Рішення № 80345379, 07.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року справа № 2340/5048/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пруднікової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до головного інспектора нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

22 грудня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (18031, м. Черкаси, вул. Івана Гонти, 10, ІПН НОМЕР_1) до головного інспектора нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1), в якому позивач просить:

1) поновити строк на оскарження рішення від 03.10.2017 №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп;

2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.10.2017 №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що такий вид санкції або відповідальності суб'єктів містобудуванні, як скасування дії будівельного паспорта - не передбачено нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР та Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекції України, затвердженого Указом Президента України від 09.07.2014 №294. Щодо виявлених порушень позивач зазначила, що на підставі будівельного паспорту від 02.07.2013 №405-бп, Інспекцією ДАБК у Черкаській області зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт на реконструкцію житлового будинку по вул. І. Гонти, 10 в м. Черкаси від 11.09.2013 №ЧК062132541091, внаслідок чого у неї відповідно до статті 33 Закону №3038-VI виникли законні підстави для виконання будівельних робіт. Таким чином, отримуючи документи для забудови земельної ділянки, позивач не мав зауважень чи обтяжень, встановлених відповідачем чи законодавством України. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення обґрунтоване тим, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.4. розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», але конкретного порушення в оскаржуваному рішенні не зазначено. Проте, відповідно до затвердженого рішенням Черкаської міської ОСОБА_1 від 04.12.2014 року №2-513 Плану зонування території м. Черкаси, а саме п. 5.3.3. пояснювальної записки: дозволяється реконструкція та технічне переоснащення будівель і споруд, якщо це не призведе до невідповідностей Зонінгу.

Крім того зазначає, що будівельний паспорт виданий 02.08.2013, тобто до прийняття рішення Черкаської міської ОСОБА_1 від 04.12.2014 № 2-513, яким затверджено План зонування території м. Черкаси.

Ухвалою суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4.

25.01.2019 ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради, як третя особа без самостійних вимог на стороні позивача надав до суду пояснення на адміністративний позов, в яких зазначив, що повністю погоджується з доводами адміністративного позову та просить позов задовольнити в повному обсязі.

29.01.2019 відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що під час проведення перевірки вона діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому твердження позивача про відсутність повноважень на проведення перевірки та скасування будівельного паспорту є хибними. Щодо встановлених порушень зазначила, що станом на час видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки по пров. Котовського (вул. ОСОБА_5), 10 в м. Черкаси, виданих начальником Управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 02.08.2013 №405-бп на реконструкцію житлового будинку з добудовою та надбудовою мансардного поверху, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням генерального плану міста Черкаси, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, а саме: дана земельна ділянка та об’єкт будівництва (добудова до житлового будинку, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки) потрапляє в зону зелених насаджень, чим порушено вимоги п. 1.4 розділу І Порядку №103, ч.2 ст.5 Закону України.

04.02.2019 ОСОБА_4 (третя особа 2) надала до суду пояснення, в яких зазначила, що позивачем подано позов після закінчення строків звернення до суду. Крім того зазначила, що відповідачем правомірно скасовано дію будівельного паспорту позивачу.

07.02.2019 позивач надала до суду відповідь на пояснення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, в якій зазначила, що про існування оскаржуваного рішення їй стало відомо лиши 08.11.2018.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Позивачу на праві особистої приватної власності належить житловий будинок № 10 по вул. І. Гонти в м. Черкаси, який розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м., цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказана земельна ділянка належить позивачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 28.03.2005, серія ЯА №440725, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Черкаської міської ради від 11.03.2011 №296 ОСОБА_1 надано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки під реконструкцію житлового будинку. Містобудівні умови і обмеження надані відповідно до генерального плану м. Черкаси, затердженого ОСОБА_6 Міністрів Української РСР від 29.03.1984 №144 та згідно з його коригуванням, яке здійснюється інститутом «Діпромісто».

02.08.2013 ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради ОСОБА_1 видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки №405-бп.|

04.12.2014 рішенням Черкаської міської ОСОБА_1 № 2-513 затверджено План зонування території м. Черкаси.

22.09.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно – будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017 (а.с.15-20).

03.10.2017 на підставі позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято рішення №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп. В даному рішенні зазначено, що будівельний паспорт №955-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.4 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Не погоджуючись з даним рішення позивач звернулася до суду з позовом про його оскарження.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною ОСОБА_6 України, Кабінетом Міністрів України, Верховною ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2 Порядку №698).

Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до п.14 Порядку №698, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.

Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об’єкт нагляду.

Згідно п.15 Порядку №698, підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання об’єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;

2) перевірка виконання об’єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду;

3) обгрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об’єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;

4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;

5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об’єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.16 Порядку №698, позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 23 Порядку №698, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Згідно п.29 Порядку №698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5. Згідно п.35 Порядку №698, головний інспектор будівельного нагляду розглядає справи про правопорушення відповідно до вимог закону та за результатами їх розгляду виносить постанови за формою, встановленою Мінрегіоном.

Згідно п.32 Порядку №698, якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що перевірка Управління планування та архітектури ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Управління) була проведена згідно наказу Держархбудінспекції №1281 від 15.08.2017 на підставі перевірки виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №13 від 15.08.2017.

За результатом перевірки посадовими особами було складено акт від 27.09.2018, примірник якого 27.09.2018 надано для ознайомлення та вручено начальнику Управління, про що свідчить його особистий підпис.

За результатом позапланової перевірки, у відповідності до п.32 Порядку №698 відповідачем прийнято рішення про скасування дії рішення об’єкта нагляду, що порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, від 03.10.2017 №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп.

Щодо встановлених порушень суд зазначає таке.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта відбувається відповідно до спеціально затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №103 від 05.07.2011 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку №103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку №103 розроблення будівельного паспорта здійснюється:

в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;

за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Відповідно до ч.10 ст.17 Закону України, генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно до п.4.11 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 N 290, генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до п.2 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою КМУ від 25.05.2011 №548 (далі - Порядок №548), експертизі підлягають генеральні плани міст - після проведення громадських слухань їх проектів. Зміни до зазначених видів містобудівної документації підлягають експертизі згідно з цим Порядком.

Згідно п.5 Порядку №548, під час проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівної документації законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації.

Згідно п.13 Порядку №548, проект містобудівної документації може бути затверджений замовником за умови відсутності у ньому помилок та невідповідностей законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на час видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки по пров. Котовського (вул. ОСОБА_5), 10 в м. Черкаси, виданого начальником Управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 02.08.2013 №405-бп на реконструкцію житлового будинку з добудовою та надбудовою мансардного поверху, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки наміри забудови земельної ділянки не відповідали положенням генерального плану міста Черкаси, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, а саме: дана земельна ділянка та об’єкт будівництва (добудова до житлового будинку, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки) потрапляє в зону зелених насаджень, чим порушено вимоги п. 1.4 розділу І Порядку №103 та ч.2 ст.5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Натомість суд зазначає, що з листів ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області вбачається, що дію будівельного паспорта було скасовано у зв'язку з встановленням його видачі з порушенням плану зонування території, оскільки земельна ділянка, на якій розміщено будинок, що підлягав реконструкції, знаходиться в зоні озеленених територій загального користування. Разом з тим, як вбачається з листа ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 22.05.2017 №2886-2 реконструкція та технічне переоснащення будівель і споруд в цій зоні можлива якщо це не приведе до збільшення невідповідностей генеральному плану. Запроектована реконструкція житлового будинку з добудовою розміщена в межах продовження контуру існуючих стін і не змінює відстані від будинку до меж земельної ділянки та існуючого будинку на сусідній земельній ділянці. Господарські будівлі розташовуються в існуючих будівлях що реконструюються, або є тимчасовими і не мають фундамента. Зважаючи на зазначене існуючі відстані між будівлями не змінилися, протипожежний стан сусідніх будівель не погіршився невідповідність містобудівній документації не збільшилася.

Згідно затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 Плану зонування території м. Черкаси, а саме п. 5.3.3. пояснювальної записки дозволяється реконструкція та технічне переоснащення будівель і споруд, якщо це не призведе до невідповідностей Зонінгу.

Суд звертає увагу, що відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку від 28.03.2005, серія ЯА №440725, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Щодо обмежень, передбачених будівельним паспортом, зазначено таке: висота будівлі згідно з перед проектними пропозиціями – до 8,0 м., допустимі відстані від меж та існуючих об?єктів – відповідно до ДБН В. 1.1.-7-2002, п. 3.25, дод. 3.1 ДБН 360-92**, відстань від будинку до «Червоної лінії» по провулку Котовського зберігається існуюча, таким чином видаючи БП №405-бп від 02.07.2013 «Реконструкція житлового будинку з добудовою та надбудовою мансардного поверху, літньої кухні з розташуванням бані та добудовою вольєру і влаштуванням альтанки» по провулку Котовського (ОСОБА_5), 10, ОСОБА_3 архітектури та містобудування Черкаської міської ради діяв в межах, на підставі та у спосіб передбачений законодавством.

Видача будівельного паспорту здійснювалася 02.08.2013, тобто до прийняття рішення Черкаської міської ОСОБА_6 від 04.12.2014 № 2-513 яким затверджено План зонування території м. Черкаси.

Тобто при розробці плану зонування м. Черкаси, були відомі відомості з земельного кадастру щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та те, що вона здана у приватну власність.

Тому, зазначена земельна ділянка не могла бути віднесена до зони Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Черкаської міської ради від 11.03.2011 №296 ОСОБА_1 надано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки під реконструкцію житлового будинку.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп Конституційний Суд України визначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини га їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов’язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача від 03.10.2017 №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч.1, 4 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України сплаченого судового збору у сумі 704,80 грн на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 від 03.10.2017 №1220 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 02.08.2013 №405-бп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. ОСОБА_7, 26, ідентифікаційний код 37471912) на користь ОСОБА_1 (18031, м. Черкаси, вул. Івана Гонти, 10, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 07.03.2019.

Суддя В.П. Тимошенко