Рішення № 80348742, 06.03.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1/19

Провадження № 2-а/202/30/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Некрасової А.О.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ромейко Олександра Вікторовича, третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач з вищезазначеною позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої просив визнати протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ромейко Олександра Вікторовича та скасувати постанову серії ЕАВ № 814126 від 24 грудня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п.18.2 ПДР за ст.122 ч.1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1, посилається на те, що 24 грудня 2018 року інспектором патрульної поліції 1 роти 3 батальйону лейтенантом поліції Ромейко О.В. було винесено постанову серії ЕАВ № 814126 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та на підставі якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови, Ромейко О.В., керуючи транспортним засобом в м.Дніпро, вул.Марії Лисиченко, 8, не пропустив пішоходів, що перебували на пішохідному переході, чим порушив п.18.2. ПДР. Позивач вважає вказану постанову незаконною, та такою що підлягає скасуванню, оскільки складена без врахування всіх обставин події. Наведене зумовило ОСОБА_1 звернутись до суду з відповідною позовною заявою для захисту порушених прав та інтересів.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ромейко О.В., третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Крім того, цією ж ухвалою судді зобов'язано начальника Управління патрульної поліції Дніпропетровської області надати Індустріальному районному суду м.Дніпропетровська кадри з відеореєстратора, розміщеного на патрульному автомобілі, на якому 24 грудня 2018 року здійснював патрулювання інспектор Управління патрульної поліції Дніпропетровської області Ромейко О.В. та кадри відео з нагрудної камери закріпленої на його службовому одязі та залучено у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

07 лютого 2019 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшло пояснення представника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розглядати адміністративну справу без участі УПП в Дніпропетровській області ДПП. Пояснення обґрунтоване тим, що відповідачем складено обґрунтовану постанову відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки на відеозапису з нагрудного відеореєстратора зафіксовано інкриміноване позивачу правопорушення, а саме порушення не надання переваги пішоходу, який рухався по пішохідному переходу. Також зазначено, що відповідно до п. 9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному № 1395 від 07.11.2015 року відповідно до якого розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Інспектором було розглянуто справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства: встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, також позивачу були роз'ясненні його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Будь-яких клопотань при розгляді справи відповідачем інспектором Ромейком О.В., позивач не надавав, жодних переконливих доводів своєї невинуватості ним надано також не було.

15 лютого 2019 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшов відзив інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ромейко О.В. на позовну заяву ОСОБА_1, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу без його участі. Відзив обґрунтований тим, що постанова відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП складена правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, що підтверджено відповідним відеозаписом з нагрудного відеореєстратора.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Суду надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, переглянувши відеозапис, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 грудня 2018 року інспектором патрульної поліції 1 роти 3 батальйону лейтенантом поліції Ромейком О.В. винесено постанову ЕАВ № 814126 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляду штрафу у розмірі 255,00 грн., згідно якої позивач 24 грудня 2018 року, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 312D-П18, державний номерний знак НОМЕР_1, в м.Дніпрі на вул.Марії Лисиченко, 8, не пропустив пішоходів, що перебували на пішохідному переході, чим порушив п.18.2. Правил дорожнього руху України.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі , якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 18.2. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року "Про правила дорожнього руху" (надалі Правила) визначено, що на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови,відповідачем надано відеозапис з нагрудного відеореєстратора.

Статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАУ України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтями 75, 76 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З урахуванням встановлених фактичних обставин, вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не надано належних та допустимих доказів визначених ст. 251 КУпАП, що позивач ОСОБА_1 24 грудня 2018 року, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 312D-П18, державний номерний знак НОМЕР_1, в м.Дніпрі на вул.Марії Лисиченко, 8, не пропустив пішоходів, що перебували на пішохідному переході, а тому суд скасовує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 814126 від 24 грудня 2018 року відносно ОСОБА_1

Досліджена відеофіксація адміністративного правопорушення підтверджує лише факт того, що транспортний засіб Mercedes-Benz 312D-П18, державний номерний знак НОМЕР_1 перетинає межі пішохідного переходу, проте з даного відео не вбачається факт того, що даний автомобіль не пропустив пішоходів, що закінчували рух по пішохідному переходу. Інших доказів відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 з приводу скасування оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України.

В порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, що є окремою підставою для скасування відповідної постанови і задоволення адміністративного позову.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Будь-які докази, які б беззаперечно свідчили про те, що позивачем не виконані вимоги ПДР України, за що наступає адміністративна відповідальність відсутні.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходить з того, що питання стосовно визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не входить до підсудності місцевих загальних судів та відноситься до юрисдикції адміністративних окружних судів, а тому позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ромейко Олександра Вікторовича задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись:ст. ст. 9, ч.1 ст.122, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 6,9, 72, 73, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 245, 286 КАС України,суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ромейко Олександра Вікторовича (49000, м.Дніпро, пл.Троїцька, 2а), третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, пл.Троїцька, 2а, код ЄДРПОУ 40108866), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову інспектора роти № 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ромейка Олександра Вікторовича, серії ЕАВ № 814126 від 24.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя Л.П. Слюсар