Рішення № 80344417, 11.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 р. № 400/2862/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправними дії щодо розрахунку матеріальної допомоги, як складової для визначення заробітку з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону України № 889 та Постанови № 622, із заробітної плати зазначеної у довідках, виданих Державною судовою адміністрацією Миколаївської області від 31.08.2016 року № 7/1-1323/17 та № 7/1-1324/17, для використання при здійсненні розрахунку пенсії з 01.10.2017, зобов'язання здійснити розрахунок та в подальшому виплачувати пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з урахуванням суми матеріальної допомоги до відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1545,54 грн., як складової для визначення заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії, згідно поданих довідок про заробітну плату.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказала на те, що відповідачем невірно обчислено розмір її пенсії, а саме враховано матеріальну допомогу як складову, новий розрахунок не відповідає порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. У письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення вираховувалась відповідно до п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, якій затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд дослідив матеріали справи, оцінив надані докази в їх сукупності та встановив таке.

ОСОБА_1, з 04.09.2017 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889 в сумі 4424,87 грн.

25.06.2018 позивач звернулась до управління із заявою щодо роз'яснення, з яких підстав їй зменшили розмір пенсії та проханням надати деталізований розрахунок суми пенсії.

04.07.2018 листом відповідача надано відповідь, з якої вбачається, що сума пенсії розрахована відповідно до Закону України «Про державну службу» та постанови КМУ №622 на підставі довідок про складові заробітної плати. Матеріальна допомога за 2016 рік з 01.05.2016 по 01.12.2016 (10509,89:12)х8)= 7006,59 грн. Матеріальна допомога з 01.01.2017 по 01.09.2017 склала (8036,40:12)х8)=5357,60грн. Потім суми матеріальної допомоги за 2016 та 2017 рік склали 12364,19:16=772,76 грн. Не погодившись з таким розрахунком позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає таке.

Згідно ст. 90 Закону України «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889, що набув чинності з 1 травня 2016 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим законом обіймають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону України «Про державну службу», мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 «старого» закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності новим Законом мають не менше, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 «старого» закону України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 цього «старого» закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до п.4 постанови КМУ №622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» зазначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби;

- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців,

- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Відповідно до вищезазначеного Порядку розрахунковий період для визначення заробітку, з якого обчислюється пенсія позивачу складає 16 міс за період з 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону№889) по 01.09.2017 дата звільнення позивача з державної служби.

Позивач вважає, що відповідач невірно розрахував суму матеріальної допомоги, яка враховується для обчислення пенсії в сумі 772,76 грн., що ця сума повинна складати 1545,54 грн., яка вийшла шляхом складання суми матеріальної допомоги за 2016 та 2017 рік та діленням на 12 місяців: 5254,97 грн. + 5254,92 грн. + 8036,40 грн.:12= 1545,54 грн.

Суд не погоджується з розрахунком позивача з огляду на таке:

Відповідно до Порядку №622 у разі коли в осіб, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців.

У позивача таких місяців 16, тому надбавка за інтенсивність праці та премія щомісячна вираховувалась шляхом ділення на 16. Позивач застосував такий же алгоритм розрахунку матеріальної допомоги, як для інших виплат, але для розрахунку суми матеріальної допомоги, яка враховується для визначення пенсії визначений Порядком № 622 інший алгоритм.

Для розрахунку суми матеріальної допомоги, яка враховується при визначенні суми пенсії відповідно до Порядку № 622 встановлено, що матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Відповідно до ч.2 ст.54 Закону України «Про державну службу» № 889 державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» N 500 від 08.08.2016 державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про державну службу» № 889, державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Матеріальна допомога сплачується раз на рік, тому розрахунковим періодом буде 12 місяців. З цих 12 місяців враховується та частина місяців, яка відповідає кількості місяців в розрахунковому періоді - в році, які враховуються для обчислення пенсії.

Позивачу для обрахунку пенсії застосовувався період з 01.05.2016 по 31.05.2017, тому відповідач правомірно врахував у 2016 році 8 місяців: з травня по грудень, та у 2017 році 8 місяців: з січня по серпень, для обрахунку суми матеріальної допомоги для визначення суми пенсії, тому відповідач правомірно спочатку поділив суму матеріальної допомоги отриманої позивачем у відповідному році на 12 місяців, а потім помножив на суму місяців (8 місяців), які враховуються для обчислення пенсії.

Стосовно доводів позивача, що відповідач поділив матеріальну допомогу на 12 місяців, а потім знову поділив на 13 місяців, фактично на 25 місяців, що суперечить чинному законодавству, суд не бере до уваги, з огляду на те, що ані матеріалами справи, ані в розрахунку до відзиву, наданому відповідачем таких цифр не має. Не має таких даних і у доводах позивача.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник