Рішення № 80355650, 04.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1167/19

Справа №754/2847/18

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Панченко О.М.

За участі секретаря судового засідання - Табачука Д.О.

за участі:

представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1

представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про стягнення заробітної плати та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» до ОСОБА_3 про визнання недійсним додатку №1 без дати укладеної між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

01.07.2009 року його (позивача) було прийнято на роботу в ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» на посаду спортсмена-інструктора на підставі контракту №14 від 07.07.2010 року. Також, 01.07.2009 року між ним (позивачем) та ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» було досягнуто Домовленості про виплату йому (позивачу) грошових коштів з метою їх використання для оплати вартості житла, харчування, придбання інших матеріальних і нематеріальних благ. За умовами Контракту професійного хокеїста, Відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати заробітну плату, у розмірі передбаченому додатком №1 до цього контракту. Відповідно до п.п.1.1 Контракту - йому (позивачу) як спортсмену-інструктору встановлено винагороду у розмірі 6400 доларів США, не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним. Позивач зазначив, що Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання по виплаті заробітної плати, що призвело до виникнення заборгованості, яка склала 12800 доларів США, що еквівалентно на момент подання позову до суду (03.03.2018 року) 345454 грн. Вказана сума ніколи не оспорювалася Відповідачем. Вважає таку поведінку Відповідача неправомірною та такою, що не відповідає діючому законодавству, що порушує його (позивача) право на отримання заробітної плати. Проте на день звільнення заборгованість по виплаті заробітної плати складає 12800 доларів США, що еквівалентно на момент подання позову до суду (03.03.2018 року) 345 454 грн. Крім того, позивачем було розраховано суму 3% річних, яка становить 73 454 грн.

На підставі викладеного, позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути з ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 345 454 грн. та 3% річних у розмірі 73 454 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 березня 2018 року відкрито провадження у справі, в порядку загального провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі на 01 червня 2018 року на 14 год. 00 хв.(том №1,а.с.25-26).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про стягнення заробітної плати, - залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.39-40).

На виконання вимог ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року, позивач ОСОБА_3 подав уточнену позовну заяву (а.с.43-46), з тих же самих обґрунтувань щодо предмету позову, згідно якої зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 345 454 грн. (том №1 а.с.42-46).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від08 червня 2018 року призначено підготовче судове засідання (том №1,а.с.68).

Відповідачем 27 липня 2018 року подано Відзив на позов ОСОБА_3 (том №1,а.с.105-108), в якому зазначив, що ТОВ «Хокейний «Клуб Сокіл» не визнає позовних вимог повністю, виходячи з наступного.

01 липня 2009 року між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_5 І ОСОБА_3 укладено контракт професійного хокеїста (строковий трудовий договір) № 14, строк дії контракту з 01.07.2009 року по 30.04.2010 року. Згідно з додатком №1 до Контракту №14 без дати укладеної між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_5 І ОСОБА_3, було встановлено щомісячну заробітну плату в розмірі 1 000 грн. на період з 01.07.2009 року по 30.04.2010 року включно. При визначені заробітної плати сторони керувались штатним розписом. Зазначено, що ОСОБА_3 за період з 01.07.2009 року по 30.04.2010 року виплачувалась заробітна плата у розмірі 1 000 грн. як передбачено Додатком №1, даний факт не оспорюється позивачем. ОСОБА_3 до позовної заяви було додано додаток №1 без дати укладеної між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, про який ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» не було відомо. Відповідно до даного додатку №1 ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» зобов'язано було виплачувати ОСОБА_3 щомісячну винагороду у розмірі 3500 доларів США. Вказаний додаток №1 зі сторони ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» підписано Першим Віце-президентом ОСОБА_4, який діяв на підставі Довіреності, однак при цьому у Додатку №1 не зазначено ні номеру, ні дати довіреності на підставі якої діяв Перший Віце-президент ОСОБА_4, а також копії довіреності не додано ОСОБА_3 до позовної заяви. Позивач зазначає, що заборгованість у сумі 12800 доларів США виникла, у зв'язку з несплатою ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» винагороди за два місяці, як вказано у розрахунку позивача за період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, однак ОСОБА_3 не додано до позовної заяви жодного доказу про сплату йому винагороди за інші періоди під час дії контракту з 01.07.2009 року по 30.04.2010 року. Відповідно до Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» повноваження щодо укладення трудових договорів, найму та звільнення працівників товариства належить до компетенції Президента ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ». Зазначено, що єдиним представником, який мав право підписувати від імені ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» без довіреності станом на 01.07.2009 року та по 30.04.2010 року був Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» - ОСОБА_5.

