Рішення № 80371421, 06.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10945/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 березня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого – судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,–

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв’яку з чим підписав Заяву б/н від 04.10.2016 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 5000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Однак, ОСОБА_2 взятого на себе зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим станом на 04.07.2017 року має заборгованість в розмірі 22356,04грн., яка складається з наступного: 11853,88грн. – заборгованість по тілу кредиту; 2367,18грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6594,22грн. – заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн. – штраф (фіксована частина), 1040,76грн. – штраф (процентна складова). Оскільки відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов’язання за договором кредиту не виконав, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22356,04грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1600грн.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася. Однак, в позовній заяві просить суд провести розгляд справи за її відсутності. У разі неявки відповідача проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилия повторно, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача та його представника згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК (в редакції від 15.12.2017 року) та ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв’яку з чим підписав Заяву б/н від 04.10.2016 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 5000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Одночасно суд констатує, що із підписанням заяви разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» відповідач погодився із п.1.1.3.2.4 та зазначених Умов, згідно якого розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позивальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.1.1.2.5 до обов’язків позивальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погасити заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500грн.+5% від суми позову.

Із ст.1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

ОСОБА_2 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що підтверджується розміром заборгованості відображеного в наявному в матеріалах справи Розрахунку заборгованості.

Так, із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_2 взятого на себе зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим станом на 04.07.2017 року має заборгованість в розмірі 22356,04грн., яка складається з наступного: 11853,88грн. – заборгованість по тілу кредиту; 2367,18грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6594,22грн. – заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн. – штраф (фіксована частина), 1040,76грн. – штраф (процентна складова).

Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 добровільно не виконує належним чином, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів, а також штрафних санкцій за порушення позичальником строків платежів.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно – правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно – правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено застосування пені як виду цивільно – правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається в день нарахування процентів по кредиту.

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно – правової відповідальності при порушенні строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим Договором. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені Банком терміни.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно – правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно – правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Суд констатує, що вказана позиція висловлена правовим висновком ВСУ, викладеним у постанові ВСУ у постанові від 21.10.2015 року № 6-2003цс15 та Постанові КЦС ВС від 10.10.2018 року у справі №278/2615/15-ц, які суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовна вимога ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з ОСОБА_2 штрафу у відповідності до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг (500грн. – фіксована частина та 1040,76грн. – процентна складова) не підлягає задоволенню.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 04.07.2017 року за кредитним договором №б/н від 04.10.2016 року становить 20815,28грн., яка складається з наступного: 11853,88грн. – заборгованість по тілу кредиту; 2367,18грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6594,22грн. – заборгованість за пенею.

У відповідності до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 умови взятого на себе кредитного зобов’язання не виконав, що виявилося у неповернення кредитних коштів та несплаті процентів за їх користування, що стало наслідком звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_2 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості 20815,28грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, ЦПК України, ст.ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт Серії ВР №332458), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код за ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться в м. Дніпро, Набережна Перемоги, 50 суму заборгованості в розмірі 20815/двадцять тисяч вісімсот п’ятнадцять/грн. 28коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт Серії ВР №332458), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код за ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться в м. Дніпро, Набережна Перемоги, 50 суму сплаченого судового збору в розмірі 1600/тисяча шістсот/грн. 00коп.

У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст.284 – 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_5