Рішення № 80363000, 01.03.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/26304/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2019

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Логінової С.М.,

при секретарі судового засідання – Д’яковичу О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні у судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби Хмельницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної міграційної служби Хмельницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що він громадянин ОСОБА_2, маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у країні походження, а також в ситуації загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав людини в ОСОБА_2 залишив країну походження та прибув у 2018 році до України у пошуках захисту.

12.09.2018 р. Управління ДМС у Хмельницькій області документувало його довідкою про звернення за захистом в Україні № 0000937 з терміном дії до 12.10.2018. У зв'язку з тим, що йому не було роз'яснено порядок продовження строку дії довідки, він своєчасно не звернувся в орган міграційної служби для продовження строку дії довідки.

26.10.2018 р. позивач звернувся до Управління ДМС у Хмельницькій області з метою продовження строку дії довідки, однак працівниками вказаного органу було вилучено його довідку.

Того ж дня начальником Управління ДМС у Хмельницькій області ОСОБА_3 було винесено постанову серії ПН МХМ № 024355 про накладання на позивача адміністративного стягнення у розмірі 1700,00 грн., а також складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення правил перебування в Україні, а саме не використав права на оскарження рішення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Позивач посилається на те, що означений протокол був складений без участі перекладача, тому зміст його йому був незрозумілий, оскільки він не володію українською мовою. Перекладача, який міг би роз'яснити йому зміст документу, йому забезпечено не було. У Протоколі також відсутні його пояснення по суті.

Відповідно до частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Відповідно до частини першої статті 274 Кодексу України про адміністративні правопорушення перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Також зазначає, що повідомлення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, йому особисто вручене не було. Крім того, йому невідомо чим було вмотивоване рішення про відмову оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Право на оскарження йому роз'яснено не було.

Позивач посилається на те, що він прибув до України саме з наміром отримати притулок чи бути визнаним біженцем. Пунктом 4 статті 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» передбачено, що особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, під час в'їзду Україну незаконно перетнула державний кордон України, повинна без зволікань звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постанова відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 203 КУпАП його, ОСОБА_1, була винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права.

У постанові зазначено, що позивачем було порушено вимоги статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», однак не вказано конкретну частину статті, яку він порушив.

Під час складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови відповідачем не враховано, що відповідно до пункту четвертого статті 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту» особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту під час в'їзду в Україну незаконно перетнула державний кордон не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління ДМС у Хмельницькій області ОСОБА_3 від 26.10.2018 серії ПН МХМ № 024355 про накладання адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивач не прибув, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, суд приходить до висновку розглянути справу у відсутність позивача на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання представник відповідача не прибув, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 26.10.2018 р. під час прийому громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було встановлено, що ним порушено правило перебування іноземців на території України, а саме : позивач не використав права на оскарження рішення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особи, яка потребує додаткового захисту.

26.10.2018 р. в порядку ст. ст. 254-256 КУпАП було складено протокол серії ПР МХМ №024353 про адміністративне правопорушення про вчинення дії, за які передбачено відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП . Того ж дня начальником Управління ДМС України в Хмельницькій області було винесено постанову серії ПН МХМ №024353 про накладання адміністративного стягнення у розмірі 1700.00 грн. на громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2 - ОСОБА_1.

Позивач посилається на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення про вчинення дії, за які передбачено відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП та постанови, не залучався перекладач в порядку ст. 268 КУпАП та ч. 1 ст. 274 КУпАП.

Відповідно до змісту ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, в тому числі, користуватися послугами перекладача. Проте, позивач під час складання процесуальних документів та слухання справи про адміністративне правопорушення не заявляв про необхідність участі перекладача.

Крім того, під час складання протоколу опитування позивача проводилося англійською мовою, оскільки інший громадянин ОСОБА_2 (ОСОБА_1), який перебував із ним, володів англійською мовою, та фактично здійснював функції перекладача. Це дало змогу роз'яснити позивачу зміст протоколу та ст. 63 Конституції України, що в свою чергу позивач підтвердив власним підписом.

Зважаючи на те, що Позивач не володіє писемною українською мовою, Протокол в частині «пояснень особи, стосовно якої складено протокол», не заповнювався.

Своїм підписом у Протоколі та Постанові позивач фактично підтвердив розуміння викладеного в документах тексту.

Відповідно до Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2011 N 649, передбачено протокол ознайомлення з процедурою набуття статусу біженця або особою, яка потребує додаткового захисту, з якою позивач був ознайомлений і підтвердив це своїм підписом.

ОСОБА_5, посилається на те, що відповідач не взяв до уваги те, що позивач прибув до України з наміром отримати притулок чи бути визнаним біженцем та не отримував повідомлення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не враховано вимоги п. 4, ст. 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», ч.З ст. 203 КУпАП, ч.І ст. 31 Конвенції про статус біженців.

При розгляді справи було встановлено, що станом на 26.10.2018 р. у ОСОБА_1 були відсутні законні підстави для перебування в Україні, оскільки Наказом УДМС в області №27 прийнято рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту і відповідно видано повідомлення №3 від 02.10.2018 р. Повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, надіслано заявнику рекомендованим листом на адресу, зазначену під час протоколу співбесіди: м. Чернівці, провул. Складський, 5.

Позивач звернувся 12.09.2018 р. із відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту і лише після його виявлення 11.09.2018 р., затримання та притягнення до адміністративної відповідальності працівниками Управління ДМС України в Чернівецькій області, вказавши у відповідній анкеті та поясненнях, що незаконно перетнув кордон України і перебував на її території з 28.07.2018 року - Харків (1 доба), Київ (35- днів), Чернівці (8 діб) і відповідно порушив вимоги ч. 2 ст. 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», щодо порядку звернення із заявою оскільки незаконно перетнувши державний кордон України не звернувся без зволікань до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту із вищезгаданою заявою.

Крім того, на час винесення постанови документ, що посвідчував особу позивача -довідка про звернення за захистом в Україні, видана Управлінням ДМС в Хмельницькій області, втратила чинність 12.10.2018 р.

Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає заявнику або його законному представнику письмове повідомлення з викладенням причини відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

Судом встановлено, що позивач не звернувся за оскарженням вище зазначеного рішення протягом п'яти робочих днів, як того вимагає ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Суд приходить до висновку, що не знайшло підтвердження пояснення позивач, що відповідачем не враховано вимоги ст. 33, ч. 1 ст. 34 КУпАП.; ст. 9 КУпАП. Порушено вимоги ст. 280 КУпАП та п. 3.8. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України.

Суд приходить до висновку, що Управлінням при накладенні стягнення враховано всі обставини справи, в тому числі, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та винесено рішення про накладання стягнення у виді мінімального штрафу передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, в порядку ст. 280 КУпАП, п. 3.8 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, Управлінням було встановлено, що громадянин ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, незаконно перетнув кордон України 28.07.2018 року, не звернувся без зволікань до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а отже до 12.09.2018 року, та в період з 12.10.2018 року перебував на території України в статусі іноземця, який перетнув державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні - нелегального мігранта, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Суд приходить до висновку, що підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст., суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби Хмельницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 15 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Логінова С.М.