Ухвала суду № 80360734, 06.03.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1294/19

Провадження № 1-кс/442/399/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., з участю секретаря судового засідання Михавко І.І., розглянувши клопотання слідчого 2 відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий 2 відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_2, звернувся до суду в межах кримінального провадження №12019140110000303 від 20.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, з клопотанням, в якому просить накласти арешт на газовий балончик «Терен -4 ТУ У 29.6-19485052-019-2002».

В обґрунтування клопотання покликається на те, що у Дрогобицький ВП ГУНП у Львівській області надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що 19.02.2019 орієнтовно о 14.20 год. неповнолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №16 Дрогобицької міської ради Львівської області під час конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, застосувавши газовий балончик, наніс йому тілесні ушкодження.

Під час огляду місця події від 04.03.2019 в приміщенні службового кабінету №1 СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області було виявлено, зафіксовано та вилучено газовий балончик «Терен-4 ТУ У 29.6.-19485052-019-2002». Постановою слідчого від 04.03.2019 вищевказаний газовий балончик було вилучено під час огляду місця події 04.03.2019, визнано речовим доказом.

Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності, клопотання підтримує повністю, просить таке задоволити.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України регламентовано, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку слідчого, приходжу до наступного висновку:

встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 31.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140110000303 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Дрогобицький ВП ГУНП у Львівській області надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що 19.02.2019 орієнтовно о 14.20 год. неповнолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи в приміщенні Дрогобицької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №16 Дрогобицької міської ради Львівської області під час конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, застосувавши газовий балончик, наніс йому тілесні ушкодження.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 04.03.2019 та постанови про визнання предмета як речового доказу від 05.03.2019 газовий балончик «Терен – 4 ТУ У 29.6-19485052-019-2002» вилучений, під час огляду місця події, 05.03.2019, у приміщенні службового кабінету №1 СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області на вул.Стрийська 22 в м.Дрогобичі Львівської області визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Речовий доказ передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУНП України у Львівській області.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.167 КПК України вказує на те, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що слідчим повністю доведено те, що накладення арешту на вищевказане майно буде мати вагоме значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування вищевказаного кримінального правопорушення, оскільки такі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому, вважаю, що клопотання слід задоволити.

Накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчим суддею враховано вимоги ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Окрім цього у відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», рішення від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арештна наступне майно: на газовий балончик «Терен -4 ТУ У 29.6-19485052-019-2002».

Місцем зберігання вище вказаного майна визначити Дрогобицький відділ поліції ГУ НП України у Львівській області, що за адресою: вул. Стрийська, 22, м.Дрогобич Львівської області

Контроль за зберіганням вищевказаних речей покласти наслідчого 2 відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Павлів З.С.