Рішення № 80370379, 12.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13539/18

Провадження № 2/234/331/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

за участю: секретаря – Пагуліч Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Краматорська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання іпотеки такою, що припинена, скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна, вилучення запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек, зняття заборони на відчуження нерухомого майна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Першої краматорської нотаріальної контори ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 03.09.2018р звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 19.11.2003р укладений кредитний договір №КNН0G000080825, зобов’язання за яким були забезпечені договором застави нерухомого майна (іпотеки), серія та номер: 2812, виданий 19.11.2003р. Зазначає, що вказані договори укладені в м.Краматорську та посвідчені приватним нотаріусом КМНО Донецької області ОСОБА_4 Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.11.2006р, яке набрало законної сили, позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково й з ОСОБА_3 на користь Банку стягнуто: заборгованість за кредитом у сумі 63630грн; відсотки за користування кредитом у сумі 22611,52грн; пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 11 485,36грн; витрати по сплаті судового збору в розмірі 978,57грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30грн, а всього 98734,90грн. Крім того, вищевказаний кредитний договір №КNН0G000080825 від 19.11.2003р рішенням суду було розірвано. Зазначає, що 25.02.2013р ОСОБА_3 помер. Після його смерті він (ОСОБА_1В.) є спадкоємцем за законом на майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1, та яка передана в іпотеку (номер запису про іпотеу №3623612), й на яку накладено заборону на відчуження.

Вказує, що 27.09.2013р він (ОСОБА_1В.), як спадкоємець, частково сплатив заборгованість за рішенням суду від 07.11.2006р в сумі 78011,68грн. З метою реалізації своїх прав, як спадкоємця та врегулювання питання щодо погашення залишку заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до вказаного вище рішення суду від 07.11.2006р, та вирішення питання щодо вилучення з державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна інформації про іпотеку та заборону відчуження об’єкту нерухомості - квартири, він направляв на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» письмові звернення, на які отримав відповідь про неможливість надати інформацію, яка містить банківську таємницю. Також зазначив, що відповідно довідки від 07.02.2018р заборгованість за договором №КNН0G000080825 від 19.11.2003р станом на 07.02.2018р становить 12 984,42 доларів СПІА, та співробітники банку усно повідомили про те, що заборгованість, незважаючи на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 07.11.2006р обліковується у доларах США, про залишок заборгованості не повідомлено. Звертає увагу на те, що при спробі сплатити залишок заборгованості у сумі 20723,22грн (за рішенням суду від 07.11.2006р), у прийняті платежу було відмовлено, з причини, що вказаний рахунок не є активним. У зв’язку з цим у березні 2018 року він направив на адресу відповідача нотаріально посвідчену заяву від 28.03.2018р, на яку отримав відповідь про те, що сума заборгованості за договором становить 12984,42 доларів США, рахунок для погашення №29092053391124, та запропановано звернутися до відповідального працівника банку ОСОБА_5. Вважає, що за таких обставин він позбавлений можливості здійснити остаточне виконання рішення суду від 07.11.2006р та вільно розпоряджатися належним йому на праві власності квартирою. У березні 2018 року він звернувся до державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 щодо зняття заборони, накладену в зв’язку з посвідченням договору застави, де йому було відмовлено в знятті заборони. Тільки 21.08.2018р він сплатив остаточну суму на виконання рішення суду й станом на теперішній час заборгованість відсутня. З посиланням на ст.593 ЦК України, ст.17 Закону України «Про іпотеку», вказує, що так як рішенням суду від 07.11.2006р, яке набрало законної сили 18.11.2006р, кредитний договір №КNН0G000080825 від 19.11.2003р, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, на забезпечення якого і укладався договір застави нерухомого майна від 19.11.2003р, розірвано, тому вважає, що договір застави нерухомого майна від 19.11.2003р є таким, що припинив свою дію. З урахуванням викладеного просить: визнати іпотеку відповідно до договору застави нерухомого майна №1К825 від 19.11.2003р, укладеним між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», такою, що припинена; скасувати державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, іпотекою, здійснену приватним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на підставі договору застави нерухомого майна №1К825 від 19.11.2003р; вилучити запис про іпотеку №3623612 від 04.07.2004р з Державного реєстру іпотек; зняти заборону на відчуження нерухомого майна - вищевказану квартиру.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1 та зазначила, що дійсно 19.11.2003 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір №КNН0G000080825, за яким він отримав на споживчі цілі кредитні кошти у розмірі 12947 доларів США під 14,04% річних строком повернення до 18.11.2008р, та сплати відсотків при несвоєчасному погашенні кредиту в розмірі 28,08% річних. У забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 19.11.2003р між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір застави нерухомого майна №1К825, за яким ОСОБА_3 передав Банку в заставу цілу трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3. Зазначає, що 07.11.2006р згідно рішення Краматорського міського суду з ОСОБА_3 стягнута заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 98734,90грн. 25.02.2013 року ОСОБА_3 помер і після його смерті на рахунок простроченого кредитного договору від 19.11.2003р сплачено: 27.09.2013р - 78011,68грн (еквівалент 9760 доларів США), та 21.08.2018р - 19714грн, та судові витрати. Вказує, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини й оскільки передане в іпотеку нерухоме майно (спірна квартира) є власністю ОСОБА_3, то після смерті боржника відкрилася спадщина у вигляді зазначеного нерухомого майна, яку прийняв син померлого – ОСОБА_1. ПАТ КБ «ПриватБанк» у встановлений законом строк 27.05.2013р звернувся до Першої Краматорської державної нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців померлого, посилаючись на те, що борг померлого перед банком складає в еквіваленті 180328,47грн. За таких обставин, вважає, що позивач по справі ОСОБА_1, як спадкоємець померлого боржника несе відповідальність за його боргами в межах вартості майна, одержаного у спадщину. На момент смерті боржника ОСОБА_3, та на момент прийняття спадщини ОСОБА_1 було не виконане грошове зобов'язання, яке не було стягнуто рішенням Краматорського міського суду від 07.11.2006р, а саме, відсотки та пеня нараховані з 17.04.2006р (дата розрахунку за позовом на момент подання позову банком) та до 07.11.2006р (дата винесення рішення та розірвання кредитного договору). Отже, після виконання позивачем по справі ОСОБА_1 рішення від 07.11.2006р в розмірі 98734,90грн, не сплаченим залишається грошове зобов’язання в розмірі 3207,95 долларів США . Наполягає, що кредитне зобов’язання померлого ОСОБА_3 за кредитним договором від 19.11.2003р повністю не виконано, тому вимоги позивача про скасування записів про заставу та вилучення запису про іпотеку, зняття заборон на відчуження нерухомого майна не ґрунтуються на законі та підлягають відхиленню. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Третя особа - державний нотаріус Першої краматорської нотаріальної контори ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився за невідомими суду причинами, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи без його присутності до суду не надавав.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 19.11.2003 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір №КNН0G000080825, за яким він отримав на споживчі цілі кредитні кошти у розмірі 12947 доларів США, що еквівалентно 69 033,40грн по курсу НБУ на 19.11.2003р, під 14,04% річних строком повернення до 18.11.2008р.

