провадження 2/331/127/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12 » лютого 2019 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Антоненко М.В.

при секретарі – Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач по справі є власниками квартири АДРЕСА_2, яка розташована над квартирою позивача.

З вини відповідача, який не слідкував за станом комунікацій в своїй квартирі, 06.04.2018р. відбулося залиття квартири позивача. Внаслідок залиття було пошкоджено шпалери та покриття під ними в кімнаті площею 8,5 кв.м., а також стіни. Це підтверджується актом комісії ТОВ “Місто для людей Запоріжжя” від 25.04.2018 р. та розпискою відповідача від 06.04.2018р., в якій він визнає свою провину в залитті та зобов’язується сплатити вартість ремонту протягом 60 днів від 06.04.2018р.

Вартість відновлювального ремонту, згідно кошторису, складеного ТОВ “Старк Сервис”, складає 14 989,2 грн.

На добровільних засадах відповідач відмовляється відшкодувати нанесені позивачу матеріальні збитки або провести ремонтні роботи своїми силами за свій рахунок, від спілкування ухиляється.

В зв'язку з тим, що відповідач не виявляє бажання відшкодувати завдану позивачу шкоду і позивач має мешкати із своєю родиною у пошкодженій квартирі він вважає, що йому нанесена і моральна шкода, у вигляді душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням свого майна.

Компенсацію моральної шкоди у зв’язку довго строковістю пошкодження майна та відвертим не бажанням відповідача компенсувати шкоду позивач оцінює на суму 1 000 грн.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 14 989,2 грн. та 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позов підтримали, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти факту залиття квартири не заперечував, але не погоджувався із сумою заподіяної шкоди, вважав її завищеною та необґрунтованою.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши надані докази дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав.

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі – продажу квартири від 05.12.2012 р. та витягом про державну реєстрацію прав № 36814500 від 19.12.2012 р.

Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3, що підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 21.06.18 р. № 128415545. Вказана квартира розташована над квартирою позивача.

Факт залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом від 25.04.2018 р., згідно з яким у ванній кімнаті квартири № 2 лопнув гнучкий шланг від внутрішньо квартирного трубопроводу, що є причиною залиття квартири № 9.

Вина відповідача ОСОБА_2 у заподіянні шкоди майну позивача, також, підтверджується власноруч складеною розпискою від 06.04.2018р., в якій він визнає свою провину в залитті та зобов’язується сплатити вартість ремонту протягом 60 днів від 06.04.2018 р.

Вартість відновлювального ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно кошторису, складеного ТОВ “Старк Сервис”, складає 14 989, 2 грн.

Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27. 03. 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі майну громадянина або заподіяну майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювана шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювана шкоди.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні належні та допустимі докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що 06.04.2018 р. з вини відповідача ОСОБА_2 відбулось залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1, в зв’язку з чим позивачу ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 114989,2 грн.

Згідно з пунктів 8 та 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоді а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст.23 ЦК моральна шкода може полягати: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтво або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправно поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням пошкодженням її майна;4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; 5) в інших формах завдання кривди особі.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. №4 «судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди» мора. шкода може полягати зокрема у моральних переживаннях, пов’язаних з порушенням права власності (п. 3). В пункті 4 даної Постанови зазначено, що відповідно до ст.137 ЦПК у позо заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характер обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану (п.9).

Судом встановлено вину відповідача ОСОБА_2 та факт наявності душевних страждань позивача ОСОБА_1, спричинених внаслідок незаконних дій відповідача, враховано те, що позивач має мешкати із своєю родиною у пошкодженій квартирі, яку тривалий час не може відремонтувати, а тому йому нанесена і моральна шкода, у вигляді душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням свого майна та яку він обґрунтовано оцінив в 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, мешкає за адресою: м. Запоріжжя. АДРЕСА_5 завдану матеріальну шкоду в розмірі 14 989 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят дев*ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, мешкає за адресою: м. Запоріжжя. АДРЕСА_5 завдану моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко