Ухвала суду № 80359477, 07.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13132/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Фазикош О.В., розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, у кримінальному провадженні №12018070000000271, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу У країни, погодженого прокурором, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням, у кримінальному провадженні №12018070000000271, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу У країни, погодженого прокурором, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначає, що в ході проведення досудового розслідування встановлено наступне:

19.10.2018 до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали зібрані начальником відділу протидії кіберзлочинам в Закарпатській області Карпатського УКП ДКП НПУ ОСОБА_2 про те, вході моніторингу Публічної кадастрової карти України, встановлено, що реєстратором Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, зловживаючи наданими йому державою повноваженнями реєстратора нерухомого майна згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та зловживаючи своїми повноваженням, незаконно, в порушенні вимог ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вніс завідомо неправдиві відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044 за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5, внаслідок чого ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1, набула 10.06.2016 право власності на вказане нерухоме майно за завідомо підробленими документами.

Слідчий вказує, що 19 жовтня 2018 року слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області розпочато досудове розслідування у кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000271.

В клопотанні вказано, що 10.06.2017 ОСОБА_3 подала реєстратору Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна ОСОБА_4 завідомо підроблені документи про наявність у неї об’єкта нерухомого майна земельній ділянці за кадастровим номером 2110100.000:25:001:0044, що за адресою м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5, а саме декларацію про готовність об’єкта до експлуатації серії та номер ЗК 142730860240 видану 29.03.2013 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області. У результаті злочинних дій реєстратора Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна ОСОБА_4, остання незаконно набула право власності на об’єкт нерухомого майна та з метою незаконного збагачення 27.03.2018 продала уклавши договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Слідчий вказує, що вході моніторингу реєстру дозвільних документів - ДАБІ України, встановлено, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області декларацію про готовність об’єкта до експлуатації серії та номер ЗК 142730860240 видану 29.03.2013 рішень щодо реєстрації об’єктів будівництва нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5 на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044 Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області не приймалось. У подальшому 27.03.2018 ОСОБА_3 продає вищевказаний об’єкт нерухомого майна ОСОБА_6, який ніби розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5, на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, вказаний договір посвідчує приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5

В клопотанні вказано, що 29.01.2019 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами об’єкт нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5в, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044 на тій підставі, що по своїй суті являється матеріальним об’єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметам, який був об’єктом кримінально протиправних дій права на який набуто кримінально протиправним шляхом.

Слідчий зазначає, що згідно Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно об’єкт нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5в, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, належить на праві приватної власності ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна, в тому числі серед іншого, є також і запобігання можливості його перетворення, відчуження.

ч.1 ч.2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, слідчий клопоче перед слідчим суддею про арешт нерухомого майна, яке набуто злочинним шляхом на підставі підробленої декларації про готовність об’єкта до експлуатації, з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі у власності однієї особи, а саме ОСОБА_6

Як на підставу для такого виду заходу забезпечення кримінального провадження вказує на той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме її неправомірне вибуття із комунальної власності Ужгородської міської ради.

ч. 11 ст. 170 КПК України чітко встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий зазначає, що не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження, користування, розпорядження вказаним нерухомим майном, призведе можливо до його продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності та перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню об’єкта нерухомого майна у належному стані до власності громади.

ст. 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі викладеного,та відповідно до вимог ст. ст. 40, 98, 131, 132, 170, 171 КПК України,слідчий просить: накласти арешт у вигляді заборони на відчуження, користування, розпорядження об’єктом нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5в, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, належить на праві приватної власності ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, що є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.

В порушення п.2 ч.2 ст.171 КПК України в клопотанні не зазначено чіткого опису майна що належить арештувати, оскільки вказується про неконкретизований об’єкт нерухомого майна. При цьому, згідно доданої інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказується про конкретний вид, площу нерухомого майна за адресою вказаною в клопотанні.

Частина 2 статті 170 КПК України визначає чіткий перелік мети, з яком допускається арешт майна.

При цьому, обов'язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

Окрім того, слідчим в клопотанні не вказано адресу власника об’єкта нерухомого майна що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5в, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2. Вказане позбавляє суд можливості повідомити останнього про час та місце розгляду даного клопотання.

При цьому ч.1 ст. 172 КПК України чітко передбачає, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Тобто, власник майна, в даному випадку, об’єкту нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Возз’єднання, 5в, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:25:001:0044, - ОСОБА_6, має бути належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, з метою забезпечення дотримання його прав.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, у кримінальному провадженні №12018070000000271, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, погодженого прокурором, про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення вказаних недоліків, з моменту отримання зазначеної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7