Ухвала суду № 8034652, 17.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-10670/07

17.11.2009                                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

секретар судового засідання                    Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 17.11.2009 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Краматорську на постанову господарського суду Донецької області від 13.02.2007 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі №22/3пн за позовом ТОВ «Зовнішньоторгівельна фірма «Укрметекспорт»до ДПІ у м. Краматорську про спонукання надати висновки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську про спонукання надати Управлінню державного казначейства у м.Краматорську висновки про відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2005 року в сумі 42 970,80 грн.

До участі у справі 01.02.2007 вступив прокурор Донецької області.

Ухвалою від 06.02.2007 господарський суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.

Постановою господарського суду Донецької області від 13.02.2007, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі № 22/3пн, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати рішення судів та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем 20.09.2005 подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2005 року (а.с.5-7) відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 64742грн.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 року (а.с.7) поданого Товариством з обмеженою відповідальністю „Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську 20.09.2005 року, підприємство заявило до відшкодування з Державного бюджету України податок на додану вартість в сумі 64742 грн.

Актом позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" м. Краматорськ з питань обґрунтованості пред'явлення до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за серпень 2005 року від 17.11.2005 року № 227/23-111-1-20353350 (а.с.9-23) був встановлений факт порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 21 771,20 грн.

У акті зазначено, що сума податку на додану вартість , заявлена до бюджетного відшкодування за серпень 2005 року у сумі 42970грн.80коп., буде відшкодована відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" в разі встановлення надмірної сплати ПДВ до бюджету.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

У відповідності до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2005 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем була здійснена позапланові документальні перевірки правильності обчислення сум податку на додану вартість позивачем за серпень 2005 року та визначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 42970грн.80коп.

Відповідно до абзацу 2 вищенаведеного підпункту 7.7.5 (в редакції Закону № 2642-4 від 3 червня 2005 року) податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідачем висновок до органів державного казначейства щодо відшкодування по декларації за серпень 2005 року суми 42970грн.80коп. не надавався.

Отже оскільки податковий орган у встановлені терміни не надав висновку про бюджетне відшкодування органам державного казначейства і не відмовив у такому відшкодуванні платнику податку в порядку встановленому п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" то колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку, що у діях податкового органу вбачається протиправна бездіяльність щодо ненадання висновків із зазначенням суми відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок позивача по деклараціям за серпень 2005р.

Доводи податкового органу зазначені в касаційній скарзі про те, що право платника податку на бюджетне відшкодування залежить від результатів перевірки всіх платників податку по всьому ланцюгу до виробника, судовою колегією не приймаються, оскільки, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, така залежність не передбачена Законом України "Про податок на додану вартість".

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у м. Краматорську задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Донецької області від 13.02.2007 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі №22/3пн –залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Краматорську залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 13.02.2007 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі №22/3пн залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко