Рішення № 80363517, 06.03.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/47/19 провадження № 2/403/70/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

з участю:

представника позивача Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області

ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням в сфері використання об’єктів тваринного світу,-

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, як територіальний орган, Державної екологічної інспекції України, що відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п.п.1, 7 «Положення про Державну екологічну інспекцію України» реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та до компетенції якої належить, зокрема, пред’явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища,звернулася до суду з позовом про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 1275 грн. 00 коп..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 12.04.2018 року на річці Інгул поблизу с.Ганно-Требинівка Устинівського району Кіровоградської області відповідач по справі ОСОБА_2 у період нересту здійснив вилов риби - тарань (плітка) в кількості 15 шт. забороненим знаряддям лову - сітковим павуком, виготовленим із сіткоснастевого матеріалу, чим допустив порушення ч.4 ст.85 КУпАП та п.п.3.15, 4.4 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року №19. Відповідно до «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року №1209, своїми діями відповідач заподіяв шкоду рибному господарству України на загальну суму 1275 грн. 00 коп.. Постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2018 року у справі №403/257/18 відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.00 коп.. За вказаних обставин, позивач, посилаючись на норми ст.1166 ЦК України та ст.63 Закону України «Про тваринний світ», згідно яких громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в повному обсязі, прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заподіяну внаслідок вчиненого ним адміністративного правопорушення шкоду в розмірі 1275 грн. 00 коп., зарахувавши вказані грошові кошти на рахунок відповідного управління казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами», та які в подальшому після розподілу засобами програмного забезпечення у відповідних обсягах, визначних п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, будуть перераховані за призначенням до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів. Також прохав стягнути з відповідачів судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп..

В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача викладені в позовній заяві вимоги підтримав, прохав суд їх задоволити.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_2, який відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк разом з доданими до нього письмовими доказами не подав, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №180533 від 12.04.2018 року, складеного стосовно відповідача ОСОБА_2, останній 12.04.2018 року близько 10 год. 30 хв. на річці Інгул поблизу с.Ганно-Требинівка Устинівського району здійснював вилов риби забороненим знаряддям лову - сітковим павуком у нерестову заборону, внаслідок чого виловив 15 шт. плітки (тарані), чим порушив п.п.3.15, 4.4. Правил любительського та спортивного рибальства (а.с.7).

Згідно розрахунку розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів 12.04.2018 року на річці Інгул поблизу с.Ганно-Требинівка Устинівського району Кіровоградської, загальна сума шкоди, заподіяної незаконним виловом 15 шт. тарані (плітки), з розрахунку 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний екземпляр, становить 1275 грн. 00 коп. (15 шт. х 85 грн. (17 грн. х 5)) (а.с.9).

Судом встановлено, що постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2018 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, за фактом здійснення ним 12.04.2018 року близько 10 год. 30 хв. на річці Інгул на території Ганно-Требинівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області вилову риби забороненим знаряддям лову - сітковим павуком, виготовленим із сіткоснастевого матеріалу, чим вчинив грубе порушення правил рибальства, та внаслідок чого було завдано шкоду водним біоресурсам на суму 1275 грн. 00 коп.. Згідно вказаної постанови суду на відповідача ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.00 коп. без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника. Питання про відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України, судом вирішено не було (а.с.8).

Відповідно до наказу №6 від 12.03.2018 року «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водоймах Кіровоградської області у 2018 році», виданого головою комісії з ліквідації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, заборонено здійснювати промислове, любительське і спортивне рибальство на період нересту риби і розмноження інших водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах Кіровоградської області у такі строки: на Кременчуцькому водосховищах - 01 квітня по 09 червня 2018 року (включно); в усіх інших річках та їх кореневих водах - з 01 квітня по 20 травня 2018 року (включно); в придаткових - з 01 квітня по 29 червня 2018 року (включно). Вважати основними місцями нересту водних біоресурсів великих річок області зарослі вищою рослинністю або закорчовані ділянки, стариці, заплави та прибережну рослинність, в тому числі, заплаву р.Інгул на південь від с.Інгульске (на відстані 2 км) (а.с.10).

Згідно переліку ділянок, що відводяться для спортивного і любительського лову риби на час проведення тримісячника з охорони водних біоресурсів в період нересту 2018 року, затвердженого на виконання розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №199-р від 03.04.2018 року, на заборонений весняно-літній нерестовий період любительський та спортивний лов риби дозволяється тільки з берега однією поплавковою або донною вудкою (з одним гачком), або спінінгом (для блешення), зокрема, на малих та середніх річках, інших рибогосподарських водоймах (а.с.11, 12).

Як вбачається зі змісту направленої позивачем на адресу місця проживання відповідача ОСОБА_2 копії претензії про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів, отриманої відповідачем ОСОБА_2 25.04.2018 року, останній був повідомлений про необхідність відшкодування шкоди в сумі 1275 грн. із зазначенням реквізитів для її сплати (а.с.9 зворот, а.с.13).

Належних доказів на підтвердження сплати грошових коштів в сумі 1275 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, відповідачем ОСОБА_2 на дату розгляду цивільної справи суду надано не було.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду з позовною заявою, як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами Законів України «Про тваринний світ»,«Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», Правилами любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.1999 року №19.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно роз’яснень, викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов’язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З огляду на викладене, вина відповідача у вилові риби забороненим знаряддям лову (сітковим павуком), за вказаних в постанові Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2018 року обставинах, доказуванню не підлягає.

Разом з тим, у зв’язку з не вирішенням судом питання про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 1275 грн. 00 коп. під час розгляду стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, дане питання відповідно до положень ч.3 ст.40 КУпАП підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про тваринний світ» об’єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є, крім інших, дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі. Об’єкти тваринного світу, в тому числі, нерестовища, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об’єктів тваринного світу громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об’єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об’єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно п.п.3.15, 4.4 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.1999 року №19, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням, крім іншого, знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань. В нерестовий заборонений період любительське рибальство може бути дозволено органами рибохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

Для добування об’єктів тваринного світу забороняється застосування монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову) (ст.52-1 Закону України «Про тваринний світ»).

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в порушенні правил використання об’єктів тваринного світу та незаконному вилученні об’єктів тваринного світу з природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок матеріальної шкоди в сумі 1275 грн.00 коп., завданої внаслідок незаконного вилову відповідачем риби (15 екземплярів тарані (плітки)), здійснений згідно додатку 1 «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України» до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року №1209 «Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», згідно якого оцінка збитків за 1 екземпляр тарані (плітки) здійснюється в розмірі 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн..

Згідно положень ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.13 Конституції України водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно положень ч.1 ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об’єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об’єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно ст.ст.16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Державний та місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок, крім іншого, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно положень п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

За змістом ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету; здійснення інших операцій з бюджетними коштами. В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з листа Головного управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 03.01.2019 року, для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (код класифікації доходів державного бюджету 24062100), відкриті рахунки за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами». Після розподілу кошти у відповідних обсягах засобами програмного забезпечення перераховуються за призначенням на відповідні аналітичні рахунки для зарахування надходжень до спеціального фонду державного бюджету (балансовий рахунок 3121) та спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (балансовий рахунок 3151) (а.с.14-15).

Таким чином, грошові кошти на відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, підлягають перерахуванню на балансовий рахунок 3311 за наступними реквізитами: рахунок №33110331011427, отримувач УК в Устин.р-ні/с.Г.-Требинівка/240621100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 36735129 з подальшим їх розподілом та зарахуванням органами казначейства до спеціальних фондів державного та місцевого бюджетів.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано суду доказів на спростування заявленої в позові суми відшкодування, і таких доказів не було здобуто судом під час розгляду цивільної справи.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, та правовідносини, які випливають з них, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред’явлені позову до суду був сплачений судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №16 від 16 січня 2019 року (а.с.1).

На підставі викладеного, враховуючи задоволення судом позову в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 1921 грн.00 коп., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням в сфері використання об’єктів тваринного світу - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 1275 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті сімдесят п’ять гривень 00 копійок), зарахувавши вказані грошові кошти на балансовий рахунок за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації 24062100, отримувач: УК в Устинівському районі/с.Ганно-Требинівка, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 36735129, МФО 899998, розрахунковий рахунок: 33110331011427.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна гривня 00 копійок). Реквізити для сплати судового збору: розрахунковий рахунок: 35213055081007 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.

Найменування сторін:

Позивач: Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, місцезнаходження: вул.В.Чміленка, буд.№84/37 м.Кропивницький, поштовий індекс 25022, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38037110.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 28622, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 11 березня 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова