Рішення № 80368342, 11.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1754/19

Провадження № 2/127/252/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

11 березня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Мельника А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 22.11.2013 року між сторонами укладено кредитний договір б/н, оформлений заявою позичальника, за умовами якого відповідач отримав в кредит 12000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник не виконує взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого станом на 28.12.2018 року утворилась заборгованість у розмірі 43820,20 грн, з яких 9967,79 грн тіло кредиту, 16572,05 грн відсотки за користування кредитом, 14717,49 грн пеня, 500 грн штраф (фіксована частина), 2062,87 грн (процентна складова). Наявна заборгованість в добровільному порядку позичальником не погашається, що й стало підставою звернення банку до суду.

Ухвалою суду від 25.01.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Судом встановлено, що 22.11.2013 року між сторонами було укладено договір №б/н, який складається із заяви, умов та правил надання банківських послуг і тарифів банку. Згідно з умовами договору, відповідачу було надано кредит в розмірі 12000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (на 5 а.с.).

Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 28.12.2018 року утворилась заборгованість у розмірі 43820,20 грн, з яких 9967,79 грн тіло кредиту, 16572,05 грн відсотки за користування кредитом, 14717,49 грн пеня, 500 грн штраф (фіксована частина), 2062,87 грн (процентна складова) (на 6-10 а.с.).

Між сторонами склались зобов’язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору та регулюються главою 71 ЦК України, а також загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Тлумачення статей 3 та 549 ЦК України дозволяє стверджувати, що при виборі того, який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, необхідно враховувати вимоги справедливості і розумності (пункт 6 статті 3 ЦК України). Тому необхідно визначити стягнення якого виду неустойки (штрафу чи пені) є розумним і справедливим, з урахуванням їх розміру.

При вирішенні який вид цивільно-правової відповідальності слід застосувати до відповідача за порушення зобов'язання суд керується вимогами розумності і справедливості, та вважає що до ОСОБА_1 підлягає застосування неустойка у вигляді штрафу (процентної складової).

Заявлений до стягнення штраф (фіксована частина), визначений в сумі 500 грн не відповідає положенню закону, яке визначає поняття штрафу, а тому не може таким вважатись, в зв’язку з чим позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафу (процентної складової), тому в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 1253,84 грн в рахунок компенсації сплаченого судового збору, розрахованого пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525-526, 549 552, 611-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273, 279, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в сумі 28602,71 грн (двадцять вісім тисяч шістсот дві гривні) 71 коп., з яких 9967,79 грн тіло кредиту, 16572,05 грн відсотки за користування кредитом, 2062,87 грн штраф (процентна складова).

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення пені та штрафу (фіксованої частини) – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 1253,84 грн (одна тисяча двісті п’ятдесят три гривні) 84 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11.03.2019 року.

Позивач акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_1, адреса: м. Вінниця, вул. Дубовецька, 70/2, РНОКПП НОМЕР_1.

Суддя: