Ухвала суду № 80360785, 06.03.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1540/19

Провадження № 1-кс/461/1960/19

УХВАЛА

Іменем України

06.03.2019 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Пелех О.А.

слідчого Бучинського В.С.

прокурора Бучинської К.П.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, одруженому, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимому

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019 року до суду надійшло погоджене з заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_4 клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУ НП у Львівській області Бучинського В.С. у кримінальному провадженні № 12019140080000019 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України ОСОБА_1.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_1 підозрюється органом досудового розслідування в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Слідчий зазначає, що оцінюючи особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення та враховуючи, що у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_1 загрожує покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 10 років, без альтернативи призначення іншого покарання, та на даний час органом досудового розслідування ще не допитано свідків та не вилучено усіх документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, наявні передбачених ст.177 КПК України підстави для застосування запобіжного заходу. Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що згідно даних обліків НП України ОСОБА_1 перебуває у розшуку з 23.03.2017 Інгульским ВП ГУ НП у Миколаївській області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Тому з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності, якою передбачено позбавлення волі, ОСОБА_1 може переховуватись від слідства та суду, що унеможливить дотримання розумних строків досудового розслідування та судового розгляду. Крім цього, слідчий зазначає, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, експертів у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні, шляхом залякування чи підкупу, надавати поради із урахуванням відомих йому обставин кримінального провадження, та схиляти до дачі завідомо неправдивих показань тим самим перешкоджати досудовому розслідуванню. Слідчий покликається на те, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час вживаються заходи до відшукання речей і предметів, що могли слугувати знаряддям вчинення злочину або викривають інших осіб, як таких, що причетні до вчинених кримінальних правопорушень, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Тому просить слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави. Зазначає, що саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов’язків, а заборон для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає. Крім цього, в клопотанні зазначено, що інкримінований, ОСОБА_1 злочин вчинений із погрозою застосування насильства, тому орган досудового розслідування, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували. Зазначили, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дитину. Дружина не працює. Підозра у вчиненні злочину необґрунтована, ризики зазначені слідчим у клопотанні відсутні. Просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши думку прокурора та слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України і воно отримано підозрюваним 06.03.2019 р. о 10 год. 50 хвилин. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч. 2 ст. 184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

06.03.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що є тяжким злочином.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 стверджується зібраними доказами, а саме:

-Заявою ОСОБА_5 від 12.12.2018;

-Протокол огляду місця події від 12.12.2018;

-Актом про пожежу від 12.12.2018;

-Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 12.12.2018;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12.12.2018;

-Постановою про визнання речових доказів та прилучення до матеріалів кримінального провадження від 02.01.2019;

-Рапортом старшого оперуповноваженого Львівського управління ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_7 від 08.01.2019;

-Протоколом огляду речового доказу від 03.01.2019;

-Висновком експерта № 4/17 від 10.01.2019;

-Довідкою Форми № 2 за результатом позитивної перевірки слідів за дактилообліком від 25.01.2019;

-Постановою про визнання речових доказів та прилучення до матеріалів кримінального провадження від 22.02.2019;

-Протоколом огляду від 22.02.2019;

-Постановою про визнання речових доказів та прилучення до матеріалів кримінального провадження від 22.02.2019;

-Протоколом огляду від 22.02.2019;

-Протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 31.01.2019;

-Протоколом огляду мобільного телефону від 31.01.2019;

-Протоколом огляду місця події від 18.02.2019;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.02.2019;

-Протоколом огляду мобільного телефону від 12.02.2019;

-Рапортом старшого оперуповноваженого Львівського управління ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_7 від 22.02.2019;

-Заявою ОСОБА_9 від 03.01.2018;

-Протоколом огляду місця події від 03.01.2019;

-Актом про пожежу від 03.01.2019;

-Протоколом огляду місця події від 03.01.2019;

-Висновком експерта № 4/18 від 09.01.2019;

-Довідкою Форми № 2 за результатом позитивної перевірки слідів за дактилообліком від 25.01.2019;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 03.01.2018;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 03.01.2018;

-Постановою про визнання речових доказів та прилучення до матеріалів кримінального провадження від 16.01.2019;

-Рапортом старшого оперуповноваженого Львівського управління ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_7 від 21.01.2019;

-Постановою про визнання речових доказів та прилучення до матеріалів кримінального провадження від 22.02.2019;

-Протоколом огляду від 22.02.2019;

-Постановою про визнання речових доказів та прилучення до матеріалів кримінального провадження від 23.02.2019;

-Протоколом огляду від 23.02.2019;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 04.02.2019;

-Протоколом огляду мобільного телефону від 04.02.2019.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1, оскільки існують факти, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

ОСОБА_1 не працює. Одружений. Має постійне місце проживання. Має на утриманні неповнолітню дитину. Він має міцні соціальні зв’язки.

Проте, підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК. У разі визнання винуватим останньому загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. Згідно наявної в матеріалах справи довідки про судимість (даних обліків НП України) ОСОБА_1 перебуває у розшуку з 23.03.2017 р. Інгульским ВП ГУ НП у Миколаївській області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Вищезазначені обставини в сукупності дають підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Органом досудового розслідування доведено слідчому судді, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, експертів у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні, шляхом залякування чи підкупу, надавати поради із урахуванням відомих йому обставин кримінального провадження, та схиляти до дачі завідомо неправдивих показань тим самим перешкоджати досудовому розслідуванню.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тому, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Слідчий у клопотанні посилається на те, що інкримінований ОСОБА_1 злочин вчинений із погрозою застосування насильства і тому просить не визначати розмір застави. Проте в клопотанні не зазначено, а слідчим в судовому засіданні не доведено вчинення підозрюваним ОСОБА_1 будь-яких дій спрямованих на погрозу застосування насильства, не доведено в чому проявлялась така погроза. Тому слідчий суддя вважає за можливе призначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Євпропейський суд з прав людини у рішенні у справі «Гафа проти Мальти» відзначив, що відповідно до прецедентного права, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

Визначаючи розмір застави суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Тому з врахуванням його матеріального стану, відсутності постійного місця роботи та офіційного працевлаштування, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, дружина ОСОБА_1 не працює, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153680 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 роз’яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 04.05.2019 року включно покладаються нижчеперелічені обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз’яснюється, що у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з’явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз’яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; р/р 37315022000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176, 183, 193, 194, 196, 197, 369, 376, 395 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 04.05.2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 153680 грн.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 04.05.2019 року включно покласти на нього наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Радченко В.Є.