Ухвала суду № 80370471, 07.03.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15923/18

Провадження № 1-кс/234/1876/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

07 березня 2019 року місто Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Марченко Л.М., за участю секретаря Коваленко Н.Є., прокурорів Оголь В.М., Самойленко І.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, депутатів Краматорської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018050390000948 від 02.04.2018 року за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має трьох малолітніх дітей – доньку Емілію, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_7 та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б.Краматорський, 19-93, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, пров.Мостовий (раніше Жукова), 14, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України,-

а також клопотання депутатів Краматорської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про особисту поруку, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.3191 ч.5 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, з можливістю внесення застави у 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.

Копію цього клопотання та доданих матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 отримав 04.03.2019 року о 13-50 годині.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що -

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.12.2016 №419 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області (далі за текстом – слідчий СВ Краматорського ВП).

Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та працівників правоохоронних органів» від 23.12.1993 та пункту 1 Примітки до ст. 364 КК України був працівником правоохоронного органу, службовою особою та постійно здійснював функції представника влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ст. 2 цього ж закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Також, у своїй діяльності ОСОБА_1 керується положеннями Кримінально процесуального кодексу України, який наділяє його як слідчого відповідними обов’язками та повноваженням. Так, відповідно до ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, уповноважений:

- починати досудове розслідування за наявності підстав;

- проводити слідчі (розшукові) дії;

- звертатись за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

- приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст.284 КПК України;

Статтею 9 КПК України передбачено, що слідчий зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно Функціональних обов’язків старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_1, затверджених начальником СВ Краматорського ВП 11.12.2017, до основних завдань старшого слідчого Литвинова В.В. входить забезпечення повного, усебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків; забезпечення у межах повноважень виконання законодавства України про належну організацію досудового розслідування кримінальних розслідування кримінальних правопорушень; своєчасний розгляд заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, що підслідні органам національної поліції, внесення відповідних відомостей про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань; обґрунтоване прийняття рішень про закриття кримінального провадження; забезпечення відшкодування фізичним та юридичним особам шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням; зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При виконання своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний: дотримуватись вимог Конституції України, КПК України та законів України під час досудового розслідування; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості; у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до наданих йому повноважень, як слідчого СВ Краматорського ВП постійно здійснював функції представника влади та обіймав посаду в державному органі, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також суб’єктом, на якого відповідно до абз. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.11.2017 на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області слідчим Литвиновим В.В. внесено відомості до ЄРДР за зверненням представника ТОВ «Мінова України» ОСОБА_9 щодо незаконної діяльності групи осіб, в тому числі ОСОБА_10, які використовуючи підроблені документи щодо купівлі продажу та передачі у найм на три вилкові автонавантажувачі КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та кран гусеничний РДК-25-1, 1978 року випуску, намагаються заволодіти грошовими коштами підприємства, та зареєстровано кримінальне провадження №12017050390003123 за ч. 1 ст. 190 КК України. Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому Литвинову В.В.

В подальшому, у період часу з 06.11.2017 по 19.02.2018, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1, здійснюючи досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, вступив у попередню змову з ОСОБА_10 та іншою невстановленою особою на заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в особливо великих розмірах: трьома вилковими автонавантажувачами КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та краном гусеничним РДК-25-1, 1978 року випуску.

При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що кримінальне провадження №12017050390003123 розслідується за заявою ТОВ «Мінова України» за фактом спроб заволодіння майном підприємства з використанням підроблених документів групою осіб, до якої входять в тому числі ОСОБА_10 та інша невстановлена слідством особа.

Згідно розробленого невстановленою слідством особою плану заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна», ОСОБА_10 як пособник в ході розслідування кримінального провадження надасть слідчому Литвинову В.В. засоби для його вчинення - підроблені документи на право власності на автонавантажувачі, кран, та завідомо неправдиві свідчення щодо виникнення в нього такого права. Після цього слідчий Литвинов В.В. повинен був вжити заходів забезпечення у кримінальному провадженні, спрямованих на вилучення транспорту з володіння потерпілої сторони – ТОВ «Мінова України» та передачі його невстановленій слідством особі. При цьому, ОСОБА_1 не повинен був вживати жодних процесуальних заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з’ясування обставин використання ОСОБА_10 підроблених документів.

Діючи відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, 19.02.2018 у період часу з 17.00 до 19.20 годин, перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна 25, в рамках кримінального провадження № 12017050390003123 допитав ОСОБА_10 в якості свідка, оглянув оригінали та долучив до матеріалів провадження копії підроблених свідоцтв про реєстрацію автонавантажувачів КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та крану гусеничного РДК-25-1, 1978 року випуску.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 21.02.2018 в порушення ст. 9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з’ясування обставин використання ОСОБА_10 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, склав та подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби ТОВ «Мінова України», та в порушення п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року клопотав передати вказане майно на зберігання ОСОБА_10

26.02.2018 слідчим суддею Краматорського міського суду Лутаєм А.М. Литвинову В.В. відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. З метою прикриття своєї протиправної діяльності ОСОБА_1 клопотання про накладення арешту на транспортні засоби та ухвала слідчого судді про відмову в його задоволенні до матеріалів кримінального провадження №12017050390003123 не долучено.

Не досягнувши мети арешту транспортних засобів та їх подальшого вилучення, ОСОБА_1, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, розуміючи, що повторні клопотання про арешт транспортних засобів в рамках кримінального провадження №12017050390003123 будуть розглядатися слідчим суддею Лутаєм А.М., який вже відмовив у накладенні арешту, 26.02.2018 о 16.20 годин, перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, вніс відомості до ЄРДР за № 1201805039000597 за ч. 1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_10 за фактом неповернення йому транспортних засобів з боку ТОВ «Мінова Україна». Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні також доручено слідчому Литвинову В.В.

В період часу з 26.02.2018 до 02.03.2018, точний час в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, з метою заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, за невстановлених обставин в рамках кримінального провадження №1201805039000597 склав протокол допиту ОСОБА_10 в якості потерпілого, протокол огляду оригіналів наданих ним підроблених свідоцтв про реєстрацію автонавантажувачів КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та крану гусеничного РДК-25-1, 1978 року випуску, долучивши їх копії до матеріалів.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 02.03.2018 в порушення ст. 9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження № 1201805039000597, в тому числі і щодо з’ясування обставин використання ОСОБА_10 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби ТОВ «Мінова України», та в порушення п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року клопотав передати вказане майно на зберігання ОСОБА_10

Вказане клопотання 02.03.2018 розподілено слідчому судді Краматорського міського суду Лутаю А.М., який 26.02.2018 вже приймав рішення про відмову в накладенні арешту на транспортні засоби в рамках кримінального провадження № 12017050390003123. Розуміючи, що вказаний суддя не задовольнить клопотання про накладення арешту, ОСОБА_1 02.03.2018 подав до суду заяву про залишення його клопотання без розгляду.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 02.03.2018 в порушення ст. 9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з’ясування обставин використання ОСОБА_10 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, об 11-58 год. подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про проведення огляду території ТОВ «Мінова Україна» за адресою: с. Новоселидівка, Маріїнського району Донецької області з метою огляду та вилучення автонавантажувачів та крану.

02.03.2018 слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області Лутаєм А.М. за результатами розгляду клопотання надано дозвіл на огляд території ТОВ «Мінова Україна» та огляд транспортних засобів без можливості їх вилучення.

На виконання розробленого плану 09.03.2018 у період часу з 16-20 год. до 22-40 год. слідчим Литвиновим В.В. проведено огляд території ТОВ «Мінова України» за адресою: с. Новоселидівка, Маріїнського району Донецької області. Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_1, реалізуючи свій спільний із іншими учасниками злочинний умисел, не зважаючи на те, що слідчим суддею не надано дозвіл на вилучення майна ТОВ «Мінова Україна», діючи умисно, в інтересах третіх осіб, зловживаючи наданим йому службовим становищем, в ході огляду вилучив та в порушення п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, передав для відповідального зберігання автонавантажувачі КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, вартістю 324 745,63 грн., Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, вартістю 420 000,00 грн., Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, вартістю 365 000,00 грн. представнику ОСОБА_10– ОСОБА_11, внаслідок чого вказані транспортні засоби вибули з законного володіння ТОВ «Мінова Україна».

Злочинними діями ОСОБА_1, ОСОБА_10 та невстановленої слідством особи ТОВ «Мінова Україна» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1 109 745,63 грн., що є особливо великим розміром.

Виходячи з наведеного, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Повідомлення про підозру від 04.03.2019 року вручено ОСОБА_1 04.03.2019 року о 13-45 годині.

Прокурор у клопотанні зазначає, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення злочину, протоколами огляду місцевості, протоколами допиту потерпілого та свідків, протоколами огляду, висновком експерта та іншими доказами у їх сукупності.

Обґрунтовуючи вимогу про застосування до підозрюваного тримання під вартою прокурор у клопотанні зазначив, що виключно такий запобіжний захід забезпечить запобігання спробам з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищувати або іншим чином приховувати від органу досудового розслідування документи та інші докази, що мають значення для досудового розслідування, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Крім того, санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та відповідно до п.4 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

На підставі ч.5 ст.182 КПК України прокурор вважає за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у більшому розмірі, ніж граничний, а саме в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є приблизним розміром шкоди, завданої потерпілому. А також у випадку внесення застави прокурор просить покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з місця мешкання, визначеного на час розгляду клопотання у судовому засіданні, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками – засновниками та працівникамиТОВ «Мінова Україна», працівниками поліції, які були допитані по даному кримінальному провадженню; утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому провадженні;уникати відвідування пропускних та митних пунктів, в тому числі на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської області, а також з територією АРК Крим;здати до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурори Оголь В.М. та Самойленко І.А. клопотання підтримали та просили його задовольнити, проти задоволення клопотань депутатів про особисту поруку заперечували.

У судове засідання депутати Краматорської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 особистої поруки, за якої вони письмово зобов’язуються та доручаються за виконання останнім покладених на нього обов’язків, а також зобов’язуються при необхідності доставити підозрюваного до органу досудового слідства або в суд на першу вимогу.

При цьому депутат ОСОБА_4 показав, що у період з 1993 року по 2000 рік він працював інспектором ДПС, з 2000 року по 2003 рік – інспектором чергової частини Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. З огляду на вказане добре знає ОСОБА_1 як співробітника поліції з 1995 року та може позитивно його охарактеризувати.

