Рішення № 80367955, 06.03.2019, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1845/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" березня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

складі: головуючого – судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Слободянюк Т.М.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Томашпільська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 4 лютого 2016 року померла її мати ОСОБА_3 в с. Вила Томашпільського району Вінницької області, після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 2,0918 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку ЯБ № 682510, виданого Томашпільською районною державною адміністрацією Томашпільського району Вінницької області 04 серпня 2006 року.

Позивач є спадкоємцем за законом.

Коли вона звернулася з заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, то нотаріусом їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а тому з даним позовом вона вимушена звернутися до суду, який просить ухвалити рішення про визнання за нею права власності на вищевказане спадкове майно.

13 грудня 2018 року в даній справі було відкрито провадження у справі.

15 січня 2019 року ухвалою було залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_2, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, однак надіслала на адресу суду заяву в якій просить розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник Вилянської сільської ради в судове засідання не з’явився, однак в.о. сільського голови надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі їх представника, позов визнає.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог : Томашпільська державна нотаріальна контора ОСОБА_4 надійшла заява, в якій остання просить справу розглянути без її участі, з позовом згідна та не заперечує проти його задоволення.

Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 було викликано через оголошення на веб-сайті суду та повідомлено про слухання справи в телефонному режимі, однак в судове засідання не з’явився.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 4 лютого 2016 року в с. Вила Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_3 (а.с.9).

Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0918 га, розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 682510, виданного Томашпільською районною державною адміністрацією 04 серпня 2006 року.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії І-АМ № 457182, виданого 26 лютого 1975 року Антонівською сільською радою позивач є дочкою ОСОБА_3 (а.с. 7).

Позивач 10 вересня 1994 року уклала шлюб з ОСОБА_5, взявши прізвище чоловіка – Григорець, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.8).

В довідці, виданої виконавчим комітетом Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області вказано, що після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки, посвідченої державним актом ЯБ № 682510. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом залишилася дочка ОСОБА_1, за заповітом, посвідченим виконавчим комітетом Вилянської сільської ради від 29.08.2008 року за № 157 – ОСОБА_2 (а.с.11).

З довідки, виданої виконкомом Вилянської сільської ради Томашпільського району ОСОБА_1 про те, що на протязі шести місяців після смерті матері ОСОБА_3 дійсно вступила у спадщину як спадкоємець по закону (а.с.10).

Згідно довідки, виданої Томашпільською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 відмовлено, у зв’язку відсутністю оригінала правовстановлюючого документа на нерухомість (а.с. 13).

Згідно повідомлення Томашпільської державної нотаріальної контори від 18 грудня 2018 року спадкова справа після померлої 04 лютого 2016 року ОСОБА_3 заведена № 195/2016. До Томашпільської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 О.В., їй видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на житловий будинок з господарчими будівлями, земельну ділянку площею 1,7450 гектарів та земельну ділянку площею 1,7406 гектарів. Також в даній спадковій справі є заповіт від 9 серпня 2008 року, в якому ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 2,0918 га (а.с. 18-25).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 на протязі шести місяців після смерті матері ОСОБА_3 дійсно вступила у спадщину як спадкоємець по закону, їй було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, на земельні ділянки розміром 1,7450 га та 1,7406 га. Що стосується належного у спадковій справі заповіту складеного на ім’я ОСОБА_2, суд звертає увагу, що інформація про те, що спадщину останній прийняв відсутня.

Судом вживалися заходи, щодо повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи, зокрема повідомляли по телефону та на сайті суду, проте останній для дачі своїх пояснень до суду не з’явився.

За змістом книги шостої Цивільного кодексу України, прийняття спадщини – це акт, який поширюється на всі об’єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Згідно абзацу 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясовування і дослідження інших обставин справи.

За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з квитанції ПриватБанк № 0.0. 1207066358.1 від 10 грудня 2018 року, позивачем ОСОБА_1 за подання позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 705 гривень 00 коп.

Враховуючи, що відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352 грн. 50 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216-1218, ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, 1261, ч. 1-3, 5 ст. 1268, 1276 ЦК України, статтями 12,13,76,78, 95, 200, 263-265, 354 ЦПК України суд, –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Томашпільська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2016 року в с. Вила Томашпільського району Вінницької області на земельну ділянку площею 2,0918 га, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0523981500030000040, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 682510, виданого Томашпільською районною державною адміністрацією Томашпільського району Вінницької області 04 серпня 2006 року.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці с. Вила вул. Миру, 49, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з державного бюджету 352 грн. 50 коп (триста п’ятдесят дві гривні 50 копійок) сплаченого нею судового збору згідно квитанції ПриватБанк № 0.0.1207066358.1 від 10 грудня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_6

Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2019 року.