Рішення № 80355481, 25.02.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1311/19

Провадження №: 2/752/3781/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

у січні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» через свого представника за довіреністю Савіхіну А.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 46 065,11 грн., а також судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 03.02.2018 року ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінг, підписавши електронним цифровим підписом Анкету-заяву, приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають кредитний договір б/н від 03.02.2018 року, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору 22.02.2018 року банком було перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 60 000,00 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконує свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.11.2018 року склала 46 065,11 грн., з яких: 37 611,59 грн. - заборгованість за кредитом; 1 555,69 грн. - заборгованість за відсотками; 5 467,39 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 1 430,44 грн. - заборгованість з пені.

Тому, просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості договором про надання банківських послуг б/н від 03.02.2018 року станом на 28.11.2018 року в розмірі 46 065,11 грн., а також судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2019 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, подав до заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначенням того, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит.

Як встановлено судом, що 03.02.2018 року ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінг, підписавши електронним цифровим підписом Анкету-заяву, приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають кредитний договір б/н від 03.02.2018 року, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до умов договору банком було надано відповідачу кредит у розмірі 60 000,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 2% в місяць від початкового розміру кредиту (а.с. 12-19).

Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов при укладені договорів і умов, чи вчиненні інших дій, що свідчить про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформації, або у будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод ц письмовій формі.

Отже, суд вважає, що на час укладення договору сторонами була досягнута у письмовій формі згода за всіма істотними умовами кредитування, вказано розміри комісій, штрафів, тощо та досягнута домовленість щодо їх виконання, про що свідчить підпис відповідача із зазначенням про ознайомлення та згоду останнього з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», із зобов'язанням відповідача виконувати вимоги останніх.

Вказане відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростовано.

Відповідно до договору 22.02.2018 року банком було перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 60 000,00 грн. (а.с. 24).

Разом з тим, ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконав своїх зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.11.2018 року склала 46 065,11 грн., з яких: 37 611,59 грн. - заборгованість за кредитом; 1 555,69 грн. - заборгованість за відсотками; 5 467,39 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 1 430,44 грн. - заборгованість з пені (а.с. 20,21).

Вказана заборгованість , як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не сплачена.

За правилами ст. ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 03.02.2018 року в розмірі 46 065,11 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1 921,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 03.02.2018 року станом на 28.11.2018 року в сумі 46 065,11 грн. (сорок шість тисяч шістдесят п'ять гривень 11 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ вул. Грушевського 1-Д.

Відповідач - ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.С. Хоменко