Вирок № 80351384, 05.03.2019, Попаснянський районний суд Луганської області

Справа № 423/398/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року

Попаснянський районний суд Луганської області

у складі:

головуючої судді Архипенко А.В.,

за участю секретаря Кузьменко Ю.О.

прокурора Корсун Д.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Гаврилюк Р.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку м. Гірське Луганської області, депутата VI скликання Гірської міської ради Попаснянського району Луганської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

невійськовозобов"язана

раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,-

в с т а н о в и в :

Наприкінці квітня 2014 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не виявилося за можливе, за попередньою змовою групою осіб, стосовно яких здійснюється досудове розслідування, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, складені «Декларація про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акт про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки» з метою створення на території Луганської області нового так званого державного утворення «Луганської народної республіки». У вказаних документах задекларовано створення, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на території Луганської області «народної, правової, демократичної та суверенної держави - «Луганська народна республіка».

Продовжуючи реалізацію своїх протиправних намірів, вищевказані особи 27 квітня 2014 року біля будівлі УСБУ в Луганській області за адресою: вул. Совєтская, 79, місто Луганськ, в присутності невизначеного кола осіб публічно оголосили текст вищезазначених «Декларації про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акту про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки».

В подальшому, зазначені вище особи, щодо яких здійснюється досудове розслідування, публічно повідомили про проведення 11 травня 2014 року, у порушення чинного законодавства України, на території Луганської області незаконного «референдуму» з питання про підтримку «Акту про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки».

На початку травня 2014 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1, будучи обраною депутатом шостого скликання Гірської міської ради Луганської області, перебуваючи у м. Гірське, розуміючи протиправний характер дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, вирішила взяти участь у проведенні 11 травня 2014 року на території м. Гірське Луганської області незаконного «референдуму» щодо підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки», з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, та використання його результатів для відокремлення території Луганської області від складу території України.

Для досягнення своїх злочинних планів ОСОБА_1 09 травня 2014 року погодилася на пропозицію депутата Гірської міської ради (відносно, якого існує кримінальне провадження) брати участь у роботі «виборчої комісії» під час проведення «референдуму» з питання державної самостійності «Луганської народної республіки» в приміщенні будинку культури «Україна» за адресою: вул. Гагаріна, 13а, м. Гірське, Луганської області.

11 травня 2014 року приблизно о 8 год. 00 хв. ОСОБА_1 отримала від іншої особи (відносно якої існує кримінальне провадження) бланки бюлетенів для голосування.

Того ж дня, у період часу з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 разом з іншими особами (відносно яких існують кримінальні провадження), прибули до приміщення будинку культури «Україна», де організували та провели голосування на «референдумі» щодо державної самостійності «Луганської народної республіки» шляхом поіменного опитування місцевих жителів м. Гірське. Під час голосування ОСОБА_1 та інші члени комісії записували паспортні данні осіб, які приходили на «референдум», видавали бюлетені для голосування, в яких було одне запитання російською та українською мовами: «Поддерживаете ли Вы Акт о государственной самостоятельности Луганской народной республики? / Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Луганської народної республіки?».

Після закінчення голосування приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 діючи разом з іншими особами (відносно яких існують кримінальні провадження), відкрили урни для голосування та здійснили підрахунок бюлетенів. За результатами підрахунку голосів вказаними особами складено відповідний протокол. В подальшому члени комісії упакували бюлетені в паперову коробку, яку в подальшому разом з протоколом підрахунку голосів передали іншій особі (відносно якої існує кримінальне провадження) для оголошення результатів «референдуму» та подальшого створення так званої «Луганської народної республіки».

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 та її співучасників 11 травня 2014 року на території м. Гірське Луганської області, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією та законами України, проведено незаконний «референдум» щодо підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки», а результати голосування за сприяння невстановлених осіб в той же день передані представникам «Центральної виборчої комісії Луганської народної республіки» для проголошення результатів «референдуму» з метою відокремлення території Луганської області від території України.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчиненими з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи за попередньою змовою групою осіб, скола кримінальне правопорушення, відповідальність за що передбачена ст.110 ч.2 КК України .

В даному кримінальному провадженні, в ході досудового розслідування, 31 січня 2019 року була укладена угода про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури Луганської області юристом 1 класу Корсун Д.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_1 з іншого боку, за участю захисника Гаврилюка Р.А.

Відповідно до укладеної угоди обвинувачена повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.110 ч.2 КК України і сторони погодились на призначення покарання обвинуваченій за ст.110 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, із застосування ст.75,76 КК України .

При укладанні угоди, обвинуваченій були роз'яснені наслідки укладення угоди, а саме: обмеження права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку; відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь; а також наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні судом було з'ясовано, що обвинувачена розуміючи, що кримінальне провадження стосовно неї може бути розглянуто в судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на її користь - просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Також, суд переконався, що обвинувачена свою винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнала добровільно і з розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, включаючи право на судовий розгляд і також суд переконався, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу.

В судовому засіданні, обвинуваченому судом було роз'яснено наслідки укладання угоди, характер обвинувачення та конкретну міру покарання, передбачену ст.110 ч.2 КК України, яка була погоджена між сторонами угоди.

Розглянувши угоду про визнання винуватості, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії за ст.110 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, при цьому угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Кримінальне правопорушення (злочин), скоєне обвинуваченою відповідно до ст.12 КК України є злочином, що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст..67 КК України, суд не вбачає.

При цьому враховуючи особу обвинуваченої, яка характеризується позитивно за місцем проживання, скарг на неї за місцем мешкання не надходить, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проживає у шлюбі - суд вважає можливим при призначенні покарання застосувати положення ст.75 КК України та звільнити обвинувачену від відбування покарання із випробуванням, встановивши їй відповідні обмеження, відповідно до вимог ст.76 КК України, строк випробування можливо визначити мінімальним.

При цьому суд враховує, що внаслідок кримінального правопроушення шкода не завдана.

Також, враховуючи характер призначеного покарання та сумлінну процесуальну поведінку обвинуваченої, суд не вбачає підстав для обрання їй запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374-376, 394-395,475 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, яка була укладена 31 січня 2019 року була укладена угода про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури Луганської області юристом 1 класу Корсун Д.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_1 з іншого боку, за участю захисника Гаврилюка Р.А. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 ч.2 КК та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням на 1 рік та покласти на неї наступні зобов'язання:

-періодично з»являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання .

Запобіжний захід ОСОБА_1 в межах даного кримінального провадження - не обирати.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Попаснянський районний суд Луганської області.

Копію вироку можна отримати в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя : А.В.Архипенко