Рішення № 80359398, 14.02.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/6514/18

Провадження № 2/237/458/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.02.19 року м. Курахове

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Курахівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Мар’їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з лютого 1989 року безперешкодно користується житловим будинком № 7 по вул. Садовій в місті Курахове Мар’їнського району Донецької області. Наразі у заявника виникла необхідність оформити правовстановлюючі документи на нерухоме майно, у зв’язку з чим вона звернулась до суду.

У судове засідання позивач та відповідач не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач, Курахівська міська рада, подала до суду лист про розгляд справи без участі представника.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

01.02.1989 року сім’ї ОСОБА_1 було надано в користування житловий будинок № 7 по вул. Садовій в м. Курахове Мар’їнського району Донецької області.

З цього часу позивачка разом з сім’єю стала мешкати у вказаному будинку.

10.02.1995 року позивачці було надано в користування квартиру № 21 в будинку № 18 в мікрорайоні Южний в м. Курахове Мар’їнського району Донецької області, де позивачка зареєструвалася, однак продовжила мешкати в будинку № 7 по вул. Садовій в м. Курахове Мар’їнського району Донецької області, але без реєстрації.

6 жовтня 2006 року позивачка знову зареєструвалася в будинку № 7 по вул. Садовій в м. Курахове Мар’їнського району Донецької області.

З лютого 1989 року і до сьогоднішнього часу позивачка постійно мешкає в будинку № 7 по вул. Садовій в м. Курахове Мар’їнського району Донецької області, за власний кошт неодноразово виконувала капітальний ремонт, оплачувала комунальні послуги, тримала будинок в ідеальному порядку.

Відповідно до довідки Районного комунального підприємства «Мар’їнське БТІ» від 20.12.2018 року за № 06-1079, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, вул. Садова, буд. 7 не зареєстровано.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

З наведеного суд приходить до висновку, що позивач більше 10 років відкрито, безперервно володіє вищевказаним нерухомим майном, а тому набув право власності за набувальною давністю на буд. № 7 по вул. садовій в місті Курахове Мар’їнського районного суду Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 197-198, 200, 206, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Курахівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Курахове, вул. Садова, буд. 7, що складається з: житлового будинку «А-1» з прибудовою «а-1», «аІ-1», верандою «аІІ-1» загальною площею 78,5 кв.м., в тому числі житловою 30,4 кв.м., підвал «ап» та господарськими будівлями та спорудами: сарай «В-1», гараж «Г-1», літній душ «Д-1» (тимчасова будівля), сараї «Ж-1», «И-1», вбиральня «З-1», свердловина «к», оглядовий колодязь «л», вигрібна яма «р», вольєри «М-1», «О-1» та навіс «Н-1» (тимчасові будівлі), паркан №1, №4, №5 (тимчасова споруда), ворота №2, хвіртка №3, вимощення І, за набувальною давністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Донецького апеляційного суду через Мар’їнський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 14.02.19 року