Вважає, що додаток №1 без дати укладений між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, є недійсним, крім того Позивач помилково вважає, що заборгованість у сумі 12800 доларів США по вказаних документах є заробітною платою. Заробітна плата ОСОБА_3 була визначена у додатку №1 до контракту професійного хокеїста №14 від 01.07.2009 року, укладеному між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у сумі 1000 грн., які були виплачені позивачу і він цей факт не оспорює.

Додаток №1 без дати укладений між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не містить положень про те, що він створює нові або змінює раніше узгодженні трудові відносини визначені у контракті професійного хокеїста (строковий трудовий договір) №14 від 01.07.2009 року та додатку №1 до Контракту №14 без дати укладений між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_5 та ОСОБА_3

На підставі викладеного, Відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

27 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання недійсним додатку №1 без дати укладеної між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента та ОСОБА_3 (том №1, а.с.151-155).

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовано наступним.

01.07.2009 року між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_5 і ОСОБА_3 укладено контракт професійного хокеїста (строковий трудовий договір) №14, строк дії контракту із 01.07.2009 року по 30.04.2010 року. Згідно із додатком № 1 до Контракту № 14 без дати укладений між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_6 та ОСОБА_3, було встановлено щомісячну заробітну плату в розмірі 1000,00 грн. на період із 01.07.2009 року по 30.04.2010 року включно, При визначені заробітної плати ОСОБА_3, Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_5 керувався штатним розписом Позивача.

ОСОБА_3 був прийнятий на посаду спортсмена-інструктора із посадовим окладом у розмірі 1 000,00 гривень визначеним штатним розписом ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», який затверджено 01.07.2009 ОСОБА_3 за період із 01.07.2009 року по 30.04.2010 року виплачувалась заробітна плата у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) гривень, як було передбачено Додатком № 1 до Контракту № 14 від 01.07.2009 року і даний факт ОСОБА_3 не оспорюється.

ОСОБА_3 до позовної заяви було додано додаток № 1 без дати укладений між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, про який ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» не було відомо. Відповідно до даного додатку № 1 ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» зобов'язаний був виплачувати ОСОБА_3 щомісячно винагороду у розмірі 6400,00 доларів США. Вказаний додаток № 1 зі сторони ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» підписано Першим Віце-президентом ОСОБА_4, який діяв на підставі Довіреності, однак при цьому у Додатку № 1 не зазначено ні номеру, ні дати довіреності на підставі якої діяв Перший Віце-президент ОСОБА_4, також копії довіреності не додано ОСОБА_3 до позовної заяви.

Відповідно до п. 9.1. Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» затвердженого Загальними Зборами Учасників, оформленого протоколом № 7 від 21 травня 2008 року, який зареєстрований 15.12.2008 року номер запису 10741050004025863, який був дійсний на 01.07.2009 року у Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган: Президент. Президент Товариства може бути обраний також і не зі складу Учасників Товариства.Згідно до п.п. 9.6.9. п. 9.6. Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» до компетенції Президента, зокрема, належить організація ведення обліку кадрів Товариства, прийому та звільнення працівників Товариства. Відповідно до п.п. 9.8.6., 9.8.7. п. 9.8. Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» Президент має право наймати та звільняти працівників Товариства, вживати до них заохочення та накладати стягнення відповідно до діючого законодавства України, Статуту та внутрішніх документів Товариства. Підписувати від імені Товариства трудові договори з працівниками товариства, підписувати від імені власників Товариства або уповноваженого ними органу колективний договір, зміни та доповнення до нього.

Тобто, відповідно до Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» повноваження, укладення трудових договорів, найму та звільнення працівників Товариства належить до компетенції Президента ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ».Згідно даних із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.07.2009 року, щодо ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», що містяться у витягу №1003996051 від 21.05.2018 року, в графі - «Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи:ОСОБА_11 - керівник, ОСОБА_5 - підписант.»Аналогічні дані містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.04.2010 року, що підтверджується витягом№1004229539 від 19.07.2018 року щодо ТОВ «Хокейний Клуб».Тобто, єдиним представником, який мав право підпису від імені ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» без довіреності станом на 01.07.2009 року та по 30.04.2010 року, був Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_5.

01.08.2008 року ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_5 згідно довіреності № 5 від 01.08.2008 року було уповноважено Першого Віце-президента ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4:

1) укладати та підписувати від імені ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» наступні договори (угоди): про надання послуг з організації проживання та харчування команд-учасниць відкритих чемпіонатів Росії, Бєларусі та України; про надання послуг суддів; про співробітництво;

2) підписувати від імені ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» документи поточного листування та довідки;

3) передавати працівникам підприємства грошові кошти, які в розумінні закону країни «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 1.1.) є додатковими благами.

Для чого ОСОБА_4 надається право представляти довірителя перед будь-якими фізичними та юридичними особами з питань, пов'язаних з виконанням цієї Довіреності, одержувати усі необхідні документи, інформацію, ставити підпис від імені Довірителя і здійснювати усі юридичні дії, пов'язані з виконанням цієї Довіреності. Повноваження за цією Довіреністю не можуть бути передані іншим особам. Ця довіреність видана строком на один рік та дійсна до 31.07.2009року.»Тобто, довіреністю № 5 від 01.08.2008 року ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» не надавались повноваження Першому Віце-президенту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4 на укладення додатків до Контрактів (трудових договорів) із професійними хокеїстами та на визначення розміру заробітної плати професійним хокеїстам.Тобто, Перший Віце-президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4 уклавши з ОСОБА_3 додаток №1 без дати, перевищив свої повноваження надані йому довіреністю №5 від 01.08.2008 року. ТОВ «Хокейний Клуб «сокіл Київ» не вчиняло жодних дій направлених на виконання даного додатку №1, а саме щодо виплати кожного місяця ОСОБА_3 3 500 доларів США і про цей додаток №1 ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» вперше дізнався після отримання позовної заяви, а отже ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» не вчиняло та не могло вчинити жодних дій направлених на схвалення додатку №1 укладеного Першим Віце-президентом ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» та ОСОБА_3 Натомість, ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» виконував умови контракту професійного хокеїста (строковий трудовий договір) №127 від 01.07.2009 року та умови додатку №1 до Контракту №127 без дати укладеного між «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Президента ОСОБА_5 та ОСОБА_3, яким було встановлено щомісячну заробітну плату ОСОБА_3 в розмірі 1 000 грн. на період з 01.07.2009 року по 30.04.2010 року. Отже, враховуючи те, що Перший Віце-президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4 перевищив свої повноваження при підписані додатку №1 без дати із ОСОБА_3 вважають, що додаток №1 без дати має бути визнаний недійсним на підставі ст. ст.203,215, 241 ЦК України.

На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» просить суд визнати недійсним додаток №1 без дати укладений між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі першого Віце-Президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, стягнути з Відповідача за зустрічним позовом судові витрати.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 липня 2018 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом (том №1, а.с.204-206).

10 жовтня 2018 року Позивач за первісним позовом ОСОБА_8 подав Відповідь на відзив ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» (том «1, а.с.216-219), в якому зазначив, що твердження про те, що Перший Віце-президент Клубу ОСОБА_4 не мав відповідних повноважень на укладення угоди є безпідставними. Оскільки, відповідно до п.9.8 статуту Президент, який є одноособовим виконавчим органом товариства, має право, зокрема підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, наймати та звільняти працівників товариства, підписувати від імені товариства трудові договори з працівниками. Відповідно до п.9.10 статуту Президент може мати одного чи декількох заступників, які за посадою є Віце-президентами товариства. Президент має право передавати частину своїх повноважень заступнику на підставі окремого адміністративного акту (наказу, розпорядження). Відповідно до довіреності від 01 серпня 2009 року, виданої на ім'я ОСОБА_4, останній був уповноважений на укладення та підписання від імені товариства говорів (угод), необхідних для участі в змаганнях та чемпіонатах, про надання послуг суддів, про співробітництво, на передачу працівникам товариства грошових коштів, які у розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є додатковими благами. Для чого ОСОБА_4 надавалося право ставити підпис від імені товариства і здійснювати усі юридичні дії, пов'язані з виконанням цієї Довіреності. Крім того, позивачем не додано до зустрічної позовної заяви відповідних адміністративних актів (наказів, розпоряджень), посадової інструкції тощо, з яких вбачалось, що до компетенції Першого Віце-Президента Клубу ОСОБА_4 не були віднесені питання укладення з працівниками таких угод у період 01.07.2009 року по 06.07.2010 року. Твердження відповідача про те, що ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» жодним чином не знав про додаток №1 є оманливими. Крім того, зазначив, щозазначені ним обставини, є аналогічними з обставинами, які були встановлені відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановивши законність Додатку №1 до Контракту професійного хокеїста.

На підставі викладеного, позивач за первісним позовом просить суд відмовити в задоволені позову щодо визнання недійсним Додатку №1 укладеного між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Крім того, 10 жовтня 2018 року відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 подав Відзив на зустрічну позовну заяву (том №1, а.с.229-232), в якому просив відмовити в задоволені зустрічного позову щодо визнання недійсним Додатку №1 укладеного між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з аналогічних підстав, викладених в Відповіді на відзивТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ».

06 листопада 2018 року ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ»подав письмові Заперечення на Відповідь на відзив ОСОБА_3 за первісним позовом(том №2, а.с.3-7), в якому зазначено, що у відповіді на відзив жодним чином не спростовано доводів ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», твердження про те, що Перший Віце-президент клубу ОСОБА_4 не мав відповідних повноважень на укладення цієї угоди є безпідставними, оскільки відповідно до п.9.8. Статуту Президент, який є одноособовим виконавчим органом товариства, має право, зокрема підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, наймати та звільняти працівників товариства, підписувати від імені товариства трудові договори з працівниками. Відповідно до п.9.10 статуту Президент може мати одного чи декількох заступників, які за посадою є Віце-президентами товариства. Президент має право передати частину своїх повноважень заступнику на підставі окремого адміністративного акту (наказу, розпорядження).Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», при укладенні контракту № 14 та Додатку № 1 до нього із ОСОБА_3, керувався п. 9.8. Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ».Відповідно до п. 9.10. Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» Президент не передавав свої повноваження чи їх частину своєму заступнику, а саме Першому Віце-президенту ОСОБА_4, а саме повноваження щодо укладення трудових угод із працівниками, в тому числі і питання, щодо визначення розміру їхньої заробітної плати. Відповідно не існує жодних наказів чи розпоряджень з даного приводу в період із 01.07.2009 року по 06.07.2010 року. Посадової інструкції Першого Віце-Президента ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» не існує, так як така ніколи не розроблялась та не затверджувалась керівництвом Товариства.Позивач повинен був би довести, що Перший Віце-Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» мав повноваження на укладання від імені Товариства трудових угод із працівниками, в тому числі і визначення заробітної плати останніх. Однак, Позивачем жодних доказів того, що Перший Віце-Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4 мав повноваження на укладення трудових угод із працівниками, в тому числі і щодо визначення заробітної плати працівників надано не було. Позивач перекладає свій обов'язок із доказування даних обставин на Відповідача та припускає, що такі докази існують, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, Позивач у відповіді на відзив зазначає наступне: «Відповідно до довіреності від 01 серпня 2009 року виданої на ім'я ОСОБА_4, останній був уповноважений на укладення та підписання від імені товариства договорів (угод), необхідних для участі в змаганнях та чемпіонатах, про надання послуг суддів, про співробітництво, на передачу працівникам товариства грошових коштів, які у розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є додатковими благами. Для цього ОСОБА_4 надавалося право ставити підпис від імені товариства і здійснювати усі юридичні дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності».Однак, Позивачем не додано ні до позову, ні до відповіді на відзив, довіреності від 01.08.2008 року. Можливо Позивач мав на увазі довіреність № 5 від 01.08.2008 року, яка була надана Відповідачем. Позивач, можливо, мав на увазі довіреність № 5 від 01.08.2008 року, яка була надана Відповідачем. У довіреності №5 немає жодних повноважень у ОСОБА_4 на укладення від імені ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» трудових угод чи додатків до трудових угод із працівниками Товариства.Щодо взаємовідносин із працівниками, Перший Віце-Президент ОСОБА_4 мав право передавати працівникам підприємства грошові кошти, які в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п.1.1.) є додатковим благом.Тобто, у даному випадку Перший Віце-Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4 мав право тільки передавати кошти працівникам підприємства.Перший Віце-Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» мав право тільки передавати грошові кошти працівникам Товариства і сторони визначили для яких цілей могли передаватись вказані кошти і при цьому в довіреності не містить надання повноважень Першому Віце-Президенту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4 на укладення трудових договорів із працівниками Товариства.Також, зазначено, що якщо Позивач вважає, що грошові кошти у сумі 345 454,00 грн.є додатковим благом, то у даному випадку Позивачем пропущено строк для звернення до суду, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.Тобто у даному випадку у задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити у зв'язку із пропуском тримісячного строку для звернення до суду.

Крім того, наголосив, що посилання позивача на рішення інших судів є безпідставними та необґрунтованими. У всіх вищезазначених судових рішеннях ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» та ОСОБА_3 не були сторонами, судами у зазначених рішеннях не досліджувались Контракт професійного хокеїста (строковий трудовий договір) № 14 від 01.07.2009 року та Додаток № 1 до Контракту № 14 без дати укладеного між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі президента ОСОБА_6 та ОСОБА_3, додаток № 1 без дати укладеного між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, довіреність № 5 від 01.08.2008 року видана ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ».Тобто у даному випадку, Позивач знову висловлює припущення, які не доведено належними доказами.

На підставі викладеного просив суд відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.

06 листопада 2018 року ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» надав Відповідь на Відзив ОСОБА_3 за зустрічним позовом (том №2 а.с.11-15), в якому зазначив ті ж підстави для відмови в задоволені первісного позову, та задоволені зустрічного позову, які викладені в вищезазначених Запереченнях на Відповідь на відзив ОСОБА_3 за первісним позовом.

В судових засіданнях Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 вимоги первісного позову, з урахуванням остаточних уточнень, підтримав в повному обсязі, вважає їх законними і обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. Зазначав, що Додаток №1 було підписано в серпні, перед сезоном. Вони отримували заробітну плату в доларах, але відомості залишались у Відповідача за первісним позовом. Заробітна плата за березень-квітень 2010 року Відповідачем за первісним позовом сплачена не була.

Вимоги зустрічного позову просив залишити без задоволення, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

До судового засідання, яке відбулось 04 березня 2019 року Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 не з'явився.

Представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 - ОСОБА_1 вимоги первісного позову, з урахуванням остаточних уточнень, підтримав в повному обсязі, вважає їх законними і обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. В задоволені зустрічної позовної заяви просив суд відмовити, оскільки обставини, які зазначені в обґрунтування зустрічної позовної заяви встановлені відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому у відповідності до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 просив відмовити в задоволені первісного позову, з підстав викладених у Відзиві та Запереченнях. Наголосив, що Довіреність на яку посилається сторона позивача за первісним позовом відсутня. Твердження сторони позивача за первісним позовом про наявність рішень, не стосуються даної справи, оскільки не є сторонами у справах. Вимоги зустрічного позову підтримав в повному обсязі, просив суд зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_4 перевищив свої повноваження, не мав права підпису таких Додатків №1, не надав доказів.

Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, суду надав показання, що він працював разом з позивачем ОСОБА_3, за контрактом №14 від липня місяця 2010 року. Додаток №1 підписувався ОСОБА_4 і він сплачував їм кошти. Заробітну плату у розмірі 1000 грн. вони ніколи не отримували. ОСОБА_4 був фінансовим розпорядником, відповідав за всі фінансові питання. Також, свідок суду надав показання, що була заборгованість по виплаті заробітної плати, а тому він пішов з клубу через 2-3 місяці. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва його позовні вимоги до ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ»про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені частково, та стягнуто заборгованість по заробітній платі у розмірі 131884,50 грн. Рішення було оскаржено в апеляційному порядку, але залишилось без змін. У відкриті касаційного провадження відмовлено.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду надав наступні показання. Він з позивачем працювали разом в одній команді. В команді було 25-27 чоловік. Заробітну плату у розмірі 1000 грн. ніколи не отримували. Зарплату отримували в доларах. Зазначив, що також звертався до Оболонського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, заслухавши свідків, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що 01 липня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», в особі президента ОСОБА_5, діючого на підставі статуту «Клубу», з однієї сторони, і ОСОБА_3, що іменуютьсяв подальшому «Професійний хокеїст», з другої сторони, керуючись досягнутими домовленостями, уклали Контракт професійного хокеїста (строковий трудовий договір) №14 (том №1, а.с.49-53).

Відповідно до п.п.1.2. Контракту №14 - «Професійний хокеїст» приймається на роботу в «Клуб» на посаду спортсмена-інструктора, а «Клуб» зобов'язується виплачувати професійному хокеїсту заробітну плату та забезпечувати умови праці, передбачені законодавством України про працю, фізичну культуру і спорт та за цим Контрактом.

Відповідно до п.п.2.1. Контракту №14 початок строку дії контракту «01» липня 2009 року, закінчення «30» квітня 2010 року..

Пунктом 3 Контракту №14 визначені зобов'язання сторін. Зокрема, згідно п.п.3.27. Контракту №14 - «Клуб» зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі виплачувати заробітну плату у відповідності з системою оплати, яка встановлена в «Клубі», та цим Контрактом. На період тимчасової непрацездатності «Професійному хокеїсту» виплачується допомога в розмірі та на умовах, передбачених діючим законодавством України.

Відповідно до п.п.4.1 Контракту №14 - За виконання передбачених даним Контрактом зобов'язань «Клуб» виплачує «Професійному хокеїсту» заробітну плату у розмірі, передбаченому у додатку №1 до цього Контракту.

Згідно п.п.4.2. Контракту №14 - «Клуб» може виплачувати «Професійному хокеїсту» премії у відповідності з Положенням про преміювання і де преміювання. Виплата таких премій здійснюється на підставі висновку Тренерської Ради або Керівництва клубу, як додаткова заробітна плата.

Згідно п.п.4.3. Контракту №14 - «Клуб» може зменшити розмір виплат у випадках, передбачених цим Контрактом або додатком №1 до цього Контракту.

Згідно п.п.6.1. Контракту №14 - Всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають із цього Контракту або у зв'язку з ним, у тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності підлягають розгляду компетентним судомна підставі законодавства України.

Додатком №1 без дати, укладеногоміжТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», в подальшому Клуб, в особі президента ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ОСОБА_3, що іменується в подальшому «Професійний хокеїст», уклали даний додаток до Контракту №14 (том №1, а.с.54-55) про наступне:

П.1. «Професійному хокеїсту» встановлюється щомісячна заробітна плата в розмірі 1 000 грн. (одна тисяча гривень) на період з 01.07.2009 р. по 30.04.2010 року, включно;

п.п.1.1. виплати «Професійному хокеїсту» здійснюються щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним, в гривнях.

П.2. «Клуб» погоджується виплачувати «Професійному хокеїсту» понад заробітну плату заохочувальні премії у розмірі, передбаченому відповідно до Положень про преміювання та де преміювання «Клубу».

П.3. Виплата заохочувальних премій, вказаних в цьому додатку, «Професійному хокеїсту» здійснюється на умовах п.4.2 Контракту, Положення про преміювання і де преміювання «Клубу», по закінченню місяця, в якому «Професійний хокеїст» отримав право на виплату йому премії, але не пізніше 30 днів з моменту його закінчення.

П.4. Додатково до умов розділу 3 Контракту «Клуб» погоджується: 4.1. відповідно до рішення Тренерської ради та Керівництва клубу по закінченню кожного сезону, збільшувати заробітну плату «Професійного хокеїста» на 10-30% від основної суми.

Крім того, ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», в подальшому Клуб, в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4, що діє на підставі Довіреності, з однієї сторони, та ОСОБА_3, що іменується в подальшому «Професійний хокеїст» з іншої сторони, уклали Додаток №1 без дати (том №1, а.с.56) про наступне:

П.1. «Професійному хокеїсту» за період з 01.07.2009 по 30.04.2010 р.р., встановлюється винагорода в розмірі, еквівалентному 6 400 доларів США;

п.п.1.1. виплата винагороди «Професійному хокеїсту» здійснюється щомісячно в розмірі, еквівалентному 6400 доларів США. Не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним.

п.п.1.2 Виплати винагороди здійснюються в гривнях, по курсу НБУ на день виплати

Позивач та його представник не заперечували наявність іншого додатку № 1. Проте вказали, що інший додаток № 1 передбачав виплату заробітної плати. Натомість позивач просить стягнути заборгованість по виплатам винагороди, передбаченої умовами також додатку № 1, але іншого змісту.

01 липня 2009 року Перший Віце-президент ОСОБА_4, що діє від імені ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» на підставі довіреності, надалі Сторона 1, та ОСОБА_3, надалі Сторона 2, уклали Домовленість (том №1, а.с.97), про наступне: П.1. Сторона 1, передає, а Сторона 2 одержує, грошові кошти. Кошти передаються з метою використання їх Стороною 2 для: оплати використання житла, оплати харчування, придбання інших матеріальних та нематеріальних благ. Зазначені п.1 грошові кошти сторони розцінюють як додаткові блага в розумінні п.1.1. Закону України «Про додаток з доходів фізичних осіб». Так сторони погоджують, що обов'язок оподаткування та декларування отриманих Стороною 2 додаткових благ покладається на Сторону 2.

Позивач ОСОБА_3 зазначає, що в період 01 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року зобов'язання по виплаті заробітної плати (винагороди) Відповідачем не виконувалося, що призвело до виникнення заборгованості, яка складає 6400 доларів США (винагорода 1 місяця) * 2 місяці = 12 800 доларів США, що еквівалентно на момент подання позову - 03.03.2018 року - 345454 грн.

Заперечуючи відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати перед позивачем представник відповідача наголошував, що про наявність Додатку № 1 без дати укладеного між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, - Відповідачу ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» не було відомо. Стверджував, що Перший Віце-президент клубу ОСОБА_4 не мав відповідних повноважень на укладення цієї угоди, оскільки згідно Статуту «Клубу» Президент є одноособовим виконавчим органом товариства, має право, зокрема підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, наймати та звільняти працівників товариства, підписувати від імені товариства трудові договори з працівниками.

Так, згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», затвердженого загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», Протокол №7 від 21 травня 2008 року (дата реєстрації 15.12.2008 року, номер запису 10741050004025863) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» створене відповідно до рішення Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» (Протокол №1 від 03.07.2003 р.) , а також відповідно до рішення Київської міської Ради від 26.06.2003 р. №581/741 «Про Товариство з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 21.07.2003 року і керується у своїй діяльності Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства» іншими чинними нормативно-правовими актами України.

Так згідно п.п.8.1. ст. 8 Статуту - Вищим органом Товариства є Збори Учасників.Згідно п.п.9.1. ст. 9 Статуту - у Товаристві створюється одноособовий виконавчий орган: Президент. Президент Товариства може бути обраний також і не зі складу Учасників Товариства. Зокрема, згідно п.п.9.8.5. Президент має право підписувати довіреності, договори та інші документи від імені Товариства, рішення (про укладання) видачу яких прийнято уповноваженим органом Товариства відповідно до положень Статуту. Згідно п.п.9.10. ст. 9 Президент може мати одного чи декількох заступників, які за посадою є Віце-президентами Товариства.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 43 Конституції Україниу відповідності зі ст.23 Загальної декларації прав людини проголошує право кожного на працю, що включає у себе можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується. Визначаючи право на працю як основу життєдіяльності людини,Конституція Українизакріплює та гарантує основні трудові права громадян (ст.ст.43,44,45,46) і визначає, що основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення, принципи регулювання праці та занятості визначаються законами України (п.6 частини першої ст. 90 Конституції України). Основним законом, який закріпляє право на працю та шляхи його реалізації, є Кодекс законів про працю України.

Статтею 2 КЗпП Україниодночасно передбачено і право громадянина на працю і право на отримання за працю заробітної плати не нижче встановленого державою мінімального розміру. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення йому належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 115 КЗпП України,- заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»,- працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, що позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ».

Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Таким чином відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.

Як вбачається з наданого позивачем розрахункового листка,в період 01 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року зобов'язання по виплаті заробітної плати (винагороди) Відповідачем не виконувалося, що призвело до виникнення заборгованості, яка складає 6400 доларів США (винагорода 1 місяця) * 2 місяці = 12 800 доларів США, що еквівалентно на момент подання позову - 03.03.2018 року - 345454 грн.

Відповідно до ст. 1 даної Конвенції, метою цієї Конвенції є термін «заробітна плата», який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.

Відповідно до ст. 12 Конвенції, заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.

Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Оскільки відповідачем не було вжито жодних заходів щодо усунення цих порушень вимог чинного законодавства, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про порушення трудового законодавства з боку відповідача щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_3, а тому, суд вважає необхідним стягнути з ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року, яка складає 6400 доларів США (винагорода 1 місяця) * 2 місяці = 12 800 доларів США, що еквівалентно на момент подання позову - 03.03.2018 року - 345454 грн.

Твердження сторони відповідача за первісним позовом про порушення строку позовної давності з зверненням до суду з метою захисту порушеного права не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення йому належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки судом повністю задоволено первісні позовні вимоги позивача, слід вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До судових витрат, як зазначено ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать і витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 141. ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано Акт виконаних робіт та Квитанцію до прибуткового касового ордера №Б/19 від 21.01.2019 року (том №2, а.с.30-31).

Відповідно до ч. 3 ст. 141. ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Дослідивши зазначені докази, вирішуючи питання про розподіл судових витрат та враховуючи чи пов'язані ці витрати з розглядом справи суд виходячи зі складності справи, виконаних робіт (наданих послуг), їх обсягом та часом, витраченим на їх виконання, ціни позову та значення справи для позивача, суд вважає розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу повністю обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

З цих підстав до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 7500 гривень понесених ним зазначених судових витрат.

Стосовно вимог заявлених ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» за зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним додатку №1 без дати, укладеного між ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-Президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Як вже встановлено судом, що 01 липня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», в особі президента ОСОБА_5, діючого на підставі статуту «Клубу», з однієї сторони, і ОСОБА_3, що іменуються в подальшому «Професійний хокеїст», з другої сторони, керуючись досягнутими домовленостями, уклали Контракт професійного хокеїста (строковий трудовий договір) №14.

ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», в подальшому Клуб, в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4, що діє на підставі Довіреності, з однієї сторони, та ОСОБА_3, що іменується в подальшому «Професійний хокеїст» з іншої сторони, уклали Додаток №1 без дати.

