
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/257/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.,
позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
22.01.2019 ФОП ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ2809/168/АВ/П/ТД-ФС від 14.12.2018.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 111690,00 грн. За твердженням позивача, відповідачем не підтверджено факт допущення до роботи без належного оформлення трудових відносин позивачем ОСОБА_4 Також позивач зазначає, що перебування ОСОБА_4 у приміщенні магазину "Екзотика" у після робочий час не свідчать про її підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/257/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.03.2019.
05.03.2019 до суду відповідачем надано відзив на позов у якому вказано, що у період з 05.12.2018 по 06.12.2018 головним державним інспектором було здійснено захід контролю на предмет додержання законодавства про працю у частині оформлення трудових відносин, оплати праці та режиму роботи діяльності ФОП ОСОБА_1 Зазначено, що під час виходу встановлено, що на робочому місці виконувала обов'язки продавця ОСОБА_4, яка у своєму письмовому поясненні зазначила, що проходить стажування у магазині продавцем перший день. Водночас відповідач зазначає, що для проведення стажування необхідно прийняти працівника на роботу. Крім того, указано, що у ході проведення інспекційного відвідування 06.12.2018 підприємцем було надано трудовий договір, укладений між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 від 06.12.2018 та надано повідомлення про прийняття працівника на роботу з 06.12.2018. Так відповідач стверджує, що ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи продавця 05.12.2018 громадянку ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин /а.с. 64-66/.
У судовому засіданні 07.03.2019 позивач та представник позивача позов підтримали та просили суд задовольнити.
У судовому засіданні 07.03.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято наказ про проведення заходів державного контролю № 250П, зокрема щодо ФОП ОСОБА_1 /а.с. 42/.
05.12.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області видано направлення № 2540 на проведення заходу державного контролю /а.с. 10/.
За результатами проведення перевірки у період з 05.12.2018 по 06.12.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 06.12.2018 № ПЛ2809/168/АВ, у якому зазначено про порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, з огляду на наступне /а.с. 45-49/.
Так в акті перевірки зазначено, що з метою проведення інспекційного відвідування 05.12.2018 здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, а саме: м. Лубни, зупинка громадського транспорту "Василенкове поле" магазин "Екзотика". Під час виходу встановлено, що на робочому місці виконувала обов'язки продавця гр. ОСОБА_4, яка у своєму письмовому поясненні зазначила, що проходить стажування продавця в магазині перший день. Трудовий договір не укладено, наказ про прийняття не видавався. Крім того, ФОП ОСОБА_1 у своєму письмовому поясненні підтвердила факт проходження гр. ОСОБА_4 стажування перший день. Зазначено, що для проведення стажування необхідно прийняти працівника на роботу. У ході проведення інспекційного відвідування 06.12.2018 підприємцем надано трудовий договір укладений між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 б/н від 06.12.2018 та надано повідомлення про прийняття працівника на роботу з 06.12.2018, подане до Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області 06.12.2018 о 09:08:05 год. за реєстраційним номером НОМЕР_1. Відповідач у акті перевірки зазначив, що ОСОБА_4 допущена до роботи продавця – 05.12.2018 ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин.
06.12.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ПЛ2809/168/АВ/П/ТД /а.с. 59/.
Указане рішення отримано позивачем – 06.12.2018 /а.с. 60/.
14.12.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень № ПЛ2809/168/АВ/П /а.с. 50-51/.
14.12.2018 Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ2809/168/АВ/П/ПТ/ТД-ФС у зв'язку з порушенням позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України, що полягали в тому, що гр. ОСОБА_4 допущена ФОП ОСОБА_5 до роботи продавцем – 05.12.2018 без належного оформлення трудових відносин. Керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509, та на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України накладено на ФОП ОСОБА_5 штраф у розмірі 111690,00 грн /а.с. 61/.
Не погодившись із указаною постановою, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі – Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
При цьому відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі – Порядок №295).
Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об'єкт відвідування) (пункт 1 Порядку №295).
За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що наказ Управлінням Держпраці у Полтавській області від 05.12.2018 № 250П "Про проведення заходів державного контролю" прийнято у зв'язку з аналізом ОСОБА_6 неформальної зайнятості населення Полтавської області /а.с. 64 зворот/.
Водночас суд зазначає, що Порядком №295 не передбачено зазначеної відповідачем підстави для проведення інспекційного відвідування.
Крім того, наданий відповідачем ОСОБА_6 неформальної зайнятості населення Полтавської області містить інформацію станом на 01.10.2017.
Водночас перевірку проведено Управлінням Держпраці у Полтавській області у період з 05.12.2018 по 06.12.2018.
Управлінням Держпраці у Полтавській області не надано до суду ОСОБА_6 неформальної зайнятості населення Полтавської області з інформацією актуальною станом на дату перевірки.
Частиною другою статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до статті 3 Закону № 877-V зазначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
При цьому, відповідачем указані вимоги Закону не дотримано.
Суд зазначає, що недотримання умов та порядку прийняття відповідним органом (суб'єктом владних повноважень) рішення про проведення перевірки не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови є висновки Управління Держпраці у Полтавській області про те, що позивач використовувала – 05.12.2018 працю ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин.
Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі – Порядок), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;
- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
За змістом пункту 10 Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Частиною першою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За змістом частин третьої та четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так в акті перевірки зазначено, що 05.12.2018 гр. ОСОБА_4 проходила стажування продавця в магазині перший день. Водночас за доводами відповідача, для проведення стажування працівника необхідно прийняти на роботу.
Стосовно перебування гр. ОСОБА_4 у магазині – 05.12.2018 позивачем зазначено, що остання знаходилася у магазині перед закриттям близько 17 години, оскільки прийшла домовлятися до позивача про працевлаштування на роботу.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які свідчать, що вказана особа здійснювала реалізацію товарів як продавець у магазині "Екзотика" – 05.12.2018 та доказів підпорядкування ОСОБА_4 правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Водночас 06.12.2018 між гр. ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 укладено трудовий договір /а.с. 52-53/.
06.12.2018 ФОП ОСОБА_1 подано до Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомлення про прийняття працівника – ОСОБА_4 на роботу /а.с. 53-54/.
Перевірку проведено у період з 05.12.2018 по 06.12.2018, отже, станом на 06.12.2018 ОСОБА_4 працювала у ФОП ОСОБА_1
З огляду на викладене, спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим з урахуванням положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України його належить визнати протиправним і скасувати, а позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ2809/168/АВ/П/ТД-ФС від 14.12.2018 задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду щодо задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача судового збору, сплаченого позивачем за подання цього позову.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Авангардна, 11, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.12.2018 № ПЛ2809/168/АВ/П/ТД-ФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, б. 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Авангардна, 11, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1116,90 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повний текст рішення складено 11.03.2019.
Суддя ОСОБА_7
Судове рішення № 80345134, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 07.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/257/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: