Ухвала суду № 80358794, 11.03.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/7028/18

Провадження№ 1-кп/266/189/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді - Федотової В.М.

за участю секретаря Шишханової К.Р.

прокурора Яхно В.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження

ОСОБА_2 17.01.1992 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений,

працюючий – моряк «Дельта шилінг», раніш судимий :

1.10.01.2012р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.186ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки. 04 квітня 2012року постановою Апеляційного суду Донецької області від 10.01.2012року вирок було скасовано та призначено покарання за ст.186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі;

2.25.06.2013р. Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.309 ч.1,71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

3.23.10.2018року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.185 ч.2 КК України 5 місяців арешту

зареєстрований та мешкав за адресою : м. Маріуполь,пр.. Будівельників б.17 кв.14

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.309ч.2КК України

В С Т А Н О В И В:

30листопада 2018 року до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області з Маріупольської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, розпискою підозрюваного про отримання копії обвинувального акту внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050780001048 від 28.10.2018р. за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.309ч.2 КК України .

Ухвалою суду від 22 січня 2019року , під час підготовчого судового засідання, відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60днів – до 22 березня 2019року.

Відповідно до п. 3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор Яхно В.В. в судовому засіданні вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою, бо підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий відсутні. В обґрунтування прокурор заявив, що на даний час відпала частина ризиків, що були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, але на даний час сторона обвинувачення вважає, що існують ризики скоєння обвинуваченим іншого кримінального правопорушення , переховуватись від суду , оскільки обвинувачений не має стійких соціальних зв’язків ,не має постійного доходу чи постійного місця роботи , раніш судимий , а тому більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_2 Стосовно застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави – прокурор вважає, що розмір застави , який був прописаний в ухвалі суду від 22 січня 2019року є достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували проти продовження строку тримання під вартою, але просили зменшити розмір застави з 28 815гривень, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 18 410гривень, який був визначений в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 28 листопада 2018року при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає, що підстав для скасування або зміні запобіжного заходу, раніше обраного судом, немає, тому обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити з наступних підстав.

Згідно з матеріалами кримінального провадження Іванов обвинувачується у скоєні злочину середньої тяжкості , за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років, має непогашені судимості за скоєння аналогічних злочинів, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення та таких доказів, які б це спростовували, суду не надано.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, приходить до висновку, що в наявності є обґрунтована підозра у скоєні обвинуваченим злочину.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суду слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Ризик втечі має оцінюється у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Також, згідно практики Європейського суду з прав людини ,передбачено - не викликає сумнівів, що особа має бути звільнена, якщо держава не може продемонструвати, що існують вагомі підстави залишити особу під вартою: 1) небезпека втечі; 2) тиск на свідків; 3) запобігання вчиненню злочину; 4) підтримання громадського порядку(«Letellier v. France», п. 51;«Piruzyan v. Armenia», п. 94777;«Becciev v. Moldova», n. 5877S; «Smirnova v. Russia», n. 59™;«Tiron v. Romania», n. 377S0

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Суд, враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, приходить до висновку, що заявлені на досудовому слідстві ризики не зменшилися, а саме обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення, бо не має постійного місця роботи та доходу, таким чином зміна або застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виключити ризики, зв’язані із звільненням його з під варти. Продовжити термін тримання під вартою суд вважає доцільним строком на 60 днів до 09 травня 2019року.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадження, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вищенаведені норми права, суд при продовженні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, визначає заставу у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 28 815 гривень (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) , яку вважає помірною для нього, враховуючи його майновий стан та спосіб життя , та достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов’язків передбачених ст.194 КПК України.

При цьому, суд визначає обов’язки, які покладає на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави, передбачені ст.194 КПК України, а саме: 1) зобов’язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Дані обов’язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_2 в разі внесення застави, на строк не більше двох місяців.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 178 , 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі м. Маріуполя обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, продовжити строком на 60 днів, до 09 травня 2019 року.

Визначити ОСОБА_2 17 січня 1992розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, в сумі 28 815 гривень (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) , що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб і які необхідно перерахувати на відповідні реквізити: Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 26288796; Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ; Код банку: 820172 ; рахунок отримувача: 37311047011792.

Особам, визначеним ч.2 ст. 183 КПК України, у будь який момент може бути внесена застава, в разі внесення застави в розмірі 28 815 гривень (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) , що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб , ОСОБА_2 звільнити з-під варти негайно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов’язки: 1) зобов’язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Вищевказані обов’язки покласти на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання покладених на ОСОБА_2 обов’язків, заставу в розмірі 28 815 гривень (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) , що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб- звернути в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Федотова В. М.