Рішення № 80344765, 20.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4688/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шулик Н.І.

та представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (надалі - позивач, ВНЗ "ПУЕТ") звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач) про скасування рішення від 14.12.18 №0024645013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 2856396,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірним рішенням протиправно застосовано до ВНЗ "ПУЕТ" штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, оскільки платіжне доручення про перерахування єдиного соціального внеску подано до банківської установи ПАТ "Дельта Банк" в межах строку, встановленого частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Позивач переконаний, що платник податків, який ініціював банківський переказ зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету та державних цільових фондів, звільняється від відповідальності за перерахування не в повному обсязі або несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, включаючи нарахування пені або штрафних санкцій, оскільки відповідальність за зарахування цих коштів покладено законом на банківську установу, яка здійснює обслуговування платника.

2. Позиція відповідача.

18.01.19 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог ВНЗ "ПУЕТ" відмовити повністю /т. 1, а.с. 78-79/. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення з огляду на наявність за особовим рахунком позивача недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

3. Інші заяви учасників справи.

28.01.19 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача вкотре звертав увагу на те, що обставини виконання ВНЗ "ПУЕТ" обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску за березень 2015 року підтверджені рішеннями судів /т. 1, а.с. 103-105/.

11.02.19 судом одержано заперечення на відповідь, у якому представник відповідача стверджував про невиконання позивачем обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного соціального внеску /т. 1, а.с. 114/.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 2.01.19 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання 30.01.19 відкладено у зв'язку з наданням представнику відповідача строку для подання до суду заперечення на відповідь.

Протокольною ухвалою суду від 11.02.19 (постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати) закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 20.02.19 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Головним управлінням ДФС у Полтавській області 14.12.18 сформовано рішення №0024645013 про застосування до ВНЗ "ПУЕТ" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20% від суми заборгованості за період з 21.07.16 по 29.08.18 у розмірі 2646797,17 грн та нарахована пеня в розмірі 0,1 % від суми недоїмки, що складає 209599,76 грн /т. 1, а.с. 82, 83-87/.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 8.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

Як визначено у пункті 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до частини сьомої статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України від 5.04.01 №2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) /надалі - Закон №2346-III/ визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону №2346-III ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону №2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Пунктом 1.29 статті 1 Закону №2346-III визначено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

За приписами пункту 8.1 статті 8 Закону №2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Заходи впливу до платників єдиного соціального внеску передбачені у статті 25 Закону №2464-VI.

Так, за приписами частини десятої згаданої статті, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

А відповідно до пункту 2 частини одинадцятої цієї статті, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів накладає штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Суд враховує, що предметом спору у цій справі є правомірність рішення контролюючого органу про застосування до платника єдиного внеску штрафних санкцій та нарахування пені на суму недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску за період з 21.07.16 по 29.08.18.

Залученим до матеріалів справи зворотнім боком інтегрованої картки платника ВНЗ "ПУЕТ" підтверджено, що у зазначений період за позивачем обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску /т. 1, а.с. 120-250, т. 2, а.с. 1-9/.

Разом з цим, представник відповідача у судовому засіданні підтвердила, що вказана недоїмка виникла у зв'язку з тим, що в інтегрованій картці платника відсутні відомості про зарахування до бюджету єдиного внеску за першу половину березня 2015 року, у зв'язку з чим всі послідуючі здійснені позивачем платежі, відповідно до приписів частини шостої статті 25 Закону №2464-VI, у автоматичному режимі зараховуються на погашення недоїмки у порядку календарної черговості.

Водночас представник позивача зауважив, що ВНЗ "ПУЕТ" 2.03.15 подано до Полтавського відділення ПАТ "Дельта Банк" платіжне доручення №6433 про перерахування єдиного внеску у розмірі 1010565,00 грн /т. 1, а.с. 30/. Копією виписки за особовим рахунком ВНЗ "ПУЕТ" підтверджено, що станом на 2.03.15 на рахунку №26004002005117 обліковувались кошти у розмірі 1390590,40 грн, що було достатнім для списання єдиного внеску /а.с. 29/.

Доводи представника відповідача про те, що у наданій до позовної заяви копії платіжного доручення від 2.03.15 №6433 відсутня відмітка про одержання платіжного доручення банком спростовуються матеріалами справи, оскільки наявна у справі копія платіжного доручення містить відмітку про її одержання банком 2.03.15 /т. 1, а.с. 30/.

Верховний Суд у постанові від 28.08.18 у справі №803/1054/17 зазначив, що конституційний обов'язок платника зі сплати податку/збору слід вважати виконаним з дати подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку за наявності в нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків/зборів до бюджету.

Тобто за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи.

Суд враховує, що обставини щодо виконання позивачем обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску за першу половину березня 2015 року у розмірі 1010565,00 грн встановлені у постановах Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.16 у справі №816/4664/15, від 28.01.16 у справі №816/36/16, від 28.04.16 у справі №816/479/16 /т. 1, а.с. 31-53/, а тому не доказуються під час розгляду цієї справи з огляду на приписи частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем наведені обставини у ході розгляду цієї справи не спростовані.

Отже, фінансові санкції до платника можуть бути застосовані лише у разі, якщо несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску мала місце з вини такого платника.

Однак, у даній справі судом встановлено, що єдиний соціальний внесок не перерахований до бюджету з вини банківської установи, а не ВНЗ "ПУЕТ".

За таких обставин, підстави для застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені відсутні.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів, що приймаючи спірне рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а також обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Натомість, позивачем спростовані доводи фіскального органу про наявність у ВНЗ "ПУЕТ" недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у зв'язку з його несвоєчасною сплатою.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" повністю.

А оскільки спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд, керуючись положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 14.12.18 №0024645013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 42845,96 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 26.12.18 №3252 /т. 1, а.с. 3/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-78, 90, 132, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 14 грудня 2018 року №0024645013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000) на користь Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (код ЄДРПОУ 01597997; вул. Коваля, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36014) судові витрати у розмірі 42845,96 грн (сорок дві тисячі вісімсот сорок п'ять гривень дев'яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя О.О. Кукоба