Рішення № 80343952, 27.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 р. Справа№200/13793/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання звіту своєчасно та належним чином поданим, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Істек» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № 0002284706 про накладення штрафу 413400 грн. щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік, визнання звіту своєчасно та належним чином поданим.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесено без врахування фактичних обставин справи та всупереч податковому законодавству. Так позивач наголошує, що місцезнаходженням товариства є м. Донецьк, і воно та його відокремлений підрозділ - філія «Горлівський коксохімзавод» знаходяться на окупованій території. Отже позивач звільнений від відповідальності в силу приписів пункту 38.4 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України.

Позивач зазначив, що в червні 2017 року відбулась зміна керівника товариства, у зв'язку з чим припинився договір про визнання електронних документів. Перебуваючи на непідконтрольній території, та не маючи коштів, позивач не мав можливості своєчасно оформити новий договір. Враховуючи вказані обставини, товариство вимушено було подати звітність про контрольовані операції в паперовій формі і зробило це своєчасно. Оформлення і одержання цифрового підпису було здійснено керівником товариства лише в лютому 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 26.12.2018 року. Також відстрочено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

26.12.2018 року проведення підготовчого судового засідання відкладено у зв'язку з неявкою сторін.

16.01.2019 року в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 31.01.2019 року для надання додаткових документів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року закрито підготовче провадження, судовий розгляд справи призначено на 20.02.2019 року.

20.02.2019 року представники сторін в судове засідання не з'явились, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Істек» Податкового кодексу в частині неподання позивачем звіту про контрольовані операції за 2016 рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного цифрового підпису.

У відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи позовних вимог та відзиву, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» зареєстроване як юридична особа 10.06.2003 року за адресою м. Донецьк, вул. Тамбовська, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Істек» з питання подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного цифрового підпису, результати якої викладено в акті від 26.02.2018 року № 18/28-10-47-06/32510349.

Даними перевірки виявлено факти проведення платником податків ТОВ «Істек» у 2016 році господарських операцій, які підпадають під критерії контрольованих, з контрагентом «ELISIUM AT OU» на загальну суму 50504476 грн. та контрагентом «Moxica OU» на загальну суму 37889552 грн.

Таким чином загальний обсяг господарських операцій платника податків ТОВ «Істек» з контрагентами перевищую 5 мільйонів гривень та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими.

Крім того річний дохід платника податків за 2016 рік складає 1067733370 гривень, що перевищує 50 мільйонів гривень та відповідає критерію визнання операцій контрольованими.

Станом на дату складання акту, товариством не подано звіт про контрольовані операції за 2016 рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного цифрового підпису.

Таким чином встановлено порушення ТОВ «Істек» пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002284706 від 14.05.2018 року, яким застосовано штраф в розмірі 413400 грн.

Зазначене рішення оскаржено товариством в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС від 24.09.2018 року скаргу ТОВ «Істек» залишено без задоволення.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом виходить з наступного.

Пунктом 39.4.2. Податкового кодексу України визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 року № 8 затверджений Порядок складання Звіту про контрольовані операції.

Згідно п. 1 цього Порядку Звіт про контрольовані операції (далі - Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 3 даного Порядку встановлено, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пункт 120.3. Податкового кодексу України визначає, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Звіт про контрольовані операції за 2016 рік ТОВ «Істек» засобами електронного зв'язку в електронній формі з електронним цифровим підписом не надавався.

02.10.2017 року, тобто в останній день подання звіту (враховуючи, що 01.10.2017 року була неділя) товариством подано Звіт безпосередньо до Запорізького управління Офісу ВПП ДФС, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що він був призначений на посаду в червні 2017 року і у зв'язку зі зміною керівника, відбулось розірвання договору про визнання електронних документів. З причини відсутності фінансової можливості у підприємства оплатити відрядження, він зміг оформити цифровий підпис лише в лютому 2018 року.

Згідно Наказу № 17-к від 27.06.2017 року Д.І. Свириденко приступив до виконання обов'язків генерального директора товариства з 27.06.2017 року.

З квитанції № 3 вбачається, що дію договору від 27.03.2017 року № 270320173 про визнання електронних документів ТОВ «Істек» припинено у зв'язку зі зміною особи підписувача платника відповідно до вимог Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів подана позивачем до ДФС 06.02.2018 року, що підтверджується квитанцією № 2.

Стосовно можливості подання звіту у спосіб інший ніж засобами електронного зв'язку в електронній формі суд зазначає наступне.

Дійсно пункт 49.3 Податкового кодексу визначає, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 49.4. цієї ж статті встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Проте суд вважає, що звіт про контрольовані операції не належить до податкових декларацій в розумінні вищенаведеної статті. Дана стаття безпосередньо визначає можливість трьох форм подання податкових декларацій.

Натомість щодо даного звіту діє окрема норма Податкового кодексу і Наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 року № 8. При цьому обидва вони визначають можливість лише електронного подання звіту без будь-яких застережень.

З огляду на це суд вважає, що в даному випадку відсутня будь-яка правова невизначеність або двояке трактування приписів закону.

Суд наголошує, що за приписами статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів.

З урахуванням особливостей електронного до кументообігу позивачу варто було заздалегідь по дбати про своєчасне подання Звіту про контрольовані операції, зокрема з ме тою можливості у разі його неприйняття з будь-яких технічних або форс-мажорних обставин вжити заходів для вирішення цього питання до завершення граничного строку подання Звіту про контрольовані операції.

При цьому суд зауважує, що по-перше звіт міг бути поданий підприємством до зміни керівництва, тобто протягом січня - червня 2017 року. По-друге, керівництво позивача змінилось що у червні 2017 року, тобто за три місяці до кінцевого строку подання звіту.

Проте позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо своєчасного отримання електронного цифрового підпису та поновлення приєднання до договору про визнання електронних документів до лютого 2018 року, тобто протягом 8 місяців.

В будь-якому разі електронний звіт позивачем не поданий і після приєднання до договору про визнання електронних документів в лютому 2018 року.

Позивачем наданий Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили, виданий Торгово-промисловою палатою України від 04.09.2014 року, який засвідчує настання обставин непереборної сили з 30.06.2014 року ТОВ «Істек» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримані законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Проте даний сертифікат виданий в межах статті 100 Податкового кодексу України, яка визначає розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, відтак не має відношення до даного предмету спору.

Стосовно неможливості притягнення позивача до відповідальності в силу приписів пункту 38.4 статті 38 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Позивач наголошує, що місцезнаходженням виробничих потужностей відокремленого підрозділу ТОВ «Істек» - філії «Горлівський коксохімзавод» є м. Горлівка Донецької області, тобто тимчасово окупована територія.

На підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року 1797-VIII підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 38, який визначає особливості здійснення справляння податків і зборів для окремих категорій платників податків.

Статтею 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Дійсно пункт 38.4. даної норми визначає, якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, така юридична особа, відокремлений чи інший структурний підрозділ, уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податки, збори у випадках, передбачених цим Кодексом, звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції.

Тобто ця норма розповсюджується на випадки, коли структурний підрозділ підприємства знаходиться на окупованій території, а само підприємство - на іншій території України.

Натомість, як вже встановлено, ТОВ «Істек» зареєстроване як юридична особа в місті Донецьку, тобто також на тимчасово окупованій території, з огляду на що особливості його здійснення справляння податків визначено іншою нормою.

Так, у відповідності до пункту 38.2. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1)зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;

2)зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Системний аналіз цитованих вище положень, дозволяє прийти до висновку, що законодавець визначив різні особливості здійснення справляння податків і зборів (різні пільги) для різних категорій платників.

Відтак законом не зупинено застосування штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції, передбачених статтею 120 Податкового кодексу України для платників, місцезнаходженням яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № 0002284706 про накладення на ТОВ «Істек» штрафу 413400 грн.

Відтак не підлягає задоволенню вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № 0002284706 про накладення штрафу 413400 грн. та визнання звіту своєчасно та належним чином поданим.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позову майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб на час звернення позивача з даним позовом становив 1762грн.00коп.

Таким чином, зважаючи на те, що ухвалою суду позивачу відстрочено сплату судового збору, з огляду на заявлення двох позовних вимог - майнового та немайнового характеру, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ТОВ «Істек» 7963 грн. (6201+1762) на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 6, 19-20, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» (ЄДРПОУ: 32510349, м. Донецьк, вул. Тамбовська, 1) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ: 39440996, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № 0002284706, визнання звіту своєчасно та належним чином поданим.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7963 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн.

Повний текст рішення складено 07.03.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.