Ухвала суду № 80362958, 05.03.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 4-с/679/2/2019

Справа № 2211/1863/2012

У Х В А Л А

05 березня 2019 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Ткачук Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

В обґрунтування скарги зазначає, що 19 листопада 2012 року Нетішинським міським судом винесено рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 вересня 2012 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення 03 грудня 2012 року Нетішинським міським судом Хмельницької області було видано виконавчий лист, а 05 грудня 2012 року старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35515245 з виконання даного виконавчого листа.

14 січня 2019 року ОСОБА_1 отримав у державного виконавця Нетішинського МВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 14 січня 2019 року №442, за якою загальна сума заборгованості по аліментам станом на грудень 2018 року включно становить 77 669,97 гривень.

Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, здійснений державним виконавцем, ОСОБА_1 вважає частково таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Останній, вказуючи на вимоги норм права, які містяться в ст. 195 СК України, ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що державному виконавцеві надано право визначати лише розмір заборгованості зі сплати аліментів з моменту виникнення такої заборгованості, в той час, як останній неправомірно визначив розмір аліментів у тих місяцях, у яких він сплачував суму, визначену рішенням суду, а саме 30% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку (до 07 липня 2017 року) і 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку (після 08 липня 2017 року), і у нього була відсутня заборгованість.

ОСОБА_1 в скарзі зазначає, що згідно Сімейного кодексу України (в редакції до 08 липня 2017 року) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а (в редакції з 08 липня 2017 року) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому, на його переконання, платник аліментів зобов’язаний сплачувати такі у розмірі визначеному рішенням суду, в даному випадку 1/3 з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% (до 07 липня 2017 року) і 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку (після 08 липня 2017 року). І лише, якщо особа, яка працює сплачує аліменти в розмірі меншому за 1/3 його заробітку, або особа яка не працює сплачує аліменти в розмірі меншому за 30% (50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у неї виникає заборгованість, розмір якої виконавець має визначити, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

За вказаних обставин ОСОБА_1 вважає, що загальна сума його заборгованості становить 43129,99 грн., в зв’язку з чим просить визнати дії державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 щодо нарахування заборгованості по аліментах за період з липня 2016 року по 31 грудня 2018 року неправомірними, скасувати розрахунок та зобов'язати державного виконавця Нетішинського MB ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_2 здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №2/2211/683/2012, виданим 03 грудня 2012 року Нетішинським міським судом Хмельницької області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав зазначеній у ній. Підтвердив ту обставину, що в період за який нарахована заборгованість по сплаті аліментів офіційно ніде не працював та був приписаний у м. Нетішин Хмельницької області.

Державний виконавець Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 в судовому засіданні просив в задоволенні заявлених вимог відмовити за їх безпідставністю.

Державний виконавець вважає безпідставними посилання боржника на те, що довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 14 січня 2019 року №442 складена некоректно. Так, боржником ОСОБА_1 не було надано підтвердження сплати аліментів та довідки з місця роботи, тому заборгованість по аліментам з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2018 року включно, нарахована із розрахунку 1/3 від середньомісячної заробітної плати в м. Нетішин Хмельницької області, що склалася в регіоні згідно інформації Головного управління статистики у Хмельницькій області. Окремо зазначив, що в оскаржуваній довідці-розрахунку заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 за останній місяць нарахована за даними третього кварталу 2018 року, оскільки на момент формування такої довідки були відсутні відомості про середньомісячну заробітну плату по м. Нетішин за четвертий квартал 2018 року.

Стягувач ОСОБА_3 в судовому засіданні просила в задоволенні скарги відмовити за її безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, встановивши фактичні обставини справи, на які посилається скаржник, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити зважаючи на таке.

Судом встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 листопада 2012 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 вересня 2012 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення суду 03 грудня 2012 року Нетішинським міським судом Хмельницької області видано виконавчий лист №2/2211/683/2012, який ОСОБА_3 подала на виконання до виконавчої служби.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 05 грудня 2012 року старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №2/2211/683/2012, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 03 грудня 2012 року.

14 січня 2019 року державним виконавцем Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2С складено довідку-розрахунок зі сплати боржником ОСОБА_1 у період з липня 2016 року по грудень 2018 року аліментів, згідно якої заборгованість по сплаті таких складає 77669,97 грн.

15 січня 2019 року державним виконавцем відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників, про що останньому направлено відповідне повідомлення.

Також в судовому засіданні встановлено, що боржник у період з липня 2016 року по грудень 2018 року не отримував пенсію, офіційні джерела доходів у такого були відсутні, фізичною особою підприємцем останній не являвся, а тому суд приходить переконання про підставність нарахування заборгованості по аліментах державним виконавцем виходячи із статистичних даних про середньомісячну заробітну плату по м. Нетішин, що відповідає вимогам ст. 195 СК України.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження №35515245 та не оспорюється ОСОБА_1, середньомісячна заробітна плата в м. Нетішин Хмельницької області в 3,4 кварталі 2016 року становить 8777.00 грн.; у 1 кварталі 2017 року становить 10764.00 грн.; у 2 кварталі 2017 року становить 10024.00 грн.; у 3 кварталі 2017 року становить 10249.00 грн.; у 4 кварталі 2017 року становить 12331.00 грн.; у 1 кварталі 2018 року становить 13295.00 грн.; у 2 кварталі 2018 року становить 12127.00 грн.; в 3 кварталі 2018 року становить 12463.

Станом на грудень включно 2018 року державним виконавцем Нетішинського МВ ДВС, виходячи з того, що скаржник не працює, складено розрахунок зі сплати аліментів, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, згідно зазначених вище статистичних даних. У вказаному розрахунку зазначено суми, сплачені скаржником ОСОБА_1 та визначено розмір заборгованості.

Заборгованість станом на грудень включно 2018 року в розмірі 77669,97 гривень виникла у зв’язку з тим, що боржником не сплачувалися аліментні платежі в розмірі 1/3 середньої зарплати працівника для даної місцевості.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Так, згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, згідно ч. 3 ст. 71 Закону визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема, за заявою сторін виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментам платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна немає договору про правову допомогу, визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У зв’язку з наведеним вище, а також приймаючи до уваги те, що скаржник, починаючи з 2016 року і по теперішній час є таким, що офіційно не працює і не отримує будь-який інший вид доходу, суд приходить висновку, що дії державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 щодо нарахування суми аліментів виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості було прийнято відповідно до закону, в межах наданих йому повноважень.

Керуючись ст.ст. 353, 447- 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147 – VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складено 11 березня 2019 року

Суддя О.М.Гавриленко