Рішення № 80359925, 07.03.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7540/18

2/310/289/19

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді – Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача прокуратури Запорізької області – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним рішенням, бездіяльністю органу, який проводив досудове розслідування,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним рішенням, бездіяльністю органу, який проводив досудове розслідування.

Позов мотивує тим, що він є потерпілим по кримінальному провадженню № 42017081120000027. 04.05.2017 року позивачем було подано на ім»я керівника Бердянської місцевої прокуратури заяву про скоєне кримінальне правопорушення. Після внесення відомостей до ЄРДР, ОСОБА_1 не мав можливості дізнатися про групу прокурорів, що здійснює процесуальне керівництво з приводу вказаного кримінального правопорушення, саме через це він не мав змоги, як потерпілий приймати участь у досудовому розслідуванні кримінального правопорушення, на що ним було оплатно направлено звернення до прокуратури Запорізької області з вимогою повідомити його про склад групи прокурорів. Слідчий прокуратури Запорізької області 29.06.2017 року виніс постанову про закриття кримінального провадження.

27.07.2017 року позивач на ім»я слідчого подав клопотання про проведення слідчих дій, відповідь на яке він не отримав до теперішнього часу. Постанову про закриття кримінального провадження позивач також не отримував. 16.08.2017 року позивач повторно направив скаргу на ім»я прокурора області Романова з вимогою зобов»язати слідчого допитати його, як потерпілого, на що тільки 11.09.2017 року він отримав відповідь, з якої дізнався про наявність вищевказаної постанови про закриття кримінального провадження, а копія якої була ним отримана лише 02.10.2017 року на його оплатне звернення. 09.10.2017 року позивачем було оплатно направлено скаргу до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, яке було скасовано судом в червні 2018 року.

Позивач вважає, що скасування зазначеної постанови вказує на незаконність такого рішення слідчого.

19.02.2018 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було винесено виправдовувальний вирок, визнавши ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12013080130001428. 14.06.2018 року на ім»я слідчого позивачем було оплатно направлено клопотання про проведення слідчих дій та прийняття рішення, але до теперішнього часу позивачем не отримано від слідчого ніяких документів.

27.06.2018 року позивачем було оплатно направлено скаргу на бездіяльність слідчого в Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, ухвалою якого, слідчого було зобов»язано розглянути клопотання позивача по суті. Ніяких дій зі сторони слідчого не було виконано, тому 06.07.2018 року в прокуратуру Запорізької області позивачем було оплатно направлено клопотання про заміну слідчого, на що позивачу було відмовлено. Участь позивача при розгляді його скарги, вимушена підготовка до розгляду скарги, вивчення правових норм є психотравмуючим фактором для ОСОБА_3, тому він просив стягнути з Державної казначейської служби України на його користь у відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 100000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві і надав пояснення, аналогічні викладеним в ній.

Представник прокуратури Запорізької області в судовому засіданні позов не визнав і надав пояснення, аналогічні, викладеним у відзиві на позов.

Представник відповідача – Державної казначейської служби в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про дату та місце судового засідання.

Суд, заслухав учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов не підлягаючим задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами цивільної справи, що постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 від 29.06.2017 року було закрите кримінальне провадження № 42017081120000027 від 01 червня 2017 року за фактом незаконних дій працівників Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області у зв»язку з відсутністю в їх діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 365 КК України та ч1. ст. 371 КК України. Позивача по даному кримінальному провадженню визнано потерпілим.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2018 року було задоволено скаргу позивача – ОСОБА_1 на вищезазначену постанову, постанову від 29.06.2017 року було скасовано, матеріали кримінального провадження направлено для подальшого проведення досудового розслідування.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2018 року скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ОВС слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 була задоволена і слідчого було зобов»язано розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року та прийняти рішення в порядку ст. 220 КПК України, про що повідомити заявника. Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обгрунтовує бездіяльністю слідчого прокуратури ОСОБА_5, по –перше, вважаючи незаконним процесуальне рішення слідчого з огляду на його скасування слідчим суддю, а також взагалі бездіяльність слідчого при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42017081120000027, про що, на його думку, свідчить і ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2018 року про зобов»язання слідчого розглянути клопотання, а також про бездіяльність слідчого свідчать численні скарги ОСОБА_1, які надіслані на адресу прокуратури Запорізької області на бездіяльність слідчого Железняка М.А. Однак вказані обставини не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Такі процесуальні рішення, на які посилався позивач та розцінені ним, як бездіяльність, інше

визначення слідчим обсягу і характеру дії при перевірці заяви про скоєння злочину, є предметом оскарження відповідно до правил статті 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування. Частиною першою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В той же час, реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого була скасована, ухвалена за результатами перевірки, постанова про закриття кримінального провадження у зв'язку з неповнотою розслідування, також винесення слідчим суддею ухвали про задоволення скарги про зобов»язання слідчого розглянути клопотання не являються достатніми підставами для висновку про протиправність дій відповідачів і притягнення їх до цивільно-правової відповідальності.

Ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя про задоволення скарг ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та скарги щодо не розгляду клопотання про здійснення процесуальних дій, свідчать про реалізацію ним передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень слідчого, прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України, як це помилково вважає позивач. Позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому працівниками прокуратури Запорізької області моральної шкоди, яка згідно з частиною другою статті 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, правові підстави для застосування норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України та відшкодування моральної шкоди, враховуючи наявні у справі докази, відсутні.

За правилами п.п. 7, 10 ч. 1 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Запорізької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним рішенням, бездіяльністю органу, який проводив досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42017081120000027, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Позивач – ОСОБА_6, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачі – Державна казначейська служба України, код 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6;

Прокуратура Запорізької області, код 02909973, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29 а.

Повний текст рішення суду складено 11 березня 2019 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_7