Ухвала суду № 80344653, 11.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 березня 2019 року м. Київ № 320/679/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Білоцерківський автобусний парк", про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

11 лютого 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1С.) з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Білоцерківський автобусний парк", про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Указаною ухвалою запропоновано ОСОБА_1 усунути недоліки, зазначені в ухвалі, шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви із зазначенням нових конкретизованих позовних вимог (а саме, з якої дати чи за який період суд повинен зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника); клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду; копії документів, що додані до позовної заяви, які мають бути засвідчені відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".

5 березня 2019 р. до суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, як зазначено в заяві, заявником надано уточнену позовну заяву із зазначенням нових конкретизованих позовних вимог та заяву про поновлення строку звернення до суду.

Заяву про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано тим, що з 27 жовтня 2016 р. ОСОБА_1 отримую пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначає, що неодноразово зверталася до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з проханням провести перерахунок пенсії з урахуванням того, що премія її чоловіка виплачувалася поквартально, а посадовий оклад становив 180 крб., а не 160 крб., як помилково рахує Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області. Проте, керівництво Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області постійно обіцяло їй розібратися в ситуації, що тягнулося два роки. Зазначає, що лише після того ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області. Стверджує, що листами Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 18 січня 2019 р. та від 9 серпня 2018 р. № 635/Б-01 їй було відмовлено в перерахунку і виплаті пенсії. Вважає, що саме з 9 серпня 2018 р. вона дізналася, що Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не буде здійснювати перерахунок та виплату пенсії. Отже, шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом спливає 11 лютого 2019 року, а тому вона звернулася до суду вчасно.

Суддя звертає увагу, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, саме лише посилання ОСОБА_1 на те, що їй листами Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 18 січня 2019 р. та від 9 серпня 2018 р. № 635/Б-01 стало відомо, що в перерахунку пенсії відмовлено не може свідчити про те, що лише 9 серпня 2018 року ОСОБА_1 дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Суд бере до уваги, що в уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з 27.10.2016, тобто саме з цієї дати вона вважає свої права порушеними. Разом з тим, жодних обставин для поновлення строку звернення до суду з указаної дати 27.10.2016 року заявником не повідомлено і до суду із заявою про усунення недоліків попередньої позовної заяви не надано.

До суду з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулися 11 лютого 2019 р., тобто більше ніж через два роки після того, як вона почала отримувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а отже з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.

При цьому, ОСОБА_1 ні в позовній заяві, ні в заяві на усунення недоліків позовної заяви не обґрунтовує підстав пропущення строку, не зазначає підстав для їх поновлення та не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.

Суд бере до уваги, що відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд вважає, що заявником не наведено доказів, які б підтверджували наявність будь-яких об’єктивних чи суб’єктивних обставин, що позбавляли заявника можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв'язку з цим суддя зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду. Отже, ОСОБА_1 на вимогу суду не надано належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Тому суддя зазначає, що ухвалу суду від 15 лютого 2019 р. про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі не виконано, оскільки не надано належного обґрунтування щодо поважності причин пропуску для звернення до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи, що зазначені у мотивувальній частині ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 р. недоліки у встановлений строк усунуто не було, суддя ухвалив повернути позовну заяву із доданими до неї документами ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

1. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Білоцерківський автобусний парк", про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, з доданими до неї документами.

2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Журавель В.О.