Ухвала суду № 80343821, 11.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/2411/19

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1, подану в її інтересах та в інтересах її неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення 193429,60 грн.,

встановив:

ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах її неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області щодо невиплати коштів з січня 2015 року по грудень 2017 року;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 та її неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, невиплачені кошти, передбачені ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2015 - 2017 роки у сумі 51293,60грн.;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2015 - 2017 роки у сумі 142136,00грн.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов’язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути кошти, передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2015 - 2017 роки.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, звернення до суду з даним позовом позивач обґрунтовує неправомірними діями відповідача, що виявились у невиплаті їй за 2015-2017 роки у передбаченому законодавством розмірі коштів, встановлених ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас, з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду лише 04.03.2019, що підтверджується датою, зазначеною у позовній заяві, та реєстраційним штампом суду, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Положеннями п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Звертаючись з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач не надає жодних доказів у підтвердження такої відмови. Такі докази надані позивачем лише стосовно відмови відповідача у виплаті коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, в порушення п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не вказано відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в прохальній частині позову просить звільнити її від сплати судового збору, як особу віднесену до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд, дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат, дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто позивач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01.01.2019 становить 1921 грн.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 заявила одну немайнову та дві окремі майнові позовні вимоги, обґрунтовані різними правовими підставами, а саме:

- стягнути кошти, передбачені ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у сумі 170563,20 грн. (22866,40 грн. на користь ОСОБА_2, за якого не справляється судовий збір відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір");

- стягнути кошти, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у сумі 142136,00 грн.

Немайнова вимога випливає з майнових вимог, тому судовим збором не оплачується.

За таких обставин, під час подачі позову до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2189,76 грн., з яких:

- 768,40 грн. за вимогу щодо стягнення коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- 1421,36 грн. за вимогу щодо стягнення коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, дослідивши позовну заяву та додатки до неї, а саме квитанцію №1 від 01.02.2019 про сплату судового збору у сумі 1705,63 грн., судом було встановлено, що такий судовий збір позивачем сплачено по іншій справі, а саме за подання позову в адміністративній справі №279/5852/18, з огляду на що зазначена квитанція судом до уваги не береться.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, підтверджених належними доказами;

- доказів відмови позивачу - ОСОБА_1 та її неповнолітній дитині - ОСОБА_2, у виплаті грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (за ст. 37 Закону);

- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням того, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- примірників нової (уточненої) позовної заяви із додатками відповідно до кількості відповідачів у справі;

- доказу сплати судового збору у розмірі 2189,76 грн. із призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084009; наявність відомчої ознаки - “84” Окружні адміністративні суди; найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); код класифікації доходів бюджету - 22030101. Документ на підтвердження доплати судового збору подається в оригіналі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1, поданої в її інтересах та в інтересах її неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко