Ухвала суду № 80352940, 11.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15154/15-ц

н/п 6/640/98/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про вирішення питання про примусове проникнення до житла, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло подання приватного виконавця ОСОБА_1 про вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, в якому зазначається, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 58029659 на загальну суму стягнення 545886109,95 грн. з примусового виконання виконавчого листа №640/15154/15-ц, виданого 27.11.2018 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Златобанк» заборгованості за кредитним договором №247/12-KLMV від 28.11.2012 р. Постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на ім’я боржника зареєстровано право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2; будинок №14 по пров. Путилівський в м. Харків; нежитлову будівлю літ «К-2», літ. «И-3» загальною площею 1073,6 кв.м., за адресою м. Харків, пров. Путилівський 14; будинок №10 по вул. Леніна смт. Рогань Харківський район Харківська область. 22.02.2018 р. боржника не допустив виконавця для проведення виконавчих дій до квартир №4 по вул. Червонопрапорна, 5, що є перешкодою для примусового виконання виконавчого провадження, про що складено відповідний, тому приватний виконавець вважає, що існують обставини, що ускладнюють виконання виконавчого документу або роблять його неможливим. Враховуючи, що рішення до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів про виконанню рішення за рахунок належного йому майна і доходів, тому виконавець просить надати дозвіл для примусового проникнення до житла боржника.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання про примусове проникнення до житла ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На виконанні у виконавця ОСОБА_1 знаходиться виконавчий лист №640/15154/15-ц, виданий 27.11.2018 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Златобанк» заборгованість за кредитним договором №247/12-KLMV від 28.11.2012, що станом на 14.08.2015 складає у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день винесення судом рішення: 17137332,31 доларів США - 441578447,09 грн., 1000000,00 євро - 28768908 грн. - заборгованість за кредитом; 841012,47 доларів США - 21670407,84 грн. та 62499,99 євро - 1798056,46 грн. - заборгованість за процентами; 2405435 грн.11 коп. - заборгованість по сплаті пені; 5000 грн. - штраф за неналежне виконання зобов'язань.

19.02.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження 58029659.

Копію вказаної постанови вручено представнику боржника за довіреністю – ОСОБА_3 28.02.2019. з роз’ясненням 5-денного строку на її оскарження, таким чином, станом на дату складання подання приватного виконавця – 06.03.2019 даного подання строк добровільного надання декларації про доходи та майно не сплинув, таким чином вказане подання є передчасним.

Частиною першою статті 439 ЦПК встановлено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Суду не надано доказів, що приватним виконавцем ОСОБА_1 проводились виконавчі дії щодо звернення стягнення на рахунки відкриті у банках та інших фінансових установах, а у разі їх відсутності на майно боржника, яке перебуває в його власності, а також доказів, підтверджуючих, що боржник ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання виконавчого листа № 640/15154/15-ц та чинить перешкоди при проведенні виконавчих дій.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В долученій до подання виконавця ОСОБА_4 копії акта приватного виконавця від 22.02.2019 р. відсутні відомості, які підтверджують присутність боржника(його представника) при його складанні та перешкоджанні боржника в проведенні виконавчих дій, також з тексту вказаного акту не зрозуміло ким є ФОП ОСОБА_5, що поставив підпис в акті приватного виконавця.

Крім того, не доведено, що примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 є тим примусовим заходом вжитим приватним виконавцем, який ефективно, своєчасно і в повному обсязі буде сприяти виконанню виконавчого листа № 640/15154/15-ц, враховуючи наступне.

Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Україна є правова держава. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ч.2 ст. 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага. В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, а тому подання є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п’ятнадцяті днів з дня складання ухвали.

Суддя -