Рішення № 80344597, 11.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 р. № 1440/2318/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54017

до відповідача:Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001

про:визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (з урахуванням ухвали від 17.12.2018 року замінено відповідача) про визнання протиправними дій щодо зупинення нарахування субсидії з травня 2017 року та зобов'язання відповідача нарахувати субсидію починаючи з травня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй протиправно відмовлено у призначенні субсидії у зв'язку із наявністю заборгованості за послуги з теплопостачання. Однак, позивач не погоджується із тим фактом, що в неї існує вказана заборгованість, оскільки відповідно до довідки приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектоцентраль" по особовому рахунку позивачки станом на 01.05.2017 року за послуги з централізованого опалення існувала переплата в сумі 1275,14 грн., боргу немає. Отже, на думку позивача, відповідач протиправно припинив нарахування субсидії.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого Дкпартамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради зазначає, що ним правомірно не проведено розрахунок субсидії ОСОБА_2, оскільки позивач має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, яка не сплачена понад два місяці, про що її повідомлено 11 вересня 2017 року. Станом на 12 листопада 2017 року ОСОБА_1 не надано документів, які підтверджують судове оскарження боргу, не підтверджено сплату заборгованості або укладання договору про реструктуризацію заборгованості, тому підстав для автоматичного перерахунку субсидії по домогосподарству ОСОБА_1 не було. А тому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, пояснення позивача та відповідача, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено таке.

Позивач перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат та компенсацій Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, як отримувач житлової субсидії з листопада 2014 року.

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, зі змінами та доповненнями, після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 Положення, без звернення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, субсидія на наступний строк не призначається. Якщо протягом двох місяців з дати інформування громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.

В матеріалах справи міститься лист від 06.02.2018 про надання роз'яснення управлінням соціальних виплат і компенсацій Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про те що, за інформацією ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" сума простроченої понад два місяці заборгованості з оплати послуги теплопостачання станом на 01.05.2017 року становить 1092,49 грн., то розрахунок субсидії не проведено, про що позивачку повідомлено 11 вересня 2017 року.

При цьому, повідомлено, що задля призначення субсидії на наступний період , рекомендовано звернутись до управління соціальних виплат та компенсацій, та документально підтвердити сплату зазначеної заборгованості або укласти договір про її реструктуризацію.

Позивач листом від 07.03.2018 року, у відповідь на лист відповідача від 06.02.2018, позивач надає інформацію про взаєморозрахунки з ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" за період з 01.09.2017 року по 26.03.2018 року, та довідку ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" про відсутність заборгованості станом на 01.03.2018 року по її особовому рахунку № НОМЕР_2.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері умов призначення та порядку надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива регулюються нормами Конституції України, Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави..

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат та компенсацій Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, як отримувач житлової субсидії з листопада 2014 року.

На опалювальний сезон 2016/2017 р. житлова субсидія розрахована в таких розмірах: на жовтень 2016р. - 763,77 грн., листопад 2016р.- 1486,17 грн., грудень 2016 р- 1470,53 грн., сучень 2017р. - березень 2017 р.- 1487,27 грн., квітень 2017 року - 99,31 грн., в тому числі розмір на послугу з централізованого опалення ( теплопостачання): на жовтень 2016 року - 543,20 грн., на листопад 2016 року -березень 2017 року -1242,12 грн. щомісячно, на квітень 2017 року - 99,31 грн.

Розрахунок субсидії на оплату послуги з централізованого проведено з урахуванням відсутності у житловому приміщенні засобів обліку теплової енергії виходячи з опалювальної площі житлового приміщення у межах соціальної норми - 48,87 кв.м, та тарифу 28,64 грн/м.кв., встановленого для ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» (категорія - населення без приладів обліку) постановою НКРЕКП від 09.06.2016 № 1101.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Питання щодо надання субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення №848).

Дане положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, визначено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням у відповідності до абз.1 п.3 Положення №848 здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). Тобто Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради наділений повноваження щодо контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій в тому числі для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 13 Положення № 848 в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, для нарахування субсидії можуть використовуватися відомості про доходи та розміри платежів у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від ДФС, Пенсійного фонду України, центрів зайнятості, фондів соціального страхування, виконавчої служби, житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, організацій, що надають житлово-комунальні послуги та здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги за договорами з підприємствами (інформаційно-обчислювальні центри, розрахункові центри, центри нарахування плати за житлово-комунальні послуги тощо).

Згідно з п.14 Положення №848 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

Також даним пунктом передбачено, що після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу.

Якщо протягом двох місяців з дати інформування про не призначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. Зазначений строк може бути продовжений на підставі рішення районної, районної у містах Києві і Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або комісії, яка ними утворюється, за наявності поважних причин.

Відповідач в своєму відзиві зазначає про те, що за інформацією ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" сума простроченої понад два місяці заборгованості з оплати послуги теплопостачання станом на 01.05.2017 становить 1092,49 грн. (файли в управління надійшли в червні 2017 року), розрахунок субсидії ОСОБА_1 не проведено, про що її повідомлено 11 вересня 2017 року вих. 961. Доказів, що підтверджують пояснення відповідача про направлення повідомлення суду не надано. Крім того, позивачка вказує на те, що вона такого повідомлення не отримувала. У своєму листі від 23.03.2018 позивач просить надати копію листа від 11.09.2017 № 961.

27.03.2018 позивачкою скеровано лист відповідачу, в якому ОСОБА_1 надає детальну інформацію про взаєморозрахунки з ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", та копії квитанцій про сплату за опалення, а також просить призначити субсидію. 29.03.2018 позивач до листа від 27.03.2018 року додає оригінал довідки (копія якої міститься в матеріалах справи) про відсутність заборгованості перед ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" станом на 01.03.2018 року по особовому рахунку НОМЕР_2, власник квартири ОСОБА_1

Стосовно вказаних обставин відповідачем не надано жодних пояснень у своєму відзиві, та недодані документи, які б спростовували вказані обставини позивачем.

Натомість позивач надав данні щодо оскаржуваних ним дій відповідача.

Пунктом 1ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства зазначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас згідно із ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 5 цієї ж статті гласить, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням вищевикладених конституційних норм, національного законодавств, що регулюють спірні правовідносини, встановлених обставин даної справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача, оскільки відповідач отримавши інформацію про прострочену понад два місяці заборгованість позивача з оплати послуг повною мірою не виконав свої зобов'язання, зазначені у Положенні №848, а також не надав доказів на підтвердження своїх дій зазначених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54017, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001 03194499) задовольнити повністю.

2. Визнати дії Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району м. Миколаєва щодо зупинення нарахування субсидії ОСОБА_1 з 01.05.2017 року протиправними.

3. Зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району м. Миколаєва розглянути питання про призначення ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2017 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 03194499) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54017, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник