Рішення № 80363684, 11.03.2019, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/1779/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019 року смт. Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді Телешмана О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дєдової В.С.,

представник позивача ОСОБА_1- в судове засідання не з’явився,

відповідач ОСОБА_2 – в судове засідання не з’явилася,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 - в судове засідання не з’явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1. Постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницького національного медичного університету імені ОСОБА_4 5196 грн. 62 копійки заборгованості за надання освітніх послуг.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницького національного медичного університету імені ОСОБА_4 суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з внесення плати за надання освітніх послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, проте подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася.

Заяви та клопотання не надходили.

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Позов заявлено з тих підстав, що відповідач не виконав зобов'язання за договором щодо оплати послуг за надані освітні послуги, має в зв'язку з цим заборгованість.

Судом також встановлено, що між позивачем та третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 17 липня 2013 року був укладений договір № 3722л про навчання, згідно п.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання третьої особи – ОСОБА_2 за денною формою, освітньо – кваліфікаційним рівнем – спеціаліст, за спеціальністю лікувальна справа на медичному факультеті з 01.09.2013 року по 01.07.2019 року у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 згідно п.3.1 даного договору, як замовник, зобов'язалася своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим договором.

6 листопада 2016 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було підписано Додаткову угоду до договору про навчання №3722л від 17.07.2013 року, тобто до договору між позивачем та третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до п.4.2 вказаної вище додаткової угоди № 3722л від 06.11.2016 року загальна вартість за надання освітніх послуг становить 81025 грн. Відповідно до п.4.3. даного договору замовник вносить плату готівкою щосеместру (до 1 серпня та до 1 лютого) за навчання на наступному курсі в розмірі 11575 гривень.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1, 2,3 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1,2,3 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ч.1 ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

З договору № 3722л про навчання від 17 липня 2013 року вбачається, що замовником в даному договорі є одна особа – ОСОБА_3, яка в даній справі є третьою особоюна стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а відповідач в даній справі ОСОБА_2 не була стороною даного договору.

В подальшому відповідач в даній справі ОСОБА_2 6 листопада 2016 року підписала Додаткову угоду до договору про навчання №3722л від 17.07.2013 року між позивачем та третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, без будь - яких повноважень на укладення такого договору.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 не була замовником за договором № 3722л про навчання від 17 липня 2013 року, який укладений між позивачем та ОСОБА_3, та не мала повноважень на укладення та підписання 6 листопада 2016 року Додаткової угоди до договору про навчання №3722л від 17.07.2013 року, тому вона не має виконувати зобов'язання замовника за даним договором, відповідно, не має відповідати за даним позовом.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 є неналежним відповідачем в даній справі, оскільки між позивачем та відповідачем склалися правовідносини як між навчальним закладом та абітурієнтом, а не як між виконавцем та замовником по здійсненню навчання (наданню освітніх послуг). Тобто, з договору № 3722л про навчання від 17 липня 2013 року вбачається, що відповідач в даній справі ОСОБА_2 не була стороною даного договору, а мала лише права щодо кредитора – позивача, тобто вказаний вище договір не створив жодних обов'язків для відповідача – ОСОБА_2, яка по відношенню до сторін даного договору є третьою особою.

Отже, між позивачем та відповідачем не склалися зобов'язання з приводу надання послуг.

Відповідно до ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Представник позивача відповідно до ст.51 ЦПК України не заявляв клопотань про залучення до участі в справі ОСОБА_3 в якості співвідповідача або про заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Крім того, позивач в порушення ст.81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів, що відповідач ОСОБА_2 мала повноваження на підписання Додаткової угоди до договору про навчання №3722л від 17.07.2013 року, що вона, як сторона у зобов'язанні має заборгованість перед позивачем за Договором про надання освітніх послуг № 3722л в сумі 5195 грн. 62 копійки, а також не надав доказів, які б підтверджували факт зарахування та здійснення навчання ОСОБА_2, а лише надав докази, що наказом ректора університету від 19.10.2017 року ОСОБА_2 була відрахована з університету за невиконання навчального плану.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що в позові Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з внесення плати за надання освітніх послуг слід відмовити повністю за безпідставністю.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст.ст. 202, 509,510,511 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.2-13,51,76-80,81,133,141,258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (код ЄДРПОУ 02010669, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова,56 м. Вінниця,21018) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне рішення суду складено 12 березня 2019 року.

Суддя Телешман О.В.