Рішення № 80345439, 04.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/4030/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представника позивача Коленченка О.О., представника відповідача Ільющенка С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» звернулось до суду з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправними та скасування рішення Ніжинської міської ради (37 сесія VII скликання) від 11.04.2018 в частині неприйняття пункту 2.2. щодо надання згоди Публічному акціонерному товариству Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, рішення Ніжинської міської ради (41 сесія VII скликання) від 13.08.2018 в частині неприйняття пункту 3.2. про надання згоди Публічному акціонерному товариству Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; визнання протиправною бездіяльності Ніжинської міської ради щодо ненадання згоди Публічному акціонерному товариству Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; зобов'язання Ніжинську міську раду прийняти рішення, яким надати згоду Публічному акціонерному товариству Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, відмовляючи у наданні згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), чинить протиправні перешкоди позивачу у здійсненні його права у користуванні земельною ділянкою. Вказує, що оскаржувані рішення не містять будь-яких підстав для відмови у наданні позивачу згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою, а на законодавчому рівні не передбачена відмова у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, в якому зазначив, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Ніжинської міської ради від 11.04.2018 № 22-37/2018 та від 13.08.2018 № 50-41/2018 в частині надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є безпідставними, оскільки міська рада рішень про відмову в наданні згоди позивачу на виготовлення зазначеної технічної документації не приймала, а тому вважає за неможливе визнання протиправними та скасування рішень, які не були прийняті. Також вказує, що не набрання проектом рішення необхідної кількості голосів для його ухвалення не є бездіяльністю, а позивач може звернутися до Ніжинської міської ради повторно зі зверненням про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У Публічного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на праві постійного користування перебуває земельна ділянка площею 0,7602 га, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, пров. Урожайний, 24, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001722 від 05.01.2000 (а.с. 20-21).

Вказаний державний акт не містить кадастрового номеру земельної ділянки.

20.02.2018 (вх. № 583 від 21.02.2018) позивач з метою приведення документації у відповідність діючому законодавству звернувся до Ніжинської міської ради Чернігівської області з заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,7602 га, яка використовується згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001722 від 05.01.2000 для обслуговування автостанції Ніжин за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, пров. Урожайний, 24 (а.с. 22).

Листом від 02.04.2018 № 02-1-17/694 відповідач повідомив Публічному акціонерному товариству «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499», що його звернення включено до проекту рішення Ніжинської міської ради, який було розглянуто на засіданні постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, будівництва, архітектури інвестиційного розвитку міста та децентралізації. Вказано, що проект рішення буде розглянуто на пленарному засіданні Ніжинської міської ради 11.04.2018 (а.с. 23).

Згідно витягу із рішення тридцять сьомої сесії Ніжинської міської ради сьомого скликання від 11.04.2018 № 22-37/2018 та протоколу сесії від 11-13.04.2018 на пленарному засіданні ради проект рішення про надання згоди Публічному акціонерному товариству «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, пров. Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (пункт 2.2) не був підтриманий депутатами міської ради, рішення не було прийнято (а.с. 24, 177).

04.05.2018 (вхідна дата 08.05.2018) позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повторно розглянути питання надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 25).

На пленарному засіданні сорок першої сесії Ніжинської міської ради сьомого скликання від 13.08.2018 рішення про надання згоди Публічному акціонерному товариству «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, пров. Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (пункт 3.2) не був підтриманий депутатами міської ради, рішення не було прийнято, що підтверджується витягом з рішення від 13.08.2018 № 50-41/2018 та протоколом сесії від 08-13.08.2018 (а.с. 27, 98).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно частин першої та другої статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

В силу абзацу третього частини першої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Згідно статті 1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Статтею 22 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою. Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Як вбачається зі змісту статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частина десята статті 55 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, серед іншого, згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, для виготовлення технічної документації даної земельної ділянки потрібна згода власника земельної ділянки, в даному випадку, Ніжинської міської ради Чернігівської області.

В силу частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Так, в даному випадку відомості про зазначену позивачем земельну ділянку до Державного реєстру земель не внесені, кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, і звернення позивача до відповідача з заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) обумовлено саме формуванням пакету документів для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Крім того, згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що згода на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання згоди або відмову у наданні такої згоди орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

При цьому, суд зазначає, що обставин, які б робили неможливим прийняття відповідного рішення по суті щодо надання згоди позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідачем не зазначені, з наявних в матеріалах справи доказів також не вбачаються.

Так, згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним повноваженням є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Тому, вирішуючи питання про правомірність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про надання згоди або про відмову у наданні згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), необхідно виходити з меж повноважень органів місцевого самоврядування в сфері розпорядження землями комунальної власності, визначених законом.

За таких обставин, неприйняття рішення про надання згоди або про відмову у наданні згоди за зверненням позивача щодо її надання на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є протиправною бездіяльністю.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач всупереч вимогам Земельного кодексу України не розглянув по суті заяву позивача про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не прийняв з цього приводу жодного рішення, тобто вийшов за межі своїх повноважень, оскільки право відступати від положень Земельного кодексу України та інших правових норм щодо строків розгляду та обов'язку прийняття рішення по суті органам місцевого самоврядування не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача у вигляді неприйняття рішення по суті щодо надання згоди позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; зобов'язання відповідача прийняти рішення по суті щодо надання згоди позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Водночас, позовна вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання згоди позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким надати згоду позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства задоволенню не підлягає з огляду на те, що право надання згоди позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Ніжинської міської ради (37 сесія VII скликання) від 11.04.2018 в частині неприйняття пункту 2.2. щодо надання згоди Публічному акціонерному товариству «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, рішення Ніжинської міської ради (41 сесія VII скликання) від 13.08.2018 в частині неприйняття пункту 3.2. про надання згоди Публічному акціонерному товариству «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, то суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 статті 33 Регламенту Ніжинської міської ради Чернігівської області VII скликання на пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові, ненормативні та інші акти, зокрема, у формі рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення цілі, що спричинює певні юридичні наслідки.

Відповідно до пункту 17 статті 30 Регламенту Ніжинської міської ради Чернігівської області VII скликання рішення Ради є прийнятим, якщо за таке рішення проголосували більшість депутатів від загального складу Ради, крім особливих випадків, передбачених законодавством України.

Таким чином, для прийняття рішення певного змісту, за проект такого рішення повинна проголосувати більшість депутатів від загального складу Ради, а не набрання необхідної кількості голосів не створює факту прийняття такого акту, як рішення Ради.

Оскільки пункт 2.2. рішення Ніжинської міської ради (37 сесія VII скликання) від 11.04.2018 № 22-37/2018 та пункт 3.2. рішення Ніжинської міської ради (41 сесія VII скликання) від 13.08.2018 № 50-41/20118 не були прийняті у зв'язку з не набранням достатньої кількості голосів депутатів міської ради, вищевказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської міської ради Чернігівської області на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 881,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» (вул. Мстиславська, 57, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03119552) до Ніжинської міської ради Чернігівської області (пл. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 34644701) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ніжинської міської ради Чернігівської області у вигляді неприйняття рішення по суті щодо надання згоди Публічному акціонерному товариству «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Зобов'язати Ніжинську міську раду прийняти рішення по суті щодо надання згоди Публічному акціонерному товариству «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,7602 га за адресою: м. Ніжин, провулок Урожайний, 24 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської міської ради Чернігівської області на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» судовий збір в розмірі 881,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.03.2019.

Суддя Н.М. Баргаміна