Депутат ОСОБА_5 показав, що знає ОСОБА_1 з 2015 року. З останнім його познайомив ОСОБА_4 під час мітингу на ОСОБА_9 соборності України та позитивно його охарактеризував.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання заперечував та показав, що злочин, в якому підозрюється, він не вчиняв, повідомлена йому підозра та наведені прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України, ґрунтуються виключно на припущеннях. Порушивши кримінальне провадження №12018050390000948 за ст.191 ч.5 КК України за заявою директора ТОВ «Мінова Україна», у вказаному кримінальному провадженні фактично немає потерпілого, оскільки вказана юридична особа не має документів про право власності на транспортні засоби, про незаконне заволодіння якими заявлено. Навпаки, такі документи є у ОСОБА_10, представнику якого він передав на відповідальне зберігання виявлені автонавантажувачі. Розмір шкоди визначений експертизою приблизно, однак це прямо впливає на кваліфікацію. Підозра йому була повідомлена 04.03.2019 року та за вказаний час він нікуди не зник та намірів до цього не вживав. Ухвалою слідчого суді від 07.03.2019 року його відсторонено від посади, що виключає можливість впливу на свідків чи потерпілого. Зобов’язується виконувати свою процесуальні обов’язки відповідно до КПК України. Просить врахувати наявність у нього сім’ї, трьох малолітніх дітей на утриманні, постійного місця проживання, тривалого стажу роботи та позитивну характеристику, наявність статусу учасника бойових дій, що також виключає можливість переховування на тимчасово окупованій території, паспорт для виїзду за кордон має та за вимогою готовий здати. Розмір застави, заявлений прокурором, є завідомо непомірним для нього та його родичів. Просить відмовити у застосуванні до нього запобіжного заходу або обрати більш м’який – передати на поруку депутатів чи під домашній арешт у вечірній та нічний часи.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, зазначивши про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри за ст.191 ч.5 КК України, яка ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки інкримінується заволодіння чужим майном, однак немає доказів того, що слідчий Литвинов В.В. заволодів таким майном, зокрема діючи за попередньою змовою, а також немає доказів, що майно – транспортні засоби належать ТОВ «Мінова Україна», яке взагалі немає документів про право власності, про що вже зазначав в своїй ухвалі від 15.03.2018 року слідчий суддя Лутай А.М. під час вирішення питання про арешт майна. Разом з тим, наявні документи про реєстрацію права власності на транспортні засоби за ОСОБА_10, у зв’язку з чим за відсутністю об’єктивних даних про скасування такої державної реєстрації або визнання документів недійсними слідчий Литвинов В.В. вправі був передати автонавантажувачі представнику власника ОСОБА_10 – ОСОБА_11, діючому за довіреністю. Також, диспозиція ст.191 ч.5 КК України передбачає заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, однак вартість транспортних засобів товарознавчою експертизою визначена без огляду експертом транспортних засобів, у зв’язку з чим останній у висновку зазначає, що шкода «можливо складає» певну суму, однак така сума прямо впливає на кваліфікацію. Крім того, наведені прокурором ризики незаконного впливу на свідків та потерпілого ґрунтуються на припущеннях, оскільки таких фактів не має та заяв від вказаних осіб з приводу незаконного впливу не надходило, а кримінальні провадження №12017050390003123 за заявою ТОВ «Мінова Україна» та №1201805039000597 за заявою ОСОБА_10 з травня 2018 року в провадженні слідчого Литвинова В.В. не перебувають та не відомо, які процесуальні рішення прийняті за вказаними кримінальними провадженнями, зокрема чи оголошено автонавантажувачі у розшук. Крім того, ухвалою слідчого судді від 07.03.2019 року ОСОБА_1 вже відсторонено від займаної посади старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. Також захисники просили врахувати стаж роботи підозрюваного в органах внутрішніх справ, позитивну характеристику, статус учасника бойових дій, державні відзнаки, наявність сім’ї та трьох малолітніх дітей на утриманні. Просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора або застосувати більш м’який запобіжний захід, передавши підозрюваного під особисту поруку депутатів Краматорської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5, задовольнивши клопотання останніх, чи обрати підозрюваному домашній арешт у вечірній та нічний часи, враховуючи наявність у підозрюваного малолітніх дітей щодо яких останній повинен виконувати свої батьківські обов’язки, функції законного представника, зокрема забезпечити у випадку необхідності доставляння до лікарні, гуртків та інших закладів тощо.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали, що характеризують підозрюваного, надані стороною захисту, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст.183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з’ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Смирнови проти Росії» вказав, що якщо держава не приведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої в правопорушенні особи, така особа завжди повинна бути звільнена після затримання і перебувати на свободі до початку судового розгляду її справи. У рішенні по справі «Лабіта проти Італії» Європейський Суд зазначив, що підстави, на які спиралися органи влади Італії, тобто небезпека чинення тиску на свідків та ризик фальсифікації доказів, небезпека з боку обвинуваченого, складність справи та вимоги розслідування мають надто загальний характер, хоча, на перший погляд, заслуговують на довіру. Судові органи не вказали жодного факту, який міг би довести, що зазначені підстави справді існували. Тобто, мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов’язків і його належної поведінки.

Вказані вище дані мають бути підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема показаннями свідків, потерпілих, речовими доказами.

Закон не зобов'язує обирати запобіжний захід кожному підозрюваному, обвинуваченому. Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, то слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу (ч.2 ст.177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен також врахувати обставини, зазначені в ст.178 КПК, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

- вік і стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги те, що особа є неповнолітньою чи похилого віку, наявність тяжких хвороб, інвалідності чи нездатність самостійно пересуватися;

- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців. Слід враховувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості;

- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- репутацію підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання, дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері;

- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Дана обставина має важливе значення при обранні запобіжного заходу у вигляді застави. Тому, доцільно враховувати наявність належних цій особі грошових банківських вкладів, їх розмір чи наявність нерухомого майна, транспортних засобів тощо;

- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше. Слід врахувати дані про застосування інших запобіжних заходів як у цьому кримінальному провадженні, так і в інших;

- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Наведений вище перелік обставин не є вичерпним. Зокрема, слідчий суддя, суд може врахувати те, що особа сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала завдану потерпілому шкоду. Вказані обставини повинні ретельно аналізуватися в їх сукупності.

Встановлено, що прокуратурою Донецької області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018050390000948, внесеного до ЄРДР 02.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України.

Підозра за ст.191 ч.5 КК України повідомлена ОСОБА_10, а також 04.03.2019 року – ОСОБА_1, який займає посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області.

Незважаючи на наведені стороною захисту заперечення, обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_12, не оскаржена та ґрунтується на досліджених у засіданні матеріалах кримінального провадження, зокрема заяві про вчинення злочину, протоколах огляду місцевості, протоколах допиту потерпілого та свідків, протоколах огляду, висновку експерта та інших доказах у їх сукупності.

Слідчим суддею прийняті до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, відомості про його майновий та сімейний стан, зокрема тривалий стаж роботи в правоохоронному органі, позитивну характеристику, заохочення відзнакою МВС України у 2017 році – медаллю «20 років сумлінної служби» та відзнакою Президента України у 2018 році – медаллю «За участь в антитерористичній операції», статус учасника бойових дій, наявність стійких соціальних зв’язків – сім’ї, трьох малолітніх дітей, постійного місця проживання тощо.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 07.03.2019 року ОСОБА_1 відсторонено від посади.

Кримінальні провадження №12017050390003123 за заявою ТОВ «Мінова Україна» та №1201805039000597 за заявою ОСОБА_10 з травня 2018 року в провадженні слідчого Литвинова В.В. не перебувають, змінена підслідність за СВ Маріїнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області.

Об’єктивні дані про спроби втечі, впливу на учасників кримінального провадження чи інші перешкоди досудовому розслідуванню на даний час відсутні.

Слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 тримання під вартою є надто суворим запобіжним заходом, а заявлений прокурором розмір застави – завідомо непомірним для нього. На думку слідчого судді належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 та запобігання можливим ризикам може бути забезпечена більш м’яким запобіжним заходом – домашнім арештом.

Відповідно до ст.194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.181 КПК України в якості запобіжного заходу може бути застосований домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладається на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, працівники якого з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати 2-х місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6-и місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, об’єктивно існуючу імовірність подальшої зміни кваліфікації кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, враховуючи дані про його особу, наявність трьох малолітніх дітей на утриманні, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у вечірній та нічний період доби, з покладенням певних обов’язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України. Даний запобіжний захід вважається найбільш прийнятним з огляду на всі досліджені за клопотанням про застосування запобіжного заходу обставини.

В задоволенні клопотання депутатів Краматорської міської ради ОСОБА_4 і ОСОБА_5 слідчий суддя вважає необхідним відмовити, оскільки особиста порука (ст.180 КПК України) не може бути забезпечена особами, які хоча й мають особливий статус та пошану, однак депутат ОСОБА_4 більше п’ятнадцяти років як припинив свою службу в правоохоронному органі, під час якої був знайомий з ОСОБА_1, а депутат ОСОБА_5 фактично знає ОСОБА_1 зі слів та характеристики ОСОБА_4

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-179, 180, 181, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також в задоволенні клопотання депутатів Краматорської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про особисту поруку, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, пров.Мостовий (раніше Жукова), 14, строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто з 07.03.2019 року до 04.05.2019 року, заборонивши йому залишати житло у період з 20-00 години до 07-00 години.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою,

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає (м.Краматорськ, м.Слов’янськ Донецької області), без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи,

-утримуватися від спілкування з допитаними у даному кримінальному провадженні особами – директором ТОВ «Мінова Україна» ОСОБА_13, працівниками правоохоронного органу ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, свідком ОСОБА_16,

-утриматися від спілкування з підозрюваними у даному кримінальному провадженні,

-здати до відповідного органу державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Слов’янський ВП ГУНП в Донецькій області.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці по 03.05.2019 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено в порядку передбаченому ст.181 ч.6, 199 КПК України.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошено 07.03.2019 року, повний текст ухвали виготовлено 12.03.2019 року.

Слідчий суддя ОСОБА_17