Рішення № 80344942, 11.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 р. справа № 400/3276/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135,01135

про:визнання протиправною та скасування постанову від 11.10.2018 року № 056534,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі-відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №056534 від 11.10.2018 року про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він не є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", тому винесення щодо нього спірної постанови є протиправним. А також зазначив, що законодавство не лише не вимагає наявності дозволу на рух транспортного засобу з перевищенням вагових норм, а й категорично забороняє подібні перевезення.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки спірна постанова є правомірною, адже під час здійснення габаритно-вагового контролю було виявлено навантаження на строєні осі з перевищенням допустимих вагових параметрів, що є підставою для складання акту, довідки, розрахунку нарахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та винесення постанови про накладення штрафу.

Ухвалою від 29.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач отримав постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу № 056534 від 11.10.2018 року в сумі 1700 грн. за порушення законодавства України про автомобільний транспорт, яким передбачена відповідальність на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України " Про автомобільний транспорт" (далі - Закон), а саме надання послуг з перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень без оформлення документів, перелік яких передбачений Законом.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, передбачено, Державна служба з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, реалізовує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті, здійснює габаритно - ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (п.п.1,4,5,15,27).

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 " Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів , вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001року (пп.3,4) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідальність на підставі ст.60 Закону, за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника.

Відповідно до ст.1 Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Тобто, Законом України "Про автомобільний транспорт" відповідальність покладається саме на перевізника, а перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його фактично використовує.

Так, згідно товарно - транспортної накладної перевізником був ФОП ОСОБА_2, а не позивач.

За таких обставин, спірну постанову необхідно скасувати, позов задовольнити.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1762 грн., сплачений квитанцією №0.0.1218683158.1 від 20.12.2018 р. Доказів понесення інших витрат сторонами не надано.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційнйи код НОМЕР_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №056534 від 11.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) адмінітсративно - господарського штрафу в сумі 1700 гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1762 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз