Ухвала суду № 80352805, 06.03.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №622/832/18

провадження №1-кп/619/132/19

Ухвала

06 березня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю: секретаря судового засідання - Носачової І.В.

прокурора - Доброскока О.М.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№12018220310000185 від 06.06.2018 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

21 серпня 2018 року до Дергачівського районного суду Харківської області з Апеляційного суду Харківської області згідно ухвали від 16.08.2018 надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220310000185 від 06.06.2018.

Згідно ухвали суду від 15.02.2019 дозволено затримати обвинуваченого ОСОБА_2, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До суду надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, в обґрунтування якого зазначено, що обвинувачений неодноразово судимий, вчинив новий злочин під час іспитового строку, покарання за яке передбачено до 5 років позбавлення волі, ухиляється від суду.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Обвинувачений та захисник у судовому засіданні заперечували проти клопотання, зазначивши, що обвинувачений не ухилявся від суду, оскільки перебував у лікарні. При цьому, обвинувачений пояснив, що постійного місця проживання не має, не працює.

Заслухавши клопотання прокурора та думку присутніх осіб, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

У судові засідання, які призначалися на 01.10.2018, 05.11.2018, 21.12.2018, 21.01.2019, 12.02.2019 обвинувачений не з’явився, причину неявки суду не повідомляв, у зв’язку з чим, відносно обвинуваченого був застосований привід, який працівниками Золочівського ВП виконаний не був, через відсутність обвинуваченого за місцем проживання, через що суд позбавлений можливості розглянути справу у встановлені законом строки.

Як вбачається з доданого реєстру матеріалів досудового розслідування та матеріалів кримінального провадження запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

З контексту ст.177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий і останній раз згідно вироку Золочівського районного суду Харківської області від 14.03.2018 за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття призначеного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку терміном один рік, обвинувачується у вчиненні злочину в період часу з 25.05.2018 по 28.05.2018, тобто в період іспитового строку та за вчинений злочин передбачено покарання на строк до 5 років позбавлення волі, відсутні докази про наявність у обвинуваченого законних джерел заробітку, постійного місця роботи, не надано доказів наявності у нього міцних соціальних зв’язків, які б могли гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов’язків щодо явки до суду. Крім того, обвинувачений неодноразово без поважних причин не з’являвся у судові засідання.

У п.36 рішення «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.05.2010 року Європейський Суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 умисного середньої тяжкості злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п.1 ч.5 ст.182 КПК України, 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 19210,00грн (1921,00грн х 10).

Керуючись ст.ст. 27, 36, 176, 177, 183, 194, 197, 199, 314-316, 392 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2, 19.03.1950р.н., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Взяти ОСОБА_2 під варту негайно в залі суду.

Виконання ухвали покласти на начальника Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити суму застави у розмірі 19210,00 (дев’ятнадцять тисяч двісті десять гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати прокурора Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича обвинуваченого ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 06.05.2019 включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя І. М. Нечипоренко