Рішення № 80369430, 11.03.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4519/18

Провадження № 2/496/639/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 02.03.2010 року у розмірі 28019 грн. 92 коп. та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 02.03.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав та обов'язків якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Проте, відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання умов зазначеного кредитного договору, зокрема не сплачує банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, у зв'язку з чим станом на 11.10.2018 року перед банком виникла заборгованість у розмірі 28019 грн. 92 коп., яка до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення АТ КБ «ПриватБанк» з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але направив до суду клопотання, в якому вказав, що позов підтримує у повному обсязі та просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги заяву позивача, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02.03.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6-31).

Відповідач підтвердив своєю згодою те, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором б/н від 02.03.2010 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому зазначеним кредитним договором.

Відповідно до п. п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Згідно п. 1.1.2.1.5 Умов та правил надання банківських послуг, до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахунках.

Пунктом 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що на боргові зобов'язання за кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Одночасно, пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору.

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, вставленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

З розрахунку заборгованості, складеного позивачем, вбачається, що станом на 11.10.2018 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 28019 грн. 92 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 293 грн. 19 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 25316 грн. 26 коп., заборгованість за пенею та комісією - 600 грн., а також штраф - 1810 грн. 47 коп. (а.с. 4-5).

Однак у встановлений кредитним договором термін відповідач свої зобов'язання не виконав - не погасив кредит, що призвело до виникнення перед установою банку заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, а тому повинен сплатити банку заборгованість за кредитом.

Одночасно, суд вважає необґрунтованими вимоги АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідача на його користь штрафу (процентної складової) у розмірі 1310 грн. 47 коп., виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

За змістом ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штраф або пеня).

Відповідно до п. 1.1.5.20. Умов надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів щодо будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій (а.с.18 зворот).

Таким чином, штраф (процентна складова) у розмірі 5% вирахований з сумарної заборгованості по тілу кредиту, процентів за користування кредитними коштами (293 грн. 19 коп. + 25316 грн. 26 коп. + 600 грн.) х 0,05 = 1310 грн. 47 коп.

Тобто, фіксована частина штрафу та штраф у вигляді процентної складової простроченої заборгованості, яка включає до себе тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами, пеню та комісію, передбачені договором, в даному випадку містять ознаки подвійного стягнення неустойки та ознаки стягнення неустойки з неустойки.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення штрафу (процентної складової) у розмірі 1310 грн. 47 коп. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 20.10.2005 року, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, №1Д, м. Київ, заборгованість за кредитним договором б/н від 02.03.2010 року, яка складає 26709 грн. 45 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 293 грн. 19 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 25316 грн. 26 коп., заборгованість за пенею та комісією - 600 грн., а також штраф - 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 20.10.2005 року, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, №1Д, м. Київ, судовий збір у розмірі 1762 грн.

В задоволенні позовних вимог Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 штрафу (процентної складової) у розмірі 1310 грн. 47 коп. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.03.2019 року.

Суддя Л.О. Пендюра