Рішення № 80345091, 01.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

01.03.2019 р. справа №520/10901/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Ходаковського Ю.В.,

представника відповідача - Юріна Д.С., Баклушиної В.Б., Насібуліної Н.Р.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2018 № 0000761415, № 0000771415,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діфлон» у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС у Харківській області №0000761415 від 06.07.2018р та №0000771415 від 06.07.2018р.

Підставами позову є доводи про те, що імпортований на митну територію України за вантажною митною декларацією від 13.10.2016р. №807100000/2016/040370 товар правильно класифікований за кодом УКТ ЗЕД - 8477200000 як екструдер.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що товар за вантажною митною декларацією від 13.10.2016р. №807100000/2016/040370 підлягає класифікації за кодом УКТ ЗЕД - 8422108010 як каландр.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що владним суб'єктом, ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна невиїзна перевірка діяльності ТОВ «Діфлон» з питання дотримання законодавства у сфері митної справи за митною декларацією від 13.10.2016р. №807100000/2016/040370.

Результати перевірки оформлені актом від 21.06.2018р. №2525/20-40-14-15-07/24674128 (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту контролюючим органом викладені судження про неправильну класифікацію товару за митною декларацією від 13.10.2016р. №807100000/2016/040370 як екструдера за кодом УКТ ЗЕД - 8477200000 (відповідно українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності пільга та повна ставка ввізного мита складає 0%), що потягло заниження грошового зобов'язання по ввізному митну у розмірі 39.935,98грн. та грошового зобов'язання з ПДВ на 7.987,20грн.

Наказ владного суб'єкта про призначення перевірки та дії владного суб'єкта з приводу проведення перевірки платником не оскаржуються, а тому судом не досліджуються, оскільки не входять до предмету доказування по справі.

06.07.2018р. з посиланням на Акт владним суб'єктом були видані податкове повідомлення - рішення №0000761415 про визначення грошового зобов'язання з ввізного мита у загальному розмірі 49.919,98грн. (основний платіж - 39.935,98грн., штраф - 9.984,00грн.) та податкове повідомлення - рішення №0000771415 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 9.984,00грн. (основний платіж - 7.987,20грн., штраф - 1.996,80грн.).

Перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу класифікації товарів під час проведення митних процедур унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про митний тариф», ст.ст. 67-69 Митного кодексу України, а правовідносини з приводу справляння митних платежів та податку на додану вартість при переміщенні товарів на митну територію України урегульовані положеннями ст.ст.271-279 Митного кодексу України та розділу V Податкового кодексу України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N428.

Суд зазначає, що владним органом не було прийнято окремого письмового рішення про зміну коду товару. Рішення органу доходів і зборів про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД за митною декларацією від 13.10.2016р. №807100000/2016/040370 платник не оскаржував. Вимоги про визнання неправомірними управлінських дій контролюючого органу з приводу зміни коду товару згідно з УКТ ЗЕД за митною декларацією від 13.10.2016р. №807100000/2016/040370 платник не заявляв.

Частиною 1 ст.67 Митного кодексу України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно з ч.1 ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про митний тариф» митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Ставки ввізного мита можуть встановлюватися або змінюватися виключно шляхом внесення змін до Митного тарифу України в порядку, визначеному законом.

Класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації (далі ОПІ) УКТ ЗЕД з урахуванням характеристик товару, що є визначальними для їх класифікації згідно УКТ ЗЕД.

У поясненнях до товарної позиції 8420 УКТ ЗЕД зазначено, що такі машини зазвичай складаються з двох або більше паралельних обертових валків чи роликів, поверхні яких більш-менш наближені один до одного для виконання зазначених нижче операцій або за допомогою лише тиску валків, або за допомогою тиску в поєднанні з тертям, нагріванням чи впливом вологи. Листове розкочування матеріалу (включаючи виробництво хліба, кондитерських виробів, печива і т.п., приготування тіста, шоколаду, гуми і т.п.), подаваного до валків у пластичному стані. Певна обробка поверхні листового матеріалу (крім металу або стекла), що пропускається між валками, наприклад, розгладження (включаючи прасування), лощіння, глянсування, полірування, тиснення або зернування. Оздоблення або нанесення покриттів. З'єднання тканин. Машини цього типу використовуються в різних галузях промисловості (наприклад, у виробництві паперу, текстильних матеріалів, шкіри, лінолеуму, полімерних матеріалів чи гуми). Каландри, які просто використовують допоміжні пристрої, такі як просочувальні ванни або валки, що намотують чи різальні пристрої, включаються до цієї товарної позиції. Згідно з УКТ ЗЕД, каландри часто є допоміжними вузлами інших машин (наприклад, папероробних машин). У випадку, якщо каландри використовуються разом з іншими машинами, їхня класифікація проводиться відповідно до приміток 3 та 4 до Розділу XVI.