Позивач ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», просить суд визнати недійсним Додаток №1 без дати, укладений ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ», в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4, що діє на підставі Довіреності, та ОСОБА_3, обґрунтовуючи вимоги ти, що єдиним представником, яким мав право підпису від імені ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» без довіреності станом на 01.07.200 року по 30.04.2010 року був Президент ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_5, а довіреність №5, яка була виписана на Першого Віце-президента ОСОБА_4 не містить повноважень на укладення додатків до Контрактів із професійними хокеїстами та на визначення розміру заробітної плати професійним хокеїстам, тобто Перший Віце-президента ОСОБА_4 перевищив свої повноваження при підписанні додатку №1 без дати, а тому має бути визнаний недійсним.

Що стосується вимог зустрічного позову ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про визнання угоди недійсною, суд вважає позовні вимоги безпідставними з огляду на наступне.

Частина третя статті 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, надаючи, таким чином, особам право вибору: використати існуючі норми законодавства для регулювання своїх стосунків або встановити для цих стосунків власні правила поведінки.

Отже принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Таким чином сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо:

1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства;

2) заборона випливає із змісту акта законодавства;

3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч. 3ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як слідує з ч 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже зі змісту наведених норм слідує, що договір, а відповідно і додатки до нього, з яких також виникають зобов'язання, повинні бути підписані стороною (сторонами) договору.

Угода між сторонами підписана повноваженою особою - Першим Віце-президентом ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4, який відповідно до Статуту ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» мав на це відповідні повноваження. Твердження сторони позивача за зустрічним позовом на відсутність довіреності на підставі якої діяв Перший Віце-президент ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4 не підтверджено, належних та допустимих доказів надано не було.

Позивачем за зустрічним позовом та його представником не доведено ту обставину, що укладення Додатку № 1 без дати, було вчинено Першим Віце-президентом ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» ОСОБА_4за відсутності повноважень, оскільки наявні у справі докази свідчать про протилежне.

Відповідно до п.9.10 Статуту ТОВ «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» Президент має право передати частину своїх повноважень заступнику (заступникам) на підставі окремого адміністративного акту (наказу, розпорядження).

Твердження сторони позивача за зустрічним позовом, про те, що Перший Віце-Президент клубу ОСОБА_4 не мав повноважень на підписання зазначених угод з відповідачем за зустрічним позовом, суд вважає недоведеними, оскільки позивачем за зустрічним позовом не було надано відповідних адміністративних актів (наказів, розпоряджень), посадової інструкції тощо, з яких би вбачалось, що до компетенції Першого Віце-Президенту клубу ОСОБА_4 не були віднесені питання укладання з працівниками таких угод у період з 01 липня 2009 року по 06 липня 2010 року.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів) акти, довідки, виписки або витяги з них, належним чином засвідченні їх копії (в тому числі їх електронні копії), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. За ч.6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Характеризуючи письмові докази як документи, їх властиві такі ознаки: як письмова форма, призначення та характер відомостей, що містяться в них.

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій корпії, оскільки оригінал документа є єдиним примірником, то судом оригінали документів вимагаються лише для ознайомлення та огляду в судовому засіданні, при цьому в справі залишаються належним чином завірені копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних) копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достовірність означає відповідність інформації, отримуваної із доказу, яка підтверджується шляхом зіставлення отриманої інформації з інших доказів, через порівняння, проведення відповідної експертизи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Достатність доказів являється більш ніж не кількісним, а якісним показником, оскільки значення має та сукупність доказів, яка надає можливість суду шляхом всебічного дослідження правильно вирішити справу. Достатність доказів встановлюється і оцінюється судом на основі матеріалів справи шляхом особистого внутрішнього переконання, що є результатом логіко-процесуальної діяльності судді.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація цього обов'язку відбувається шляхом переконання суду у достовірності наведених фактів. Обов'язок доказування покладається на сторони, у зв'язку з чим відбувається реалізація принципу змагальності сторін та свободи в надані ними своїх доказів суду і у доведенні перед судом їх переконливості.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадках, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, відповідно до ст. 77-80 ЦПК України, позивачем за зустрічним позовом суду не надано.

При ухваленні рішення суд керується положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач за зустрічним, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені зустрічної позовної заяви у повному обсязі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовий збір, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 116, 117 КЗпП України,ст.ст. 203, 207, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» про стягнення заробітної плати - задовольнити повністю.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» до ОСОБА_3 про визнання недійсним додатку №1 без дати, укладеного між ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ» в особі Першого Віце-президента ОСОБА_4 та ОСОБА_3, - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 345 454.00 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 7 500.00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хокейний клуб «Сокіл Київ» на користь держави 3 454 грн. 54 коп. судового збору

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хокейний Клуб «Сокіл Київ» (ЄДРПОУ 32597058).

Повний текст рішення виготовлено 11.03.2019 року.

Головуючий: