Рішення № 80349431, 27.02.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8756/18

Провадження № 2/185/981/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просила суд вселити її в квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що з 20.08.2005 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Після реєстрації шлюбу вона вселилася у належну йому квартиру, де і проживала до серпня 2018 року. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2018 році відповідач почав штучно створювати умови для неможливості її проживання у квартирі, а саме влаштовував сварки в присутності дитини, нецензурно лаявся, ображав її. 20.08.2018 року відповідач не впустив її в квартиру, тільки в присутності дільничного інспектора поліції 29.08.2018 року він дозволив забрати її осінньо-зимові речі. Спілкуватися з дитиною не дозволяє, змінив замки у квартирі. 14.09.2018 року він також не впустив її до квартири, по даному питанню вона 20.08.2018 року та 19.09.2018 року зверталася до відділу поліції, однак результат відсутній, письмової відповіді вона не отримала. Таким чином відповідач позбавив її можливості користуватися квартирою в якій вона зареєстрована у зв'язку з чим, вона вимушена проживати у родички чоловіка. Вона інтересу до житла не втратила, має намір проживати в квартирі, іншого житла не має.

Відповідач надав до суду відзив на позов відповідно до змісту якого зазначив, що з 20.08.2005 року він перебуває у шлюбі з позивачем, від шлюбу мають дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 Квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності. Крім нього у даній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 Однак позивач в квартирі не проживає з власної ініціативи, з 10.08.2018 року вона вільно була в квартирі декілька разів і речі свої забирала сама поступово. Дитиною вона не цікавиться, нехтує сімейними цінностями, постійно проводить час поза межами сім'ї. Вважає, що позивач не має інтересу до його житла, її цікавлять тільки гроші для придбання власного житла, вселятися до квартири вона не збирається, а звернулася до суду з даним позовом з метою розподілу майна обравши невірний спосіб захисту. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 23.10.2018 року було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення та призначене підготовче засідання у справі на 21.11.2018 року.

В судовому засіданні 26.12.2018 року Павлоградським міськрайонним судом частково задоволено клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_5 про витребування доказів, крім того ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 26.12.2018 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду на 29.01.2019 року.

В судовому засіданні 29.01.2019 року представником позивача адвокатом ОСОБА_2 судді Юдіній С.Г. заявлений відвід. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 29.01.2019 року заява представника позивача по даній цивільній справі передана до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК для розгляду заяви про відвід, провадження по справі зупинено до вирішення питання про відвід.

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Врони А.О. від 29.01.2019 року у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Юдіній С.Г. відмовлено.

Ухвалою судді від 30.01.2019 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення відновлено, призначено судове засідання по справі на 20.01.2019 року.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити та стягнути на її користь з відповідача судові витрати за сплату судового збору та за надання юридичних послуг адвоката в сумі 2 500 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 27.02.2019 року не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі його представника адвоката ОСОБА_5

Вислухав позивача її представника, свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Сторони з 20.08.2005 року перебувають з зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. В спірній квартирі зареєстровані : ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, дані факти не оспорювалися та підтверджені сторонами. Факт реєстрації позивача підтверджений даними посвідки на постійне проживання. (а.с. 5)

Як зазначає позивач у позові та пояснила в судовому засіданні з 20.08.2018 року вільно потрапити до квартири АДРЕСА_1, де зареєстрована, вона не має можливості у зв'язку з тим, що відповідач замінив замки від вхідної двері. 14.09.2019 року їй вдалося в присутності відповідача потрапити до квартири, однак це закінчилося сваркою та викликом поліції. За даними фактами в матеріалах справи є звернення до Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області. (а.с. 6, 7, 84)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є двоюрідною сестрою відповідача. З серпня по жовтень 2018 року ОСОБА_1 проживала в її квартирі, вона ОСОБА_1, поясняла що чоловік вигнав її з квартири і не давав бачитися з дочкою Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_3 змінив замки на вхідній двері і вона не може попасти до квартири. На даний час їй відомо що ОСОБА_1 винаймає квартиру.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. ст. 81 ЦПК України).

Спірні правовідносини регулюються нормами ЖК УРСР.

Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. Аналогічну норму містить ст. 405 ЦК України.

Частиною 2 статті 64 ЖК УРСР передбачено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач є членом сім'ї власника спірної квартири, оскільки перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі, проживала разом з ним в спірній квартирі, вела з ним спільне господарство, однак не може користуватися квартирою нарівні із власником, оскільки не може потрапити до квартири у зв'язку з тим, що відповідач змінив замки на вхідній двері, не надає їй ключі та перешкоджає її вселенню. Позивач не втратила свого інтересу до квартири, іншого житла не має, крім того у спірній квартирі проживає її дочка, у зв'язку з чим, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно до ч. 1 ст. 141 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже з відповідача підлягає стягненню витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн., що підтверджені розрахунком вартості послуг адвоката ОСОБА_2, актом виконаних робіт відповідно до п. 4.2 договору про надання юридичних послуг, квитанцією серія ААБ № 049096 (а.с. 14, 30 - 33).

Крім того, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору сплачені позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення - задовольнити.

Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_2, фактично проживає: АДРЕСА_3) в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН НОМЕР_2, зареєстрований : АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_2, фактично проживає: АДРЕСА_3) витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН НОМЕР_2, зареєстрований : АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_2, фактично проживає: АДРЕСА_3) витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. Г. Юдіна