Рішення № 80344718, 11.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4411/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеського обласного військового комісаріату, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.07.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо перерахунку та підвищення пенсії ОСОБА_2, починаючи з 01.09.2017 року, виходячи з 307595,53 грн. грошового забезпечення за 24 місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби, в тому числі з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за знання та використання іноземної мови, премії, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, інших виплат в натуральній формі, додаткової премії міністра оборони;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_2 донарахованих сум пенсії після її перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, починаючи з 01.09.2017 року, виходячи з 307595,53 грн. грошового забезпечення за 24 місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби, , в тому числі з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за знання та використання іноземної мови, премії, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, інших виплат в натуральній формі, додаткової премії міністра оборони.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року відкрито провадження по справі, зазначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово та роз'яснено учасникам справи, що в даній категорії справи, заявами по суті справи є позов та відзив (ч. 3 ст. 263 КАС України).

Ухвалою від 04.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 02.10.2018 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеський обласний військовий комісаріат та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.

26.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов.

22.10.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про підтримання раніше наданого відзиву на позов.

05.11.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Разом з тим, у суду була відсутня інформація щодо отримання відповідачем та третьою особою відповіді на відзив. З огляду на викладене, враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, про що 06 грудня 2018 року ухвалено відповідне рішення.

27.12.2018 року протокольною ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

21.01.2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 04.09.2017 року №139 ОСОБА_2 у військовому званні капітана 3 рангу звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом з наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 07.09.2017 р. №182. Позивач зазначає, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області у вересні 2017 року йому призначено основний розмір пенсії за вислугу років в розмірі 4105,07 грн. на місяць. При обчисленні пенсії Головне управління ПФУ в Одеській області керувалося довідками про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував за 24 місяці проходження військової служби перед звільненням, що надавались військовою частиною А3519. При цьому, відповідно до довідки військової частини А3519 від 10.10.2017 року №139/334 про грошове забезпечення, з якого відраховувався єдиний соціальний внесок, загальний розмір сум грошового забезпечення складав 307595,53 грн. за 24 місяці. Враховуючи вищезазначений розмір суми грошового забезпечення, основний розмір пенсії за вислугу років має складати без урахування надбавок до пенсії 7561,72 грн.: 307595,53 грн./24 місяці х 59% = 7561,72 грн. У зв'язку з тим, що Головним управлінням ПФУ у Одеській області розраховано позивачу значно менший основний розмір пенсії, ОСОБА_2 вказує, що звернувся до відповідача із заявою від 06.12.2017 року про проведення перерахунку пенсії та виплату різниці в пенсії, проте листом від 26.12.2017 року №2334/Р-11 Головне управління ПФУ у Одеській області залишило без розгляду заяву позивача. В подальшому, у лютому 2018 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду, рішенням якого 25 квітня 2018 року по справі № 815/505/18 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії від 06.12.2017 року та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 19 липня 2018 року прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 19 липня 2018 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.

26.09.2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та інші виплати в натуральній формі (АТО та Премія)- не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому підстави для їх врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія, відсутні. Також, представник відповідача зазначив, що Пенсійний фонд здійснює перерахунок пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05.11.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування відповідачем доводів та правової позиції позивача у позові.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 04.09.2017 року №139 ОСОБА_2 у військовому званні капітана 3 рангу звільнено з військової служби у запас, що підтверджується витягом з наказу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 07.09.2017 р. №182. Позивач зазначає, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області у вересні 2017 року йому призначено основний розмір пенсії за вислугу років в розмірі 4105,07 грн. на місяць. При обчисленні пенсії Головне управління ПФУ в Одеській області керувалося довідками про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував за 24 місяці проходження військової служби перед звільненням, що надавались військовою частиною А3519. При цьому, відповідно до довідки військової частини А3519 від 10.10.2017 року №139/334 про грошове забезпечення, з якого відраховувався єдиний соціальний внесок, загальний розмір сум грошового забезпечення складав 307595,53 грн. за 24 місяці. Враховуючи вищезазначений розмір суми грошового забезпечення, основний розмір пенсії за вислугу років має складати без урахування надбавок до пенсії 7561,72 грн.: 307595,53 грн./24 місяці х 59% = 7561,72 грн. У зв'язку з тим, що Головним управлінням ПФУ у Одеській області розраховано позивачу значно менший основний розмір пенсії, ОСОБА_2 вказує, що звернувся до відповідача із заявою від 06.12.2017 року про проведення перерахунку пенсії та виплату різниці в пенсії, проте листом від 26.12.2017 року №2334/Р-11 Головне управління ПФУ у Одеській області залишило без розгляду заяву позивача. В подальшому, у лютому 2018 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду, рішенням якого 25 квітня 2018 року по справі № 815/505/18 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії від 06.12.2017 року та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 19 липня 2018 року прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Позивач вважаючи, що відмова Головного управління у перерахунку пенсії не відповідає нормам чинного пенсійного законодавства звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу».

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

В свою чергу, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Стаття 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2 ст.63 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до зазначеного вище Закону, затверджений постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Згідно пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють органи ПФУ.

Такий висновок відповідає також правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) та у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року (справа №753/12809/14, адміністративне провадження №К/9901/1578/18).

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв рішення від 19.07.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з підстав подання відповідної заяви разом з довідкою військової частини А3519 від 10.10.2017 року №139/334 саме позивачем, а не отримання вказаної довідки від уповноваженого органу, в даному випадку Одеського обласного військового комісаріату, оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії позивача, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Відтак, рішення від 19.07.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначена норма не передбачає дискреційних повноважень у відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсії у розумінні Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 (ЄДРСРУ 72290243).

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не повинен втручатися в його компетенцію.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Враховуючи наведене, отримувана позивачем згідно з довідкою про грошове забезпечення від 10.10.2017 року № 139/334 щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення та премія, з яких щомісяця їх виплати утримувався єдиний внесок, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, водночас, суд критично оцінює доводи позивача про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, інших виплат в натуральній формі, додаткової премії міністра оборони, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, інших виплат в натуральній формі, додаткової премії міністра оборони не підлягають задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що ним не були порушені приписи законодавства України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.07.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо перерахунку та підвищення пенсії ОСОБА_2, починаючи з 01.09.2017 року, в тому числі з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за знання та використання іноземної мови, премії, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_2 донарахованих сум пенсії після її перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, починаючи з 01.09.2017 року, в тому числі з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за знання та використання іноземної мови, премії, щомісячної додаткової грошової винагороди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в Одеськый областы (вул. Канатна, 83, м. Одеса, код ЄДРПОУ 20987385);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеський обласний військовий комісаріат (вул. Піроговська, 6, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний номер 08402040).

Суддя Корой С.М.

.