Ухвала суду № 80344395, 07.03.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

07 березня 2019 рокум. Ужгород№ 260/136/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про забезпечення позову представника позивача за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області №Ф-1996-50 від 06.11.2018 року до ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) станом на 31.10.2018 року в розмірі 15819,54 грн.

Крім зазначеної вимоги, адміністративний позов також містить клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому позивач просив забезпечити адміністративний позов шляхом:

- зупинення виконавчого провадження №58102858 від 17.01.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС заборгованість в сумі 15819,54 грн., на час судового розгляду.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначила, що 17.01.2019 року постановою головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області відкрито виконавче провадження з виконання вимоги №Ф-1996-50У про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУДФС у Закарпатській області заборгованість у сумі 15819,54 грн. Згідно довідки про доходи №3 від 07.02.2019 року заробітна плата, яку отримує позивач як прибиральниця в Закарпатському обласному медичному інформаційно-аналітичному центрі є незначною та єдиним джерелом її доходів. Крім того, на її утриманні перебуває її чоловік, ОСОБА_2, пенсіонер. Представник позивача вважає, що стягнення коштів з єдиного джерела доходу позивача, у випадку задоволення позову, значно ускладнить виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності 2 обов’язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах адміністративного позову, а саме згідно вимоги Головного управлінням ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 06.11.2018 року №Ф-1996-50У вбачається, що станом на 31.10.2018 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 15819 грн. 54 коп.

В графі 5 бланку вимоги зазначено, що дата набрання чинності вимоги про сплату боргу 25.12.2018 року. Доказу направлення чи вручення вказаної вимоги матеріали адміністративного позову не містять.

Також матеріали адміністративного позову містять копію постанови головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2019 року ВП №58102858. Зі змісту постанови головного державного виконавця вбачається, що на виконанні в Ужгородському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області перебуває вимога Головного управління ДФС у Закарпатській області від 06.11.2018 року №Ф-1996-50У про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 15819 грн. 54 коп.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з того, що згідно ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов’язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

З наведених положень закону вбачається, що оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску зупиняє перебіг строку сплати таких санкцій.

Як зазначено вище, доказу направлення чи вручення позивачу вимоги від 06.11.2018 року №Ф-1996-50У матеріали адміністративного позову не містять.

Враховуючи викладене, примусове виконання щодо стягнення неузгоджених сум недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Суд вважає обґрунтованою вимогу представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №58102858, оскільки такий спосіб забезпечення позову відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на користь держави через Головне управління ДФС у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) з ОСОБА_1 Миколаїіни (88000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 15819 грн. 54 коп. у виконавчому провадженні №58102858 з виконання вимоги Головного управління ДФС у Закарпатській області від 06.11.2018 року №Ф-1996-50У.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання проте може бути оскаржена.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя ОСОБА_3