
Справа № 216/3333/17
провадження №2/216/769/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2019 року Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Бутенко М. В.
за участю секретаря судового засідання Морозова Н.М
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, відділ реєстрації місця проживання громадян виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про зміну реєстрації неповнолітньої дитини за фактичним місцем проживання,-
СУТЬ ПОЗОВУ :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, відділ реєстрації місця проживання громадян виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про зміну реєстрації неповнолітньої дитини за фактичним місцем проживання. Просить суд ухвалити рішення про місце реєстрації її малолітньої доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, за фактичним місцем проживання.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з письмовою заявою у якій просить розглянути справу за її відсутністю та без застосування технічного запису, задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовою заявою у якій просить розглянути справу за його відсутністю, не заперечує шодо задоволення позовних вимог, хоча згоден з ними тільки частково.
Представник третьої особи -служби у справах дітей виконкому Центрально-міської районної у місті ради, Калініченко Л.М. в судове засідання не з*явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її присутності, залишає питання задоволення позовних вимог позивача на розсуд суду.
Представник третьої особи - відділу реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Центрально-міської районної у місці ради також до суду не з'явився, про дату та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, не надав суду жодної заяви або клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання, про задоволення позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що 09.11.2013 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що було складено відповідний актовий запис за № 947 (а.с.16). Після реєстрації шлюбу та до травня 2014 року сторони мешкали за адресою: АДРЕСА_2. Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Спільне життя сторін не склалося і вже починаючи з березня 2014 року, в сім*ї почалися сварки та скандали, сторони не могли дійти спільної думки у вирішені важливих питань, які стосуються сімейного життя, виховання дитини, ведення господарства, що поступово призвело до втрати почуттів любові, взаєморозуміння та взаємоповаги, без чого неможливо існування сім'ї. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, а саме з травня 2014 року, позивачка змушена була забрати доньку та переїхати мешкати до своєї рідної бабусі ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, де і зареєструвалася (а.с.8-10, 12-14, 17-23). 27.03.2015 року Центрально-Міським райсудом м. Кривого Рогу було винесено рішення суду про розірвання шлюбу між сторонами (а.с. 7) Донька сторін увесь цей час була зареєстрована за місцем реєстрації батька: АДРЕСА_3, хоча фактично там не мешкала, а мешкала разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15). Оскільки за весь цей час позивачу багато разів доводилося стикатися з питаннями, які взаємопов'язані з місцем реєстрації дитини, а саме: звернення до дитячої лікарні, оформлення документів до дитячого садочка, вважає, що в інтересах дитини, місце її реєстрації повинно бути за місцем її фактичного проживання, разом з матір'ю. Власниця цього житлового приміщення ОСОБА_6 дає свою згоду на реєстрацію дитини (а.с.11). Позивач до звернення до суду з даним позовом неодноразово зверталася з цим питанням до батька дитини та відділу реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Центрально-міської районної у місці ради (а.с.25), але вирішити це питаня без звернення до суду не змогла.
Згідно вимог ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ст. 154 СК України, бтьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
Частинами 1, 2 ст. 155 СК України передбачено здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Крім того, ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, що їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, та згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвитої виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, грунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовно соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створені умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Верховний Суд України, у правовому висновку від 29 листопада 2017 року в справі № 6-1945цс17 констатував, що найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини встановлено, що «якнайкращі інтереси дитини» мають відігравати визначальну роль при вирішенні питань щодо місця її проживання з одним із батьків.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Крім того, поняття "розлучення дитини та матері" не є тотожним поняттю „визначення різних місць проживання матері та дитини", оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.
Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви позову та з'ясувавши фактичні взаємини колишнього подружжя, суд приходить до висновку, що позовна заява позивача про зміну реєстрації неповнолітньої дитини за фактичним місцем проживання, насамперед найбільш відповідає інтересам дитини, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 640,00 грн. по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 141, 150,155, 160,161 Сімейного Кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, відділ реєстрації місця проживання громадян виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про зміну реєстрації неповнолітньої дитини за фактичним місцем проживання - задовольнити.
Змінити місце реєстрації дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця реєстрації: АДРЕСА_4 на фактичне місце мешкання дитини: АДРЕСА_1
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 640,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов*язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3
Третя особа: Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради. Адреса: 50000, м. Кривий Ріг вул. Свято-Миколаївська 27. Відділ реєстрації місця проживання громадян. Адреса: 50000, м. Кривий Ріг вул. Сиволапа 44.
Третя особа: Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради. Служба у справах дітей. Адреса: 50000, м. Кривий Ріг вул. Свято-Миколаївська 27.
Суддя: М. В. Бутенко
Судове рішення № 80349715, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 28.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 216/3333/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: