Рішення № 80345663, 28.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2019 року 16:52 № 640/19472/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

за участю представників сторін:

від позивача - Шишканов О.А.

від відповідача - Корнейчук О.Л.

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009334101 та №0009324101 від 12 листопада 2018 року, прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій із контрагентами базуються лише на припущеннях та сумнівах податкового органу. На думку позивача не підтверджені жодними доказами, у тому числі: доводи відповідача щодо неможливості підтвердити реальність операцій у зв'язку із неможливістю встановити джерело походження товару спростовуються даними щодо придбання позивачем товару безпосередньо у виробника товару та у перших посередників, які, в свою чергу, придбали товар у виробника та надали позивачу підтверджуючі документи; доводи контролюючого органу щодо недостатності трудових ресурсів не можуть бути належними доказами, оскільки відповідач не обґрунтовує, чому наявних трудових ресурсів недостатньо для здійснення діяльності, яким чином відповідач визначає кількість необхідного трудового ресурсу; доводи податкового органу щодо відсутності у виробників сільськогосподарських культур під урожай 2018 року 4-сг, які сільськогосподарські виробники подають до органів статистики та відповідно до яких у сільськогосподарських виробників є орендовані земельні ділянки.

Крім того, представник позивача повідомив, що для підтвердження фактичного руху активів позивачем надано видаткові накладні, реєстри про розвантаження на зерновому терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ», поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЛ-ЛОГІСТИК», Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь», Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд» на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» товару, а також документи, що підтверджують закупку компаніями-контрагентами товару у виробників - Фермерського господарства «Хмельова Василя Вікторовича», Фермерського господарства «Бізнес Агро Холдінг». При цьому, фактичний рух товару підтверджується подальшим експортом товару до Саудівської Аравії, Німеччини та Китаю.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на адміністративний позов представник податкового органу зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийняті з урахуванням всіх фактичних обставин справи, оскільки у господарських операціях позивача із контрагентами неможливо підтвердити реальність їх здійснення у зв'язку з неможливістю підтвердити джерело походження товару.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 28 лютого 2019 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 24 вересня 2018 року по 19 жовтня 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби відповідно до наказу від 19 вересня 2018 року №1729 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку по декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року (реєстраційний номер 9173889258 від 16 серпня 2018 року) з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 19 жовтня 2018 року №3013/28-10-41-01/23393195.

Документальною виїзною позаплановою перевіркою встановлено порушення Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (код ЄДРПОУ 30307207), а саме:

- підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року в сумі 2 970 455,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 1 060 464,76 грн., яка підлягає зменшенню;

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2018 року на суму 1 909 990,00 грн., яка підлягає зменшенню.

Вказані висновки податкового органу базуються на тому, що провівши аналіз даних придбання та реалізації ячменю по Товариству з обмеженою відповідальністю «КТЛ-ЛОГІСТИК», Фермерському господарству «Хмельова Василя Вікторовича» встановлено, що у зв'язку з відсутністю легального джерела походження товару, необхідних трудових ресурсів у контрагентів-постачальників, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, тобто встановлено формування активу за рахунок надходження товарів (запасів) з джерела невідомого походження від контрагента-постачальника, з легалізацією використання його документів. Аналізом наявної податкової інформації, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів, податкової звітності з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олларт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайн Капітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Продакшн» встановлено проведення операцій з реалізації зернових культур на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ-ЛОГІСТИК» при відсутності легального (законного) джерела їх походження.

Тобто, на думку податкового органу, неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій при взаємовідносинах Підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» з Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЛ-ЛОГІСТИК», а саме: неможливо підтвердити джерело походження товару, який у періоді, що підлягав перевірці був реалізований зазначеному контрагенту-постачальнику, транспортування (рух) товарно-матеріальних цінностей в зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності достатньої кількості персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, земельних ділянок при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що провівши детальний аналіз даних придбання та реалізації ріпака по Фермерському господарству «Бізнес Агро Холдінг» встановлено, що у зв'язку з відсутністю легального джерела походження товару, необхідних трудових ресурсів у контрагентів-постачальників, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, тобто встановлено формування активу за рахунок надходження товарів (запасів) з джерела невідомого походження від контрагента-постачальника, з легалізацією використання його документів. Аналізом наявної податкової інформації, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів, податкової звітності з Фермерським господарством «Бізнес Агро Холдінг» встановлено проведення операцій з реалізації ріпаку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь» при відсутності легального (законного) джерела їх походження.

Тобто, на думку податкового органу, неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій при взаємовідносинах Підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь», а саме: неможливо підтвердити джерело походження товару, який у періоді, що підлягав перевірці був реалізований зазначеному контрагенту-постачальнику, транспортування (рух) товарно-матеріальних цінностей в зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності достатньої кількості персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, земельних ділянок при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також, у акті перевірки зазначено, що на підставі отриманих документів та аналізом інформаційних систем Державної фіскальної служби України встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд» відповідно до реєстраційних даних має статус виробника відповідно до виду діяльності, а саме - вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур, але в результаті аналізу інформаційних систем Державної фіскальної служби України не можливо встановити чисельність працюючих та наявність земельних ділянок, так як платник не подає таку звітність до контролюючих органів, а також не придбавалися послуги з оренди земельних ділянок, послуги обробки землі чи будь-які супутні послуги, що пов'язані з вирощуванням сільськогосподарської продукції, а відтак неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій при взаємовідносинах Підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд», а саме: неможливо підтвердити джерело походження товару, який у періоді, що підлягав перевірці був реалізований зазначеному контрагенту-постачальнику, транспортування (рух) товарно-матеріальних цінностей в зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності достатньої кількості персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, земельних ділянок при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

На підставі вказаних висновків акта перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 12 листопада 2018 року складено податкове повідомлення-рішення №0009334101, яким Підприємству з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 060 465,00 грн.

Також, 12 листопада 2018 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0009324101, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 909 990,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 954 995,00 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2018 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЛ-ЛОГІСТИК» (продавець) укладено договір поставки №ОР-11255, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити ячмінь 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року (код товару 1003 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), що надалі іменується «товар», на умовах DAT «Поставка на терміналі» - ІЗТ, ТОВ у порту Чорноморськ. При цьому, вартість вивантаження товару на терміналі сплачується покупцем.

Пунктом 1.2 договору визначено, що продавець повідомляє і підтверджує, що товар, який поставляється за цим договором, є товаром, придбаним ним безпосередньо у сільськогосподарських виробників, які поставили вирощений ним товар продавцю вперше, тобто мало місце перше постачання від сільськогосподарських товаровиробників до продавця, а сам продавець є сумлінним і єдиним його власником. Продавець також гарантує, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі товар не є предметом застави та/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням та/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові спори, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особами не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору кількість товару складає 2 000,00 тонн (+/- 5% в опціоні покупця). Остаточна кількість товару відповідно до ваги, що визначена зерновим терміналом, відповідно до ваги нетто, зазначеній в реєстрі зернового терміналу в графі «Залікова вага».

Якість товару має відповідати наступним показникам: натура - не менше 620 грам/літр; зернова домішка - не більше 10%; в тому числі зерна і насіння інших культурних рослин - не більше 5%, вологість - не більше 14%, смітна домішка - не більше 2%. Інші показники мають відповідати вимогам державних стандартів України, зокрема: ДСТУ 3769:1998. Товар має бути поставлений у здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, пліснявого, інших сторонніх запахів), мати нормальний колів відповідно до певних сортових ознак (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору, ціна товару становить 4 650,00 грн. без ПДВ за 1 (одну) тонну.

Транспортування товару до пункту призначення здійснюється продавцем і за його власний кошт з обов'язковим наданням необхідних документів, зазначених у інструкції покупця. Залізнична і/або товарно-транспортна накладна мають бути заповнені відповідно до інструкції покупця, що є додатком до договору (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору поставка товару підтверджується наступними документами:

а) реєстром, що виданий Зерновим терміналом та інформує про кількість та якість товару, що передається, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2, із зазначенням № автомобілів, №ТТН з вказівкою власника товару і ваги товару брутто і нетто;

б) видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей. Видаткова накладна повинна бути виписана датою поставки товару, що відповідає даті прийняття/вивантаження товару, вказаній у реєстрі Зернового терміналу, але не раніше дати реєстру, виданого Зерновим терміналом.

На підтвердження виконання умов даного договору представник позивача надав до суду копії: видаткових накладних №2 від 14 червня 2018 року на суму 139 165,20 грн., №6 від 15 червня 2018 року на суму 1 127 383,20 грн., №1 від 16 червня 2018 року на суму 1 420 110,00 грн., №4 від 17 червня 2018 року на суму 139 500,00 грн., №7 від 18 червня 2018 року на суму 145 191,60 грн., №5 від 19 червня 2018 року на суму 2 458 548,00 грн.; податкової накладної №24 від 30 червня 2018 року та докази її реєстрації, податкової накладної №35 від 30 червня 2018 року та докази її реєстрації.

В матеріалах справи міститься також копія рахунку на оплату №11 від 14 червня 2018 року на суму 5 429 898,00 грн. в т.ч. ПДВ 904 983,00 грн. за поставлений ячмінь (973,1 тонни), а також копії платіжних доручень №8550 від 13 серпня 2018 року на суму 2 332 417,68 грн., №7235 від 21 червня 2018 року на суму 4 343 918,40 грн.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія договору поставки товару №ПГ-22565 від 04 червня 2018 року, укладеного між Фермерським господарством «Хмельова Василя Вікторовича» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТЛ-Логістик» (покупець), умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю ячмінь власного виробництва врожаю 2018 року, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Додатковими угодами №1 від 01 червня 2018 року, №7 від 17 червня 2018 року, №3 від 10 червня 2018 року, №4 від 13 червня 2018 року, №5 від 16 червня 2018 року, №2 від 02 червня 2018 року, №6 від 16 червня 2018 року, №9 від 18 червня 2018 року, №8 від 18 червня 2018 року до вказаного договору поставки товару №ПГ-22565 від 04 червня 2018 року визначено кількість, номенклатуру та ціну товару, що має бути поставлена покупцю.

В матеріалах справи наявні копії видаткових та податкових накладних, які підтверджують поставку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЛ-Логістик» 2 393,625 тонн ячменю.

Відповідно до копії звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року, який доставлено до Центру обробки електронних звітів Держстату України 30 травня 2018 року, Фермерському господарству «Хмельова Василя Вікторовича» належать на праві оренди 2 022,29 га сільськогосподарських угідь.

Крім того, матеріали справи містять копію реєстру, складеного Зерновим терміналом Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗТ», в якому вказані дата розвантаження поставленого товару, номер транспортного засобу, на якому товар був доставлений на термінал, номер транспортного документу, найменування культури та розвантажену вагу за період з 14 червня 2018 року по 24 червня 2018 року загальною кількістю 973,10 тон.

09 липня 2018 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь» (продавець) укладено договір поставки №СР-01218, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити ріпак вищого класу, українського походження, врожаю 2018 року та/або 2-го класу, українського походження, врожаю 2018 року та/або 1-го класу, українського походження, врожаю 2018 року (код товару 1205 10 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), що надалі іменується «товар», на умовах DAT «Поставка на терміналі» - ІЗТ, ТОВ у порту Чорноморськ. При цьому, вартість вивантаження товару на терміналі сплачується покупцем.

Пунктом 1.2 договору визначено, що продавець повідомляє і підтверджує, що товар, який поставляється за цим договором, є товаром, придбаним ним безпосередньо у сільськогосподарських виробників, які поставили вирощений ним товар продавцю вперше, тобто мало місце перше постачання від сільськогосподарських товаровиробників до продавця, а сам продавець є сумлінним і єдиним його власником. Продавець також гарантує, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі товар не є предметом застави та/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням та/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові спори, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особами не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору кількість товару складає 75,000 тонн (+/- 5% в опціоні покупця). Остаточна кількість товару відповідно до ваги, що визначена зерновим терміналом, відповідно до ваги нетто, зазначеній в реєстрі зернового терміналу в графі «Залікова вага».

Якість товару має відповідати наступним показникам: смітна домішка - не більше 2%; вологість - не більше 8%; вміст ерукової кислоти - не більше 2%; вміст глюкозинолатів - не більше 25 мкМоль/г; олійна домішка - не більше 8%; товар не повинен містити ГМО. Інші показники мають відповідати вимогам державних стандартів України, зокрема: ДСТУ 4966:2008. Товар має бути поставлений у здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, пліснявого, інших сторонніх запахів), мати нормальний колів відповідно до певних сортових ознак (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору, попередня ціна товару становить 10 466,67 грн. без ПДВ за 1 (одну) тонну.

Транспортування товару до пункту призначення здійснюється продавцем і за його власний кошт з обов'язковим наданням необхідних документів, зазначених у інструкції покупця. Залізнична і/або товарно-транспортна накладна мають бути заповнені відповідно до інструкції покупця, що є додатком до договору (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору поставка товару підтверджується наступними документами:

а) реєстром, що виданий Зерновим терміналом та інформує про кількість та якість товару, що передається, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2, із зазначенням № автомобілів, №ТТН з вказівкою власника товару і ваги товару брутто і нетто;

б) видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей. Видаткова накладна повинна бути виписана датою поставки товару, що відповідає даті прийняття/вивантаження товару, вказаній у реєстрі Зернового терміналу, але не раніше дати реєстру, виданого Зерновим терміналом.

11 липня 2018 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь» (продавець) укладено додаткову угоду №1 до договору поставки, якою на партію товару в кількості 23,681 тонн, що поставляється, встановлено наступні умови: ціна партії товару 10 381,87 грн. без ПДВ за 1 тонну; вартість партії товару без ПДВ 245 853,06 грн. сума ПДВ 49 170,61 грн. загальна вартість партії товару з ПДВ 295 023,67 грн.

В подальшому, 13 липня 2018 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь» (продавець) укладено додаткову угоду №2 до вказаного договору поставки, на підставі якої змінено кількість товару 70,021 тонн (+/- 5% в опціоні покупця). Остаточна кількість товару відповідно до ваги, що визначена Зерновим терміналом, відповідно до ваги нетто, зазначеній в реєстрі Зернового терміналу у графі «Залікова вага».

Даною додатковою угодою №2 від 13 липня 2018 року пункт 3.2 договору викладено у наступній редакції: попередня вартість товару без ПДВ 732 886,70 грн. (+/- 5%). Попередня сума ПДВ 146 577,34 грн. (+/- 5%). Загальна попередня вартість товару з ПДВ 879 464,04 грн. (+/- 5%).

На підтвердження виконання умов даного договору представником позивача надано: копію видаткової накладної №167 від 11 липня 2018 року на суму 295 023,67 грн.; рахунку №156 від 11 липня 2018 року; податкової накладної №11 від 11 липня 2018 року та докази її реєстрації; платіжного доручення №1767 від 16 липня 2018 року на суму 236 018,94 грн.; платіжного доручення №1000 від 03 серпня 2018 року на суму 59 004,73 грн.; видаткової накладної №165 від 09 липня 2018 року на суму 582 030,59 грн.; рахунку №154 від 09 липня 2018 року на суму 582 030,59 грн.; податкової накладної №9 від 09 липня 2018 року та докази її реєстрації; платіжного доручення №999 від 03 серпня 2018 року на суму 116 406,12 грн.; платіжного доручення №1552 від 11 липня 2018 року на суму 465 624,47 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 11 липня 2018 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальності «Альфа Промінь» (продавець) укладено договір поставки №СР-01230, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити ріпак вищого класу, українського походження, врожаю 2018 року та/або 2-го класу, українського походження, врожаю 2018 року та/або 1-го класу, українського походження, врожаю 2018 року (код товару 1205 10 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), що надалі іменується «товар», на умовах DAT «Поставка на терміналі» - ІЗТ, ТОВ у порту Чорноморськ. При цьому, вартість вивантаження товару на терміналі сплачується покупцем.

Пунктом 1.2 договору визначено, що продавець повідомляє і підтверджує, що товар, який поставляється за цим договором, є товаром, придбаним ним безпосередньо у сільськогосподарських виробників, які поставили вирощений ним товар продавцю вперше, тобто мало місце перше постачання від сільськогосподарських товаровиробників до продавця, а сам продавець є сумлінним і єдиним його власником. Продавець також гарантує, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі товар не є предметом застави та/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням та/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові спори, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особами не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки).

Відповідно до пункту 2.1 договору кількість товару складає 150,000 тонн (+/- 5% в опціоні покупця). Остаточна кількість товару відповідно до ваги, що визначена зерновим терміналом, відповідно до ваги нетто, зазначеній в реєстрі зернового терміналу в графі «Залікова вага».

Якість товару має відповідати наступним показникам: смітна домішка - не більше 2%; вологість - не більше 8%; вміст ерукової кислоти - не більше 2%; вміст глюкозинолатів - не більше 25 мкМоль/г; олійна домішка - не більше 8%; товар не повинен містити ГМО. Інші показники мають відповідати вимогам державних стандартів України, зокрема: ДСТУ 4966:2008. Товар має бути поставлений у здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, пліснявого, інших сторонніх запахів), мати нормальний колів відповідно до певних сортових ознак (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору, попередня ціна товару становить 10 500,00 грн. без ПДВ за 1 (одну) тонну.

Транспортування товару до пункту призначення здійснюється продавцем і за його власний кошт з обов'язковим наданням необхідних документів, зазначених у інструкції покупця. Залізнична і/або товарно-транспортна накладна мають бути заповнені відповідно до інструкції покупця, що є додатком до договору (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору поставка товару підтверджується наступними документами:

а) реєстром, що виданий Зерновим терміналом та інформує про кількість та якість товару, що передається, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2, із зазначенням № автомобілів, №ТТН з вказівкою власника товару і ваги товару брутто і нетто;

б) видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей. Видаткова накладна повинна бути виписана датою поставки товару, що відповідає даті прийняття/вивантаження товару, вказаній у реєстрі Зернового терміналу, але не раніше дати реєстру, виданого Зерновим терміналом.

Того ж дня, 11 липня 2018 року між вказаними сторонами укладено додаткову угоду №1, на підставі якої встановлено на партію товару в кількості 75,300 тонн, що поставляється, наступні умови: ціна партії товару 10 166,67 грн., буз ПДВ за 1 тонну; вартість партії товару без ПДВ 765 550,25 грн., сума ПДВ 153 110,05 грн.; загальна вартість партії товару з ПДВ 918 660,30 грн.

На підтвердження виконання умов даного договору представником позивача надано: копію видаткової накладної №170 від 12 липня 2018 року на суму 923 580,00 грн.; рахунку №159 від 12 липня 2018 року на суму 923 580,00 грн.; податкової накладної №17 від 12 липня 2018 року та докази її реєстрації; платіжного доручення №997 від 02 серпня 2018 року на суму 184 716,00 грн.; платіжного доручення №1721 від 16 липня 2018 року на суму 738 864,00 грн.; видаткової накладної №168 від 11 липня 2018 року на суму 918 660,30 грн.; рахунку №157 від 11 листопада 2018 року на суму 918 660,30 грн.; податкової накладної №12 від 11 липня 2018 року та докази її реєстрації; платіжного доручення №7878 від 13 липня 2018 року на суму 734 928,24 грн.; платіжного доручення №996 від 02 серпня 2018 року на суму 183 732,06 грн.

Крім того, матеріали справи містять копію реєстру, складеного Зерновим терміналом Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗТ», в якому вказані дата розвантаження поставленого товару, номер транспортного засобу, на якому товар був доставлений на термінал, номер транспортного документу, найменування культури та розвантажену вагу за період з 02 липня 2018 року по 12 липня 2018 року загальною кількістю 501,721 тон.

При цьому, в матеріалах справи наявні копії договору поставки товару №8-07/18 від 08 липня 2018 року та договору поставки товару №11-07/18 від 11 липня 2018 року, укладених між Фермерським господарством «Бізнес Агро Холдинг» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь» (покупець), умовами яких передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю ріпак українського походження, урожаю 2018 року, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

В матеріалах справи наявні копії видаткових та податкових накладних, які підтверджують поставку Фермерським господарством «Бізнес Агро Холдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Промінь» 218,621 тон ріпаку.

При цьому, відповідно до копії звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року, який доставлено до Центру обробки електронних звітів Держстату України 20 червня 2018 року, Фермерському господарству «Бізнес Агро Холдінг» належать на праві оренди 20900,00 га сільськогосподарських угідь.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 липня 2018 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальності «Грейн Ленд» (продавець) укладено договір поставки №VР-01784, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити ячмінь 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року (код товару 1003 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), що надалі іменується «товар», на умовах DAT «Поставка на терміналі» - ІЗТ, ТОВ у порту Чорноморськ. При цьому, вартість вивантаження товару на терміналі сплачується покупцем.

Пунктом 1.2 договору визначено, що продавець гарантує, що являється сільськогосподарським товаровиробником.

Продавець гарантує, що товар, який поставляється за цим договором, є товаром його власного виробництва, а продавець єдиним і сумлінним його власником, а також те, що на цей товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі товар не є предметом застави та/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням та/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові спори, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особами не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки) (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору кількість товару складає 2 500,000 тонн (+/- 5% в опціоні покупця). Остаточна кількість товару відповідно до ваги, що визначена зерновим терміналом, відповідно до ваги нетто, зазначеній в реєстрі зернового терміналу в графі «Залікова вага».

Якість товару має відповідати наступним показникам: натура - не менше 620 грам/літр; зернова домішка - не більше 10%; в т.ч. зерна і насіння інших культурних рослин - не більше 5%; вологість - не більше 14%; смітна домішка - не більше 2%. Інші показники мають відповідати вимогам державних стандартів України, зокрема: ДСТУ 3769:1998. Товар має бути поставлений у здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, пліснявого, інших сторонніх запахів), мати нормальний колів відповідно до певних сортових ознак (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору, попередня ціна товару становить 10 500,00 грн. без ПДВ за 1 (одну) тонну.

Транспортування товару до пункту призначення здійснюється продавцем і за його власний кошт з обов'язковим наданням необхідних документів, зазначених у інструкції покупця. Залізнична і/або товарно-транспортна накладна мають бути заповнені відповідно до інструкції покупця, що є додатком до договору (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору поставка товару підтверджується наступними документами:

а) реєстром, що виданий Зерновим терміналом та інформує про кількість та якість товару, що передається, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2, із зазначенням № автомобілів, №ТТН з вказівкою власника товару і ваги товару брутто і нетто;

б) видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей. Видаткова накладна повинна бути виписана датою поставки товару, що відповідає даті прийняття/вивантаження товару, вказаній у реєстрі Зернового терміналу, але не раніше дати реєстру, виданого Зерновим терміналом.

В матеріалах справи наявні копії видаткової накладної №126 від 20 липня 2018 року на суму 4 547 460,00 грн., податкової накладної №1 від 20 липня 2018 року та докази її реєстрації, податкової накладної №2 від 18 липня 2018 року та докази її реєстрації, рахунку на оплату №41 від 11 липня 2018 року на суму 1 891 123,20 грн., рахунку на оплату №42 від 15 липня 2018 року на суму 1 751 222,40 грн., рахунку на оплату №43 від 20 липня 2018 року на суму 905 114,40 грн., видаткової накладної №129 від 25 липня 2018 року на суму 2 033 760,00 грн., рахунку на оплату №44 від 25 липня 2018 року на суму 2 033 760,00 грн., податкової накладної №7 від 25 липня 2018 року та докази її реєстрації, видаткової накладної №135 від 27 липня 2018 року на суму 1 153 965,00 грн., рахунку на оплату №45 від 22 липня 2018 року на суму 928 963,20 грн., рахунку на оплату №49 від 27 липня 2018 року на суму 225 001,80 грн., податкової накладної №8 від 27 липня 2018 року та докази її реєстрації, видаткової накладної №138 від 30 липня 2018 року на суму 692 835,00 грн., рахунку на оплату №46 від 23 липня 2018 року на суму 555 955,20 грн., рахунку на оплату №51 від 30 липня 2018 року на суму 136 879,80 грн., податкової накладної №9 від 30 липня 2018 року та докази її реєстрації, платіжного доручення №1114 від 18 липня 2018 року на суму 3 642 345,60 грн., платіжного доручення №424 від 26 липня 2018 року на суму 905 114,40 грн., платіжного доручення №508 від 26 липня 2018 року на суму 1 627 008,00 грн., платіжного доручення №567 від 27 липня 2018 року на суму 1 484 918,40 грн., платіжного доручення №692 від 30 липня 2018 року на суму 406 752,00 грн., платіжного доручення №734 від 31 липня 2018 року на суму 1 607 400,00 грн.

Наявними матеріалами підтверджується поставка ячменю загальним об'ємом 2 630,103 тонни.

Також, матеріали справи містять копію реєстру відвантаження, яким підтверджується відвантаження Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд» 138,80 тонн ячменю 27 липня 2017 року, 347,00 тонн ячменю - 26 липня 2018 року, 352,50 тонн ячменю - 25 липня 2018 року, 67,84 тонн - 31 липня 2018 року, всього - 906,14 тонн.

Крім того, матеріали справи містять копію реєстру, складеного Зерновим терміналом Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗТ», в якому вказані дата розвантаження поставленого товару, номер транспортного засобу, на якому товар був доставлений на термінал, номер транспортного документу, найменування культури та розвантажену вагу за період з 20 липня 2018 року по 30 липня 2018 року загальною кількістю 1 478,600 тон.

Так, згідно з підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та сум, на які збільшено від'ємне значення фінансового результату до оподаткування, мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні справи, суд враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, як і права на збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування, від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як самостійно скористуватись наданими Податкового кодексу України правами.

Враховуючи наведене, судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на відомості податкової звітності контрагентів позивача та їх контрагентів, які є наступними у ланцюгу постачання товарів.

Зокрема, під час розгляду адміністративної справи підтверджено фактичне здійснення Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» господарських операції з контрагентами-постачальниками, а також добросовісність дій платника податку, що полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність реального характеру виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов'язань по вказаних вище договорах з наведених підстав, є необґрунтованими.

Наявні в матеріалах справи документи, перелік яких наведено вище, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Крім того, суд враховує, що позивачем, з метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаними вище договорами, сплачені кошти за якими були включені позивачем до сум податкового кредиту з податку на додану вартість та на їх розмір було збільшено від'ємне значення його фінансового результату до оподаткування звітних періодів, що перевірялись податковим органом, позивачем долучено до матеріалів справи документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаного у його контрагентів товару, а саме, митних декларацій. Дійсний характер таких документів відповідачем не оспорюється.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару.

Слід зазначити, що податковий орган не посилається на відсутність реєстрації податкових накладних, на підставі яких позивачем нараховано податок на додану вартість у встановленому порядку.

Відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за вказаними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальників.

За таких підстав твердження відповідача про відсутність реального характеру договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не є обґрунтованим та належним засобами доказування, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена відповідними доказами чи судовими рішеннями.

Враховуючи зазначене та те, що судом в межах розгляду цієї адміністративної справи не встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків, викладених відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, та, як наслідок, протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009334101 та №0009324101 від 12 листопада 2018 року, прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

3.Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23393195) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору 58 881 (п'ятдесят вісім вісімсот вісімдесят одна) гривня 75 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2019 року