Рішення № 80370560, 28.02.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/609/19

Справа № 235/460/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» (далі – ДП «Селидіввугілля») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працював у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 06.07.2018р. по 30.10.2018р., звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.

За час роботи заробітна плата виплачувалась йому з порушенням вимог ст.115 КЗпП України. В день звільнення відповідач своєчасно не виплатив йому заробітну плату.

Заявою від 19.12.2018р. він звернувся до відповідача з вимогою в найкоротший строк погасити заборгованість по заробітній платі та надати довідку про розмір заборгованості по заробітній платі на час звернення та довідку про розмір його середньомісячної заробітної плати на момент звільнення.

На його заяву відповідачем надано відповідь від 04.01.2019р. № 1-60, згідно якої провести з ним повний розрахунок при звільненні не має можливості у зв’язку зі скрутним фінансовим станом та надано довідку № 552 від 21.12.2018р., згідно якої заборгованість по заробітній платі станом на 20.12.2018р. становить 37659,26 грн., та довідку № 551 від 21.12.218р., згідно якої розмір його середньоденної заробітної плати становить 647,00 грн.

Так як його було звільнено 30.10.2018р., а повний розрахунок підприємством був проведений лише 18.01.2019р., то загальна сума, що підлягає сплаті йому як середній заробіток за час затримки розрахунку становить 34291 грн. (53 дні затримки х 647 грн. середньоденного заробітку), яку ОСОБА_1 просив стягнути з ДП «Селидіввугілля».

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач в день звільнення не працював, а перебував у відпустці без збереження заробітної плати, вимогу про розрахунок пред’явив роботодавцю тільки 19.12.2018р. Тому строк виконання зобов’язань ДП «Селидіввугілля» перед позивачем настав після пред’явлення ним вимог.

У встановлений судом строк позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що невиплата йому відповідачем заробітної плати в день звільнення є підставою для застосування ст.117 КЗпП України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 6 липня 2018 року (наказ № 690-к від 06.07.2018) по 30 жовтня 2018 року (наказ № 110-к від 30.10.2018), де працював в якості виконуючого обов’язки директора ВП «Шахта «Україна», звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.5-14).

21 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» із заявою про виплатити йому заборгованість по заробітній платі і надати довідку про його середній заробіток (штам реєстрації вхідної кореспонденції ДП «Селидіввугілля» вхідний № 2692 від 21.12.2018р.) (а.с.15).

З листа ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» № 1-60 від 04.01.2019р. вбачається, що провести повний розрахунок з позивачем воно не має змоги у зв’язку з тяжким фінансовим станом, заборгованістю із заробітної плати та відсутністю коштів від реалізації готової продукції (вугілля). Позивача повідомлено, що виплата заборгованості по заробітній платі буде проводитись при надходженні коштів від реалізації готової продукції (вугілля) (а.с.16).

Згідно довідки № 552 ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» № 1-2862 від 21.12.2018р. станом на 20.12.2018р. заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає: серпень 2018 року – 18247,88 грн., вересень 2018 року – 12718,33 грн., жовтень 2018 року – 6693,05 грн., всього 37659,26 грн. (а.с.17).

Згідно довідки № 551 ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» № 1-2863 від 21.12.2018р. середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 647,00 грн., середньомісячний заробіток – 13587,00 грн. (а.с.18).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не спотворювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1).

При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до витягу з наказу ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» від 01.10.2018р. № 1030-к в період часу з 01.10.2018р. – 30.10.2018р. ОСОБА_1 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати як пенсіонер за віком, тобто в останній день роботи не працював.

Відповідач здійснив з позивачем повний розрахунок по заробітній платі 17.01.2019р., що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період 01.01.2019 – 30.01.2019р.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що середній заробіток має бути виплачений позивачу не пізніше наступного дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок, тобто з 22.12.2018р. по 16.01.2019р., тобто за 14 календарних днів (5 днів у грудні 2018 року та 9 днів у січні 2019 року).

Середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 22.12.2018р. по 16.01.2019р. включно дорівнює 9058 грн. (14 робочих днів х 647 грн.), де 14 – кількість робочих днів затримки розрахунку, 647 грн. - середньоденний заробіток позивача, і підлягає стягненню з ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно роз’яснень Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в п.36 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р. № 10 із змінами, внесеними згідно з постановою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015р. № 10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК України) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-У1).

З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за первісним позовом становить 26,42%, з розрахунку 34291 грн. – 100%, 9058 грн. – х%, х = 9058 грн. х 100% : 34291 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 202,97 грн., з розрахунку 9058 грн. х 768,40 грн. : 34291 грн.

В іншій частині в позові необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст.115-117 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9058 (дев’яти тисяч п’ятдесяти восьми) гривень, на відшкодування сплаченого судового збору 202 (двісті дві) гривні 97 копійок.

Зобов’язати Державного підприємства «Селидіввугілля» при виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку утримати з цієї суми податки та інші обов’язкові платежі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1, м. Покровськ Донецької області, вулиця Павла Поповича, будинок 112, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Державне підприємство «Селидіввугілля», м. Селидове Донецької області, код ЄДРПОУ 33426253.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 28 лютого 2019 року. Повне рішення складене 11 березня 2019 року.

Суддя Г.В. Назаренко