
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 500/582/19
11 березня 2019 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до працівника поліції ОСОБА_5, працівника поліції ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
05 березня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до працівника поліції ОСОБА_5, працівника поліції ОСОБА_6 , в якій просять:
- стягнути з працівника поліції ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 5000,00 грн. на кожного на загальну суму 20000,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди;
- стягнути з працівника поліції ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 5000,00 грн. на кожного на загальну суму 20000,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди;
- стягнути з працівника поліції ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 50000,00 грн. на кожного, а також на користь ОСОБА_3 на суму 100000,00 грн., на загальну суму 250000,00 грн. відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з працівника поліції ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 50000,00 грн. на кожного, а також на користь ОСОБА_3 на суму 100000,00 грн. на загальну суму 250000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, враховує наступне.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах: фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
При цьому КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, стягнення коштів, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до працівника поліції ОСОБА_5, працівника поліції ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення шкоди.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до працівника поліції ОСОБА_5, працівника поліції ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Роз'яснити позивачам, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Баранюк А.З.
Копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 80344880, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 11.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/582/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: