Ухвала суду № 80355768, 06.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3229/19

Провадження №: 1-кс/755/1840/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "06" березня 2019 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. при секретарі Неділько Л.Л., за участю прокурора Колодчина Д.В., захисника Рябовола Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нікополь Дніпровської області, громадянина України, працюючого на посаді поліцейського роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правового берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42018100000000869 від 18.09.2018 р. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до наказу № 484 о/с від 17.11.2017 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 призначений на посаду поліцейського роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правового берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до посадових інструкцій поліцейського патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції № 4/1 від 05.01.2016, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює: безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі ті, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження.

Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді поліцейського роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП НП України, відповідно до примітки ст. 364 КК України, є службовою особою, який відповідно до покладених на нього обов'язків на постійній основі здійснює функції представника влади.

04.03.2019 інспектор роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП НП України ОСОБА_4 та поліцейський роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП НП України ОСОБА_2, заступили на добове чергування на службовому автомобілі ДПП НП України марки «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні).

Приблизно о 22 год. 50 хв. 05.03.2019 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебуваючи на службовому автомобілі марки «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), поблизу будинку № 36-Б бульвару Лесі Українки у м. Києві помітили автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, який на їхню думку порушив правила дорожнього руху. Після чого вказаний автомобіль на вимогу поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зупинений.

Під час спілкування поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з водієм автомобіля марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_5, правоохоронці відчули у останнього різкий запах алкоголю, в результаті чого у патрульних виник злочинний умисел на отримання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди за не вчинення ними в інтересах останнього дій, пов'язаних з притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст. 130 «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Того ж дня, після 23 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку № 36-Б по бульварі Лесі Українки у м. Києві, ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_2, одержали від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 9 900 гривень за не вчинення ними в інтересах останнього дій, пов'язаних з притягненням останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст. 130 «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Того ж дня о 23 год. 22 хв. проведено обшук у службовому автомобілі марки «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), який знаходився поблизу будинку № 36-Б бульвару Лесі Українки у м. Києві, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 9 900 гривень, які ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_2, одержали від ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за не вчинення ними в інтересах останнього дій, пов'язаних з притягненням останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за не вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Підозрюваному ОСОБА_2 інкримінується вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від слідства, з метою забезпечення підозрюваного покладені на нього процесуальних обов'язків, а обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні

У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з тим, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив відмовити у клопотання в повному обсязі, у зв'язку з необґрунтованостю підозри та порушенням права підозрюваного на захист. Крім того, прокурором не було обґрунтовано ризики наведені в клопотанні та передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку підозрюваного, захисника суд вважає, що клопотання є обґрунтованим, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необгрунтованого чи недопустимого не встановив.

Таким чином, доводи захисника ОСОБА_2 про відсутність обґрунтованої підозри та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, є непереконливими.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Суд при обранні запобіжного заходу враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, майновий стан.

Крім того, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу, розмір якої повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, з урахуванням вимог ч.5 ст.182 КПК України, яка передбачає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 184, 193-196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України на 60 днів - до 03 травня 2019 року.

Визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - що становить на момент винесення ухвали - 576 300 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р - 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим у провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджую внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя