Рішення № 80370023, 11.03.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/37/19

Справа № 226/37/19

Провадження № 2-о/226/16/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Мирнограді Донецької області справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України, ОСОБА_3, про встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту сумісного проживаня зі спадкодавцем, в обґрунтування якої вказала, що 17.02.2015 помер її чоловік ОСОБА_4, після смерті якого залишилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії. На момент смерті її чоловік постійно проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1, оскільки через стан свого здоров'я не мав можливості виїхати з тимчасово окупованої території України. 19.12.2018, звернувшись до Мирноградської державної нотаріальної контори щодо отримання спадщини, їй було роз’яснено, що у зв'язку з тим, що вона не має можливості юридично підтвердити факт сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, їй було запропоновано звернутися до суду за підтвердженням цього факту. З метою подальшої реалізації свого права на спадщину, заявник просить суд встановити факт її сумісного проживання з ОСОБА_4 з 2010 року до моменту смерті останнього, а саме: 17.02.2015, за адресою: АДРЕСА_1.

Заявник ОСОБА_2 до суду не з’явилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, наполягаючи на своїх вимогах, письмово повідомила суд про розгляд справи у її віжсутгість.

Представник заявника ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заяву свого довірителя у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі за текстом ПФУ) до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.

Заінтересована особа ОСОБА_3 до суду також не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність та про те, що він не заперечує проти заяви своєї матері.

За ухвалою судді від 09.01.2019 справа відкрита провадженням та призначена до судового розгляду, у державного нотаріуса витребувана інформація щодо спадщини після смерті спадкодавця.

За ухвалою суду від 21.02.2019 до участі у справі залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_3

Вислухавши представника заявника, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.03.1970 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 17.02.2015, що підтверджується свідоцтвами про шлюб та про смерть (а.с.6, 7).

Заявник ОСОБА_2 з 29.11.2017 взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з АДРЕСА_2 до м-ну «Молодіжний»АДРЕСА_3, що підтверджується відповідною довідкою територіального управління соціального захисту населення від 29.11.2017 № НОМЕР_1 (а.с.9).

Відповідно до інформації ПФУ від 11.12.2018 у ОСОБА_4, який помер 17.02.2015, залишилися недоотримані кошти у сумі 17583,90 грн (а.с.8).

За рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 20.06.2018 встановлено факт смерті ОСОБА_4, який помер 17.02.2015 у м.Донецьку.

З даного рішення вбачається, що судом встановлено, що чоловік заявниці ОСОБА_4, будучи зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживав без реєстрації разом із дружиною за адресою: АДРЕСА_4.

Даний факт також підтверджується документами, отриманими заявницею на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

Так, згідно довідки, виданої Адміністрацією Будьоннівського району м.Донецька від 20.11.2018, ОСОБА_2, яка з 21.09.2010 є зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, вела сумісне господарство та сумісно проживала з ОСОБА_4 по день смерті останнього 17.02.2015 (а.с.5, 10).

Відповідно до акту комітету мікрорайону «Донськой-1» від 01.12.2014 ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з дружиною (а.с.11).

Крім того, факт сумісного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у суді підтвердила свідок ОСОБА_5, яка з 2000 року знайома з ОСОБА_2 та була знайома з її чоловіком ОСОБА_4, який помер у лютому 2015 року. Вказане подружжя постійно проживало разом до самої смерті ОСОБА_4 за адресою: НезалежностіАДРЕСА_5, м.Донецьк. Вона неодноразово була у них дома, в останнє - у 2014 році. Крім того, подружжя разом приїздили до неї в м.Мирноград Донецької області, де були зареєстровані як переміщені особи з метою отримання пенсії.

Відповідно до листа Мирноградської державного нотаріальної контори від 19.12.2018 на звернення ОСОБА_6 щодо отримання спадщини після померлого 17.02.2015 ОСОБА_4, заявниці роз’яснено, що оскільки м.Донецьк, де зареєстрована остання, знаходиться на непідконтрольній владі України території, заявник не має можливості юридично підтвердити факт сумісного проживання разом із спадкодавцем, тому їй рекомендовано звернутися до суду щодо встановлення факту сумісного проживання із спадкодавцем (а.с.12).

Згідно із інформацією Мирноградської державного нотаріальної контори від 11.01.2019 на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, померлого 17.02.2015, спадкова справа не відкривалася. Від імені ОСОБА_4 приватним нотаріусом Тельмановського району Донецької області посвідчено 03.05.2007, реєстровий № 616, заповіт (а.с.22-24).

За змістом вказаного заповіту ОСОБА_4 заповів все своє майно, що буде належати йому на момент його смерті, своєму сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.

За приписам ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдовець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно за п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відсутність реєстрації спадкодавця за місцем проживання заявниці позбавляє її можливості довести нотаріусу даний факт.

Надаючи оцінку документам, виданим на непідконтрольній Україні території, суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, Європейський Суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський Суд з прав людини, зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Тому суд як виняток бере до уваги надані заявником документи, видані на непідконтрольній Україні території, та надає їм оцінку разом з іншими доказами по справі.

Таким чином, досліджені докази в їх сукупності дають судові підставу вважати доведеним факт, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_4 – 17.02.2015, постійно проживала із спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_6.

Встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання нею спадщини у вигляді недоотриманої пенсії.

На підставі ст.ст.1220, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-316, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, 83001, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, 85327, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), заінтересовані особи Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: вул.Центральна, 13, м.Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323), ОСОБА_3 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, 83001, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3), про встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем, задовольнити.

Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, разом із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, на час відкриття спадщини, а саме: 17 лютого 2015 року, за адресою: АДРЕСА_6.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ж.Є.Редько