Рішення № 80354019, 19.02.2019, Жашківський районний суд Черкаської області

693/864/18

2/693/36/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 26 жовтня 2006 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб.

02 грудня 2006 року від шлюбу з відповідачем народилася дочка ОСОБА_4, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції було видано свідоцтво про народження І-СР №030011.

19 березня 2015 року рішенням Апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц/793/805/15 з ОСОБА_3 на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 643 грн. щомісячно, починаючи з 18 листопада 2014 року до досягнення повноліття дитиною, які підлягають індексації відповідно до закону.

06 квітня 2015 року Жашківським районним судом шлюб між сторонами було розірвано. Місце проживання дочки ОСОБА_5 було визначено з позивачем.

Призначені судом аліменти відповідач сплачував нерегулярно, різними сумами, внаслідок чого часто утворювалась заборгованість, що підтверджується довідкою - розрахунком ДВС.

У зв'язку з інфляційними процесами, що відбулись з моменту присудження аліментів, значно зросли ціни на одяг, харчування, шкільне приладдя та інші витрати, необхідні для життя і розвитку дитини.

Аліменти, призначені у твердій грошовій сумі, підлягають індексації. Проте на неодноразові звернення позивача державна виконавча служба таку індексацію жодного разу не проводила. Незважаючи на те, що обов'язковість цієї індексації прямо передбачена ч.2 ст.184 Сімейного Кодексу України, а від 12.06.2016р. також і Законом України «Про знесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», проте статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» (із змінами та доповненнями) не передбачено обов’язку державного виконавця щодо обчислення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. Таким чином, законодавець не передбачив механізму такої індексації у спеціальному Законі України «Про виконавче провадження», що у свою чергу створює колізії у законодавстві. Таким чином, державний виконавець продовжує нараховувати суму аліментів до сплати 643 грн, призначену у 2015р, не проводячи індексацію, що підтверджується довідками-розрахунками ДВС. Тому позивач ОСОБА_2 прийшла до висновку, що така індексація проводитись не буде.

До того ж внаслідок змін, що відбулись у Сімейному кодексі України в 2017 році, на даний момент розмір призначених аліментів є нижчим, ніж встановлений законом мінімум. Ч.2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також вказано, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст.7 Закону «Про Держбюджет на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18: з 1 січня 2018 року -1860 гривень, з 1 липня -1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень. Таким чином, мінімальний розмір аліментів для дитини позивача, якій 11 років, на даний час становить 972 гривні. Тому розмір аліментів 643 грн, призначений судом в 2015 році, наразі є нижчим від встановленого законом мінімуму і не є достатнім для забезпечення повноцінного розвитку дитини. Це є підставою для зміни розміру аліментів, право на яку гарантує ст.192 СК України.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, але можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, передбачених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.

Відповідач виконує будівельні та ремонтні роботи, отримує дохід від здачі в оренду земельного паю, а також буває на заробітках в країнах Євросоюзу.

Відповідач є працездатним, на обліку у центрі зайнятості як безробітній не перебуває, інших дітей, крім спільної з позивачем дочки ОСОБА_4 не має, аліментів нікому не сплачує, стягнень по виконавчим листам з відповідача не проводиться, хронічних та тяжких захворювань відповідач не має і на обліку як важкохворий не перебуває. Інших обставин, що перешкоджали б відповідачу отримувати заробіток, немає.

За вказаних обставин позивач звернулася з позовом до суду та просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 19.03.2015р., та стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, 02.12.2006р.н., у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

11.10.2018р. ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області у даній справі у порядку загального позовного провадження відкрито підготовче провадження.

08.11.2018р. підготовче провадження на підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області закрито та призначено справу до судового розгляду.

26.11.2018р. через канцелярію Жашківського районного суду Черкаської області за вх.№5352/18 від ОСОБА_3 надійшов відзив, в якому відповідач вказав, що він дійсно є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, 02.12.2006р.н., яка проживає разом з матір’ю, яка є позивачем по даній справі. За рішенням суду відповідач регулярно сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_4. Заборгованості по сплаті аліментів не має. Надавати іншу допомогу дитині не має змоги, оскільки на даний час доглядає батька, який недавно переніс інсульт і самостійно не може пересуватися та потребує сторонньої допомоги, яку не може надати йому його дружина – мати відповідача, яка також хворіє. У зв’язку з цим він не може перебувати далеко від проживання батьків на роботах, тим більше закордоном. В даний час він перебивається випадковими заробітками, з яких добровільно сплачує аліменти. Просив прийняти рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів в межах позовних вимог та відповідно до діючого законодавства.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін справи та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали у зареєстрованому шлюбі.

Від спільного проживання в шлюбі позивач та відповідач мають неповнолітню дочку: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про народження №151, про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії І-СР №030011, яке видано 06.12.2006р. відділом реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції Черкаської області.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

На підставі рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 09.02.2015р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 18 листопада 2014 року і до повноліття дитини, але не менше встановленого законом мінімуму.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 19.03.2015р. рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 09.02.2015р. було змінено в частині визначення розміру аліментів з ј частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до 643 грн. щомісячно, починаючи з 18 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття, які підлягають індексації.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У зв’язку із змінами, внесеними до Сімейного кодексу України, визначений рішенням суду розмір аліментів на теперішній час є нижчим, ніж встановлено законом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов’язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст.3607 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно розрахунку Жашківського районного відділу державної виконавчої служби від 17.08.2018р. №717 установлено, що з ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з листопада 2014 року по липень 2018 року, стягувалися на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 643 грн. Заборгованість по аліментах станом на 01.08.2018р. становить 606 грн.

У відповідності до наданих відповідачем у судовому засіданні квитанцій Укрпошти вбачається, що у ОСОБА_3 сплачував щомісячно аліменти на користь ОСОБА_2 і заборгованість по їх сплаті відсутня.

З копії трудової книжки та довідки №493, виданої виконавчим комітетом Тинівської сільської ради Жашківського району Черкаської області 20.11.2018р., вбачається, що в даний час ОСОБА_3 не працює з 01.11.2008р. згідно запису у трудовій книжці наказ №115 від 01.11.2008р.

З довідки №492 від 20.11.2018р., виданої виконавчим комітетом Тинівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_6 та матір’ю ОСОБА_7 у с. Тинівка Жашківського району Черкаської області.

У поданому 26.11.2018р. відзиві відповідач вказав, що надавати іншу допомогу дитині не має змоги, оскільки на даний час доглядає батька, який недавно переніс інсульт і самостійно не може пересуватися та потребує сторонньої допомоги, яку не може надати йому його дружина – мати відповідача, яка також хворіє. У зв’язку з цим він не може перебувати далеко від проживання батьків на роботах, тим більше закордоном. В даний час він перебивається випадковими заробітками, з яких добровільно сплачує аліменти. Але при цьому не надав жодного доказу стосовно погіршення його матеріального становища та стосовно догляду хворого батька.

Ч.2 ст.182 СК України передбачено, що Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Згідно із ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням встановлених обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази та приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов’язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону, тому вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180-184, 192 СК України, ст.ст.2,4,5,19, ч.ч.1,2 ст.76, ст.77, ч.ч.1,6 ст.81, п.1 ч.2 ст.141, ст.ст. 258-259, ч.ч.1,2,5 ст. 263, ст.ст.265, 268, 272-273, 354 Цивільного процесуального України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, - задовольнити.

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 19.03.2015 року.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Жашківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Повне рішення складено 01.03.2019 року.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик