Рішення № 80351836, 13.02.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/122/19

Провадження № 2/548/234/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за законом ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за законом , мотивуючи його тим, що вона ОСОБА_1, є дочкою ОСОБА_3, що доводиться копією свідоцтва про народження Серія VII-УР № 1053526, копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, наданого 08 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Хорольського РУЮ у Полтавській області Серія АМЕ № 523930, та копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія І-КЕ № 113328.

01 червня 2018 року спадкодавець ОСОБА_3 померла у м. Хорол Полтавської області, що підтерджується копією свідоцтва про її смерть ОСОБА_4 І-КЕ № 381469.

Після смерті 01 червня 2018 року ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто право на земельну частку ( пай) площею 4, 04 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області, яку вона прийняла в порядку спадкування за законом майна померлої 03.01.1997 року ОСОБА_5, що належала останній на підставі Сертифіката на право на земельну частку ( пай) Серія ПЛ№ 0177826.

Із довідки виконкому ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області від 23.08. 2018 року № 02- 24/ 778 слідує, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 01 червня 2018 року, проживала і була зареєстрована до дня смерті по вулиці Степова, 6 в селі Андріївка Хорольського району Полтавської області. На час її смерті за цією адресою ніхто не проживав і не був зареєстрований. Від імені ОСОБА_3 заповіт ОСОБА_2 сільською радою Хорольського району Полтавської області не посвідчувався.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської областів не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 4ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно дост. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.

Відповідно дост. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України позивач, ОСОБА_1, є спадкоємцем першої черги за законом померлої 01 червня 2018 року ОСОБА_3, яка прийняла її спадщину, тому має право на вказане спадкове майно.

З повідомлення Хорольської державної нотаріальної контори від 27.12.2018 року за № 2073/02-14 слідує, що спадкова справа до майна ОСОБА_3, дата смерті: 01.06.2018 року, була відкрита у цій держнотконторі 14.09.2018 року за № 220/2018 на підставі заяви дочки спадкодавця- Грози ОСОБА_6 про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у дану спадкову справу іншими особами не подано. Осіб, які б відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважались такими, що прийняли спадщину, немає. У зв»язку з відсутністю належного правовстановлюючого документа, який би підтверджував право спадкодавця на вищевказану земельну частку ( пай), позивач не має можливості оформити право на спадщину померлої матері ОСОБА_3 у нотаріальному порядку, тому їй роз»яснено необхідність звернутись до суду з відповідним позовом.

Належність вищевказаного спадкового майна померлій 01 червня 2018 року ОСОБА_3 доводиться копією рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 16.11.2016 року по справі № 548/1743/16-ц та повідомленням відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області від 24.10.2018 року за№ 1177/116-18.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 318, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392, 1217, 1218, 1220-1222, 1261, 1268 1277, 1296-1297 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права на земельну частку ( пай) в порядку спадкування за законом ,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, у порядку спадкування за законом майна померлої 01 червня 2018 року ОСОБА_3, право на земельну частку ( пай) площею 4, 04 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області, яку вона прийняла в порядку спадкування за законом майна померлої 03.01.1997 року ОСОБА_5, що належала останній на підставі Сертифіката на право на земельну частку ( пай) Серія ПЛ № 0177826.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 13.02.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, індекс: 37800.

Відповідач : ОСОБА_2 сільська рада Хорольського району Полтавської області адреса: с. Андріївка Хорольського району Полтавської області, індекс:37850, Код ЄДРПОУ: 22535440.

Суддя : О.В. Коновод