З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору, того ж дня, 19 листопада 2003 року, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір застави нерухомого майна №1К825, відповідно до якого ОСОБА_3 передав Банку в заставу цілу трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.11.2006р (справа №2-5612/06) з ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товаристві комерційного банку «ПриватБанк» стягнуто: заборгованість за кредитом у сумі 63630грн; відсотки за користування кредитом у сумі 22611,52грн; пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 11485,36грн; витрати по оплаті судового збору в розмірі 978,57грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30грн, у загальному розмірі 98734,90грн. Кредитний договір №КNН0G000080825 від 19.11.2003р, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3 - розірвано. Рішення набрало законної сили 18.11.2006р.

Згідно копії свідоцтва про смерть (серії 1-НО №692386, складеного 27.02.2013р в відділі ДРАЦС реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції в Донецькій області) ОСОБА_3 помер 25 лютого 2013 року у віці 48 років.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори (реєстр №2-5882) ОСОБА_2, копії ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.11.2013р за №13741702, копії ОСОБА_4 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.11.2013р за №35935741, убачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, який помер 25.02.2013р, на майно у вигляді: квартири №38, в букд.7, по вул.Б.Хмельницького в м.Краматорську Донецької області, являється його син – ОСОБА_1

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна інформації про іпотеку та заборону відчуження об’єкту нерухомості від 04.07.2004р за №3623612, убачається, що на належну позивачу квартиру за адресою: АДРЕСА_4, державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 накладено заборону на відчуження.

Як вбачається з наданих позивачем квитанцій від 27.09.2013р та 21.08.2018р, він сплатив на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розірі визначеному рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.11.2006р, а саме, 98734,90грн.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що позивач у справі є сином спадкодавця ОСОБА_3 Зазначила, що вона (ОСОБА_8Ю.) приймала участь й допомагала позивачу ОСОБА_1 у виконанні умов кредитного договору, а саме, зверталась в юридичні служби, складала листа із зверненням до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою вирішенням питання по заборгованості. Уся переписка з Банком була на протязі п’яти років, після чого позивач вимушений був звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч.1 ст.572 ЦК Украни).

Окремим видом застави, у відповідності до ч.1 ст.575 ЦК України, є іпотека, тобто застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку іпотечного договору.

Тобто застава є додатковим способом забезпечення виконання зобов'язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.593 ЦК України та ст.17 Закону України «Про іпотеку» право застави (іпотеки) припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою). У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч.1 ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання цього кредитного договору свідчить про припинення основного зобов’язання, а відповідно, і про припинення іпотеки, якою це зобов’язання забезпечено.

Слід також зазначити, що статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припинилося після пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України та ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості. В охоронних правовідносинах права та інтереси відповідача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином вимоги позивача про визнання припиненою іпотеки відповідно до договору застави нерухомого майна №1К825 від 19.11.2003 року, реєстровий номер 11, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу ОСОБА_4, укладеним між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», суд вважає необхідним задовольнити.

Інші позовні вимоги позивача про скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, вилучення запису про іпотеку №3623612 від 04.07.2004р з Державного реєстру іпотек та зняття заборони на відчуження нерухомого майна, суд вважає необхідним залишити без задоволення, оскільки у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, вказані дії здійснюються нотаріусом, зокрема, після одержання повідомлення про про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки).

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40грн.

Керуючись ст.ст.509, 575, 593, 598, 653, 1054 ЦК України, Законом України “Про іпотеку”, ст.ст.10, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання іпотеки такою, що припинена, скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна, вилучення запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек, зняття заборони на відчуження нерухомого майна - задовольнити частково.

Визнати іпотеку відповідно до договору застави нерухомого майна №1К825 від 19.11.2003 року, реєстровий номер 11, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу ОСОБА_4, укладеним між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» такою, що припинена.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, адреса місцезнахлдження: вул.Грушевського, буд.1-Д, м.Київ, 01001) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частини рішення суду виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 12.02.2019 року.

Суддя: А.М.Лутай