Ухвала суду № 80365732, 11.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.03.2019

Справа № 910/2879/19

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік ТБО»

до Державного підприємства «Укржитлосервіс»

про стягнення 60 996,73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селтік ТБО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укржитлосервіс» про стягнення 60 996,73 грн., з яких: 57 851,23 грн. – сума основного боргу за надані послуги, 1 936,16 грн. пені, 221 грн. – сума 3% річних, 988,34 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе договірних зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу встановлено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, зокрема зазначає, що станом на 01.04.2018 у відповідача виник борг відповідно до акту звірки у розмірі 45 395,55 грн.

Разом з цим, доданий до позовної заяви акт звірки взаєморозрахунків підписано та скріплено печаткою лише з боку позивача. Жодних відомостей про підписання відповідачем вказаний акт не містить. При цьому, ніякими іншими належними та допустимими в розумінні статей 76, 77 ГПК України доказами розмір вищезазначеної заборгованості (45 395,55 грн.) сторона не обґрунтовує.

Крім того суд звертає увагу сторони, що чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Також акт звірки не є документом, що фіксує зміст договору чи вносить зміни до договору.

Так, у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами: договором, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік ТБО».

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:

- документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, що підтверджують розмір основної заборгованості відповідача, яку позивач просить стягнути на свою користь;

- акту звірки взаєморозрахунків, підписаного повноважними представниками обох сторін (у разі його наявності).

4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько