Рішення № 80369496, 05.03.2019, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/2083/18

Провадження № 2/492/139/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.

за участю: секретарів судових засідань - Распутіної М.С., Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай), -

Представник позивачів - адвокат Кочуров А.О.,

Представник відповідача - Леонтьєв І.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) на землях колективної власності колишнього КСП «ІСКРА» с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області за рахунок земель колективної власності, які залишились нерозподіленими, площею 1056,4 га (352,4 га ріллі на засолених ґрунтах; 16,0 га сіножатей; 688,0 га пасовищ) на території Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населеного пункту), посилаючись на те, що розмір земельної частки (паю) у землях КСП «ІСКРА» складає 12,1 умовних кадастрових гектара і позивачі недоотримали земельні частки (паї), розмір яких вони визначили шляхом простого арифметичного віднімання. В жовтні - листопаді 2018 року ініціативна група власників земельних часток (паїв) вирішила організувати збори пайовиків - власників земельних часток (паїв) для вирішення питання про до розпаювання вказаної площі земель у розмірі 1056,4 га з метою перерозподілу їх між собою, однак, збори не відбулись. Своє право на отримання права на земельні частки (паї), позивачі вважають за необхідне захистити в судовому порядку, що зумовило звернення до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Ухвалою суду від 10.01.2019 року провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні представник позивачів - адвокат Кочуров А.О. позов підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача - Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області Леонтьєв І.І., позов не визнав та заперечував проти його задоволення, оскільки відбулись збори членів колишнього КСП «Іскра», на яких було вирішено питання щодо розпаювання земель у розмірі 1056,4 га і на яких були присутні також позивачі по наявній справі, які були включені у список пайовиків, земельні ділянки яких будуть розташовані на вказаній площі.

В судове засідання представник відповідача - Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 від 29.03.1996р., виданого Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 27. Сертифікат переданий в обмін на державний акт на право приватної власності на землю, виданий Мирнопільською сільською радою народних депутатів від 28.03.2001 року. ОСОБА_4 є власником земельної частки (паю) розміром 6,05 умовних кадастрових гектара на підставі сертифікату серії НОМЕР_2, виданого 28.03.2003 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 277. Сертифікат виданий в обмін на свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 05.12.2013 року на земельну ділянку площею 4,1247 га. ОСОБА_4 є власником земельної частки (паю) розміром 6,05 умовних кадастрових гектара на підставі сертифікату серії НОМЕР_4, виданого 28.03.2003 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 256. Сертифікат переданий в обмін на свідоцтво про право власності № НОМЕР_5 від 05.12.2013 року на земельну ділянку площею 4,2119 га. ОСОБА_4 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара на підставі сертифікату серії НОМЕР_6, виданого 28.03.2003 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 187. Сертифікат переданий в обмін на свідоцтво про право власності № НОМЕР_7 від 05.12.2013 року на земельну ділянку площею 8,5151 га. ОСОБА_5 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданого 28.03.1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 186. Сертифікат виданий в обмін на свідоцтво про право власності № НОМЕР_9 від 05.12.2013 року на земельну ділянку площею 8,4644 га. ОСОБА_6 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за сертифікатом серії НОМЕР_10, виданого 28.03.2003 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 225. Сертифікат виданий в обмін на виділену в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 9,1055 га. ОСОБА_6 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за сертифікатом серії НОМЕР_11, виданого 28.03.2003 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 224. Сертифікат та свідоцтво про право на спадщину видані в обмін на державний акт на право власності серії НОМЕР_12 на земельну ділянку площею 8,63 га. ОСОБА_7 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_13, виданого 28.03.1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 311. Сертифікат переданий в обмін на державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14 на земельну ділянку площею 8,39 га. ОСОБА_8 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара згідно договору дарування від 08.12.2000 року згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_16, виданого 04.08.2000 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 370. Сертифікат переданий в обмін на свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_15 від 14.07.2014 року на земельну ділянку площею 8,58 га. ОСОБА_9 є власником земельної частки (паю) розміром 12,1 умовних кадастрових гектара згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_17, виданого 28.03.1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під номером 120. Сертифікат переданий в обмін на державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_18 на земельну ділянку площею 8,5439 га (а.с. 30 - 61).

В 1998 році за спільним замовленням КСП «ІСКРА», Мирнопільської сільської ради відбувалась процедура розпаювання землі колективної власності, яка була передана КСП «ІСКРА» площею 4501,0 гектарів на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_19 від 05.10.1995 року, який видано Мирнопільською сільською радою народних депутатів на підставі рішення V сесії XXII скликання Мирнопільської сільської ради народних депутатів від 18.05.1995 року № 5, та який зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю.

В 1998 році складена відповідна схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Іскра», розроблена Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук.

В 2000 році здійснено коригування схеми поділу земель колективної власності на земельні частки( паї) КСП «ІСКРА» у зв'язку з збільшенням кількості паїв на 22 одиниці та включення до земель розпаювання 225,5 га землі, що підлягають поділу. Коригування схеми затверджено рішенням загальних зборів членів-власників земельних часток (паїв) КСП «ІСКРА від 19.09.2000 року згідно протоколу № 6 від 19.09.2000 року.

Згідно пояснювальної записки скоригованої схеми поділу земель колективної власності з площі 4506,0 га переданих у колективну власність підлягають поділу 3240,3 га, в тому числі ріллі 3240,3 га. Не підлягають поділу землі, які знаходяться на засолених ґрунтах на площі 352,4 га ріллі, крім того не підлягають поділу 16,0 га сіножатей, 488,0 га пасовищ. Загальна площа земель, яка залишилась не розпайованими становить 1056,4 га.

Колективне сільськогосподарське підприємство «ІСКРА», правонаступником якого є Сільськогосподарський виробничий кооператив ІСКРА» код ЄДРПОУ 03768196, свою діяльність припинив у 2005 році.

Як вбачається з копії протоколу загальних зборів членів колишнього КСП «Іскра», вирішені питання про початок процедури розпаювання пасовищ, які належать пайовикам КСП «Іскра» згідно сертифікатам, про обрання землевпорядної організації, яка буде проводити землевпорядні роботи, про звернення до Мирнопільської сільської ради, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадянам - членам колишнього КСП «Іскра» від 10 лютого 2019 року, позивачі включені у писок пайовиків, земельні ділянки яких будуть розташовані на площі 1056,4 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року, який діяв на час розпаювання земель колективної власності, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на підставах, що не заборонені законом.

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року, визначено коло осіб, які мають право на земельний пай, а саме право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно роз'яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації за межами населених пунктів. (Редакція Закону чинна на день звернення до суду).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до статті 25 ЗК України, який був чинний на час звернення з позовом до суду, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Згідно пункту 8 розділу Х Перехідних положень ЗК України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», встановлено, що паювання земель радгоспів здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до абз. 4 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлює, що при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону (наприклад, визнає відповідно до частини третьої статті 1 Закону України від 5 червня 2003 р. N 899-1V (899-15) "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай), якщо районною (міською) державною адміністрацією безпідставно відмовлено у видачі документа, що посвідчує право на земельну частку (пай).

В інших випадках суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо.

Відповідно до п. п. 1-2 Указу Президента України №720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року за № 720/95, паювання земель передбачає визначення розміру земельної ділянки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Пунктом 3 Указу №720/95 передбачено, що розмір земельної частки (паю) визначається в умовних кадастрових гектарах.

Згідно п. «ґ» ч. 1 ст. 81 ЗК України, який був чинний на час звернення з позовом до суду, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняте за їх заявою про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як вбачається з копії наданого Мирнопільським сільським головою копії протоколу загальних зборів членів колишнього КСП «Іскра», вирішено питання про початок процедури розпаювання спірної земельної ділянки площею 1056,4 га.

Також слід звернути увагу на те, що Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-ІV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 1 січня 2013 року внесені зміни до Земельного кодексу України. Разом з тим, у Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» не вносилися зміни в частині зміни розпорядника, який має виділяти земельні частки (паї) в натурі на місцевості.

Законом України від 10 липня 2018 року № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який набрав чинності 1 січня 2019 року внесені зміни до ст. 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", згідно якої у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Як вбачається з наданого Мирнопільським сільським головою копії протоколу загальних зборів членів колишнього КСП «Іскра» від 10.02.2019 р., на загальних зборах вирішено питання про початок процедури розпаювання спірної земельної ділянки площею 1056,4 га.

Таким чином, суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв'язку з відмовою позивачам у задоволенні їх вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідачів і підлягають покладенню на позивачів.

Керуючись ст. ст. 2, 22, 23 ЗК України, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 12, 19, 81, 141, 258 - 260, 263 - 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, Мирнопільської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 11 березня 2019 року.

СУДДЯ

Арцизького районного суду В.І. Черевата

Одеської області