Відповідно до примітки 3 до Розділу XVI УКТ ЗЕД визначено, що комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов'язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною, або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначене інше.

Згідно з положеннями примітки 4 до Розділу XVI УКТ ЗЕД у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, чи розміщені вони окремо чи з'єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.

У поясненнях до товарної позиції 8477 УКТ ЗЕД зазначено, що до цієї товарної позиції входить обладнання для обробки гуми або пластмас або для виробництва виробів з цих матеріалів, в іншому місці не зазначене: машини інжекційно-ливарні, екструдери, машини для видувного лиття, машини для вакуумного лиття та інші термоформувальні машини, інші машини для лиття або формування будь-яким іншим способом: для лиття або відновлення протектора пневматичних шин або для лиття чи іншого виду формування камер пневматичних шин, інші: преси: вулканізаційні гідравлічні, інші, інші інше обладнання: машини для виробництва пористих матеріалів: машини для обробки реакцієздатних смол, інші, інше: обладнання для подрібнення, змішувачі, перемішувачі та мішалки, машини для нарізання, розколювання або обдирання, інші, частини: з чавуну або сталі, інші.

Згідно з технічним паспортом Екструдера (екструдерної установки) модель №680 у комплект поставки входить: каландр (трьохвалковий, повітряний компресор), стенд повітряного охолодження, шафа керування, бункер-завантажувач. Комплектація згідно технічної документації.

Відповідно до технічного паспорту «Екструдер модель № 680» зазначено, що технологія виробництва плівки складається з наступних етапів: розплавлений полімер видавлюється через формовочну голівку; надходить на трьохвалковий каландр, де відбувається формування стрічки; часткове охолодження, після подальшого природного охолодження; потрапляння на протяжний механізм стенд охолодження; подається на намотувальний пристрій, де намотується на рулон та пакується. Плівка може бути використана в виробництві пластикової посуди, канцелярських товарів, пакетів, мішків та інших виробів.

Таким чином, вирішуючи спір, суд зважає на ту обставину, що до складу імпортованого позивачем обладнання входив і каландр.

Ця обставина визнана і платником у тексті позову.

Наявність у складі обладнання саме цього елементу дозволяє виготовити річ матеріального світу у вигляді стрічки. Вказане не заперечувалося сторонами в ході розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що класифікацію зазначеного обладнання слід проводити в межах товарної підкатегорії 8422 10 80 10 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5,0%).

Крім того, листом ДФС України від 11.05.2018р. №2600 про класифікацію товару "Обладнання для обробки пластмаси", наданого на звернення відповідача від 03.05.2018р. №3075/8/20-40-14-15-08 про надання роз'яснень щодо підходів класифікації товару, який заявлений до митного оформлення, як: "Обладнання для обробки пластмаси - плоскощільний екструдер, зазначено, що виходячи з опису технологічного виробництва полімерної плівки на обладнанні "Екструдер модель № 680" основною визначальною функцією є формування стрічки на трьохвалковому каландрі. З урахуванням положень правила 1 ОПІ, примітки 4 до розділу ХVІ УКТ ЗЕД пояснень до товарної позиції 8420 УКТ ЗЕД, опису технологічного виробництва полімерної плівки, класифікацію заявленого обладнання, слід здійснювати у межах товарної позиції 8420 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, твердження суб'єкта господарювання щодо віднесення імпортованого на митну територію України за вантажною митною декларацією від 13.10.2016р. №807100000/2016/040370 товару за кодом УКТ ЗЕД - 8477200000 як екструдер є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону.

Щодо посилання позивача на експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 04.10.2016р. №713/6 р щодо віднесення товару до певного коду за УКТ ЗЕД, як на належний та допустимий доказ визначення коду товару, то суд зазначає наступне. Дослідивши даний висновок суд зауважує, він не містить досліджуваної частини та, крім того, відповідь на питання до якого коду за УКТЗЕД має відноситися товар, не входить у компетенцію торгово-промислових палат. Так, згідно зі статтею 11 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" палати мають право проводити експертизу щодо якості, кількості, комплектності товару.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України при винесенні оскаржених рішень.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для залишення позову без задоволення.

При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - залишити без задоволення

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Судове рішення у повному обсязі буде виготовлено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 11.